|
Глава 18
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
|
Вины́ и́щетъ му́жъ хотя́ отлучи́тися от друго́въ, на вся́ко же вре́мя поноси́мь бу́детъ.
|
Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного.
|
|
2
|
2
|
|
Не тре́буєтъ прему́дрости му́жъ скудоу́менъ, зане́ па́че во́дится безу́міємъ.
|
Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум.
|
|
3
|
3
|
|
Єгда́ пріи́детъ нечести́вый во глубину́ зо́лъ, неради́тъ: нахо́дитъ же єму́ безче́стіє и поноше́ніє.
|
З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба.
|
|
4
|
4
|
|
Вода́ глубока́ сло́во въ се́рдцы му́жа, рѣка́ же изска́чущи и исто́чникъ жи́зни.
|
Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік.
|
|
5
|
5
|
|
Чуди́тися лицу́ нечести́ваго не добро́, ниже́ преподо́бно укланя́ти пра́ведноє на судѣ́.
|
Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді.
|
|
6
|
6
|
|
Устнѣ́ безу́мнаго приво́дятъ єго́ на зло́, уста́ же єго́ де́рзостная призыва́ютъ сме́рть.
|
Вуста нерозумного йдуть на сварку, і слова його викликають побиття.
|
|
7
|
7
|
|
Уста́ безу́мнаго сокруше́ніє єму́, устнѣ́ же єго́ сѣ́ть души́ єго́.
|
Язик нерозумного — загибель для нього, і вуста його — сітка для душі його.
|
|
8
|
8
|
|
Лѣни́выя низлага́єтъ стра́хъ: ду́ши же муже́й жена́мъ подо́бныхъ вза́лчутъ.
|
[Лінивого долає страх, а душі жоноподібні будуть голодувати.]
|
|
9
|
9
|
|
Не исцѣля́яй себе́ во свои́хъ дѣ́лѣхъ бра́тъ є́сть погубля́ющему себе́ сама́го.
|
Слова навушника — як ласощі, і вони входять у нутрощі утроби.
|
|
10
|
10
|
|
Изъ вели́чества крѣ́пости и́мя Госпо́дне, къ нему́же притека́юще пра́ведницы возно́сятся.
|
Недбайливий у роботі своїй — брат марнотратцю.
|
|
11
|
11
|
|
Имѣ́ніє бога́ту му́жу гра́дъ тве́рдъ, сла́ва же єго́ вельми́ присѣня́єтъ.
|
Ім’я Господа — міцна вежа: втікає до неї праведник — і у безпеці.
|
|
12
|
12
|
|
Пре́жде сокруше́нія возно́сится се́рдце му́жу и пре́жде сла́вы смиря́єтся.
|
Майно багатого — міцне місто його, і як висока огорожа в його уяві.
|
|
13
|
13
|
|
И́же отвѣща́єтъ сло́во пре́жде слы́шанія, безу́міє єму́ є́сть и поноше́ніє.
|
Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі.
|
|
14
|
14
|
|
Гнѣ́въ му́жа укроща́єтъ ра́бъ разу́мный: малоду́шна же человѣ́ка кто́ стерпи́тъ?
|
Хто дає відповідь не вислухавши, той нерозумний, і сором йому.
|
|
15
|
15
|
|
Се́рдце разу́мнаго стя́жетъ чу́вствіє, ушеса́ же му́дрыхъ и́щутъ смы́сла.
|
Дух людини переносить її немочі; а вражений дух — хто може підкріпити його?
|
|
16
|
16
|
|
Дая́ніє человѣ́ка распространя́єтъ єго́ и съ си́льными посажда́єтъ єго́.
|
Серце розумного здобуває знання, і вухо мудрих шукає знання.
|
|
17
|
17
|
|
Пра́ведный себе́ сама́го оглаго́лникъ во первосло́віи: єгда́ же приложи́тъ супоста́тъ, облича́єтся.
|
Подарунок у людини дає їй простір і до вельмож доведе її.
|
|
18
|
18
|
|
Прекосло́вія утоля́єтъ молчали́вый и во власте́хъ опредѣля́єтъ.
|
Перший у позові своєму правий, але приходить суперник його і досліджує її.
|
|
19
|
19
|
|
Бра́тъ от бра́та помога́ємь, я́ко гра́дъ тве́рдъ и высо́къ, укрѣпля́єтся же я́коже основа́ноє ца́рство.
|
Жереб припиняє суперечки і вирішує між сильними.
|
|
20
|
20
|
|
От плодо́въ у́стъ му́жъ насыща́єтъ чре́во своє́, и от плодо́въ усте́нъ свои́хъ насы́тится.
|
Брат, який озлобився, неприступніший за міцне місто, і сварки подібні до запорів замку.
|
|
21
|
21
|
|
Сме́рть и живо́тъ въ руцѣ́ язы́ка: удержава́ющіи же єго́ снѣдя́тъ плоды́ єго́.
|
Від плоду вуст людини наповнюється утроба її; плодами вуст своїх вона насичується.
|
|
22
|
22
|
|
И́же обрѣ́те жену́ добру́, обрѣ́те благода́ть, прія́лъ же є́сть от Го́спода тишину́.
|
Смерть і життя — у владі язика, і ті, що люблять його, споживуть від плодів його.
|
|
23
|
23
|
|
И́же изгоня́єтъ жену́ до́брую, изгоня́єтъ блага́я: держа́й же прелюбодѣ́йцу безу́менъ и нечести́въ.
|
Хто знайшов [добру] дружину, той знайшов благо й одержав благодать від Господа. [Хто виганяє добру дружину, той виганяє щастя, а хто утримує перелюбницю — божевільний і нечестивий.]
|
|
24
|
24
|
|
Съ моле́ніи глаго́летъ убо́гій, бога́тый же отвѣща́єтъ же́стоко.
|
З благанням говорить убогий, а багатий відповідає грубо.
|
|
25
|
25
|
|
Му́жъ любо́венъ къ дру́жбѣ, и є́сть дру́гъ прилѣпи́выйся па́че бра́та.
|
Хто хоче мати друзів, той і сам повинен бути дружнім; і буває друг, більш прив’язаний, ніж брат.
|
