|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
Сы́не, мои́хъ зако́новъ не забыва́й, глаго́лы же моя́ да соблюда́єтъ твоє́ се́рдце:
|
Сину мій! повчання мого не забувай, і заповіді мої нехай зберігає серце твоє;
|
|
2
|
2
|
|
долготу́ бо житія́ и лѣ́та жи́зни и ми́ръ приложа́тъ тебѣ́.
|
бо довготи днів, літ життя і миру вони додадуть тобі.
|
|
3
|
3
|
|
Ми́лостыни и вѣ́ра да не оскудѣва́ютъ тебѣ́: обложи́ же я́ на твоє́й вы́и и напиши́ я́ на скрижа́ли се́рдца твоєго́: и обря́щеши благода́ть.
|
Милість і істина нехай не залишають тебе: обв’яжи ними шию твою, напиши їх на скрижалі серця твого,
|
|
4
|
4
|
|
И промышля́й до́брая предъ Го́сподемъ [Бо́гомъ] и человѣ́ки.
|
і знайдеш милість і благовоління в очах Бога і людей.
|
|
5
|
5
|
|
Бу́ди упова́я всѣ́мъ се́рдцемъ на Бо́га, о твоє́й же прему́дрости не возноси́ся:
|
Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій.
|
|
6
|
6
|
|
во всѣ́хъ путе́хъ твои́хъ познава́й ю́, да исправля́єтъ пути́ твоя́.
|
У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої.
|
|
7
|
7
|
|
Не бу́ди му́дръ о себѣ́: бо́йся же Бо́га и уклоня́йся от вся́каго зла́:
|
Не будь мудрецем в очах твоїх; бійся Господа і віддаляйся від зла:
|
|
8
|
8
|
|
тогда́ исцѣле́ніє бу́детъ тѣ́лу твоєму́ и уврачева́ніє косте́мъ твои́мъ.
|
це буде здоров’ям для тіла твого і споживою для кісток твоїх.
|
|
9
|
9
|
|
Чти́ Го́спода от пра́ведныхъ твои́хъ трудо́въ и нача́тки дава́й єму́ от твои́хъ плодо́въ пра́вды:
|
Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх,
|
|
10
|
10
|
|
да испо́лнятся жи́тницы твоя́ мно́жествомъ пшени́цы, віно́ же точи́ла твоя́ да источа́ютъ.
|
і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином.
|
|
11
|
11
|
|
Сы́не, не пренебрега́й наказа́нія Госпо́дня, ниже́ ослабѣва́й от него́ облича́ємь:
|
Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його;
|
|
12
|
12
|
|
єго́же бо лю́битъ Госпо́дь, наказу́єтъ, біє́тъ же вся́каго сы́на, єго́же пріє́млетъ.
|
бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого.
|
|
13
|
13
|
|
Блаже́нъ человѣ́къ, и́же обрѣ́те прему́дрость, и сме́ртенъ, и́же увѣ́дѣ ра́зумъ.
|
Блаженний муж, який здобув мудрість, і людина, яка придбала розум, —
|
|
14
|
14
|
|
Лу́чше бо сію́ купова́ти, не́жели зла́та и сребра́ сокро́вища:
|
тому що надбання її краще за придбання срібла, і прибутку від неї більше, ніж від золота:
|
|
15
|
15
|
|
честнѣ́йша же є́сть ка́меній многоцѣ́нныхъ: не сопротивля́єтся є́й ничто́же лука́во, благозна́тна є́сть всѣ́мъ приближа́ющымся є́й: вся́ко же честно́є недосто́йно єя́ є́сть.
|
вона дорожче за дорогоцінне каміння; [ніяке зло не може противитися їй; вона добре відома всім, хто наближається до неї,] і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею.
|
|
16
|
16
|
|
Долгота́ бо житія́ и лѣ́та жи́зни въ десни́цѣ єя́, въ шу́йцѣ же єя́ бога́тство и сла́ва: от у́стъ єя́ исхо́дитъ пра́вда, зако́нъ же и ми́лость на язы́цѣ но́ситъ.
|
Довголіття — у правиці її, а в лівій (руці) у неї — багатство і слава; [з уст її виходить правда; закон і милість вона на язиці носить;]
|
|
17
|
17
|
|
Путіє́ єя́ путіє́ добри́, и вся́ стези́ єя́ ми́рны.
|
путі її — путі приємні, і всі стежки її — мирні.
|
|
18
|
18
|
|
Дре́во живота́ є́сть всѣ́мъ держа́щымся єя́, и воскланя́ющымся на ню́, я́ко на Го́спода, тверда́.
|
Вона — древо життя для тих, які здобувають її, — і блаженні, які зберігають її!
|
|
19
|
19
|
|
Бо́гъ прему́дростію основа́ зе́млю, угото́ва же небеса́ ра́зумомъ:
|
Господь премудрістю заснував землю, небеса утвердив розумом;
|
|
20
|
20
|
|
въ чу́вствѣ єго́ бе́здны разверзо́шася, о́блацы же источи́ша ро́су.
|
Його премудрістю розкрилися безодні, і хмари кроплять росою.
|
|
21
|
21
|
|
Сы́не, да не премине́ши, соблюди́ же мо́й совѣ́тъ и мы́сль:
|
Сину мій! не випускай їх з очей твоїх; зберігай розсудливість і розважливість,
|
|
22
|
22
|
|
да жива́ бу́детъ душа́ твоя́, и благода́ть бу́детъ на твоє́й вы́и: [бу́детъ же исцѣле́ніє пло́темъ твои́мъ и уврачева́ніє косте́мъ твои́мъ:]
|
і вони будуть життям для душі твоєї і прикрасою для шиї твоєї.
|
|
23
|
23
|
|
да хо́диши надѣ́яся въ ми́рѣ во всѣ́хъ путе́хъ твои́хъ, нога́ же твоя́ не по́ткнется.
|
Тоді безпечно підеш шляхом твоїм, і нога твоя не спіткнеться.
|
|
24
|
24
|
|
А́ще бо ся́деши, безбоя́зненъ бу́деши, а́ще же поспи́ши, сла́достно поспи́ши.
|
Коли ляжеш спати, — не будеш боятися; і коли заснеш, — сон твій приємним буде.
|
|
25
|
25
|
|
И не убои́шися стра́ха наше́дшаго, ниже́ устремле́нія нечести́выхъ находя́щаго:
|
Не убоїшся несподіваного страху і пагуби від нечестивих, коли вона прийде;
|
|
26
|
26
|
|
Госпо́дь бо бу́детъ на всѣ́хъ путе́хъ твои́хъ и утверди́тъ но́гу твою́, да не поползне́шися.
|
тому що Господь буде упованням твоїм і збереже ногу твою від уловлення.
|
|
27
|
27
|
|
Не отрецы́ся благотвори́ти тре́бующему, єгда́ и́мать рука́ твоя́ помога́ти.
|
Не відмовляй у благодіянні нужденному, коли рука твоя в силі зробити його.
|
|
28
|
28
|
|
Не рцы́: отше́дъ возврати́ся, и зау́тра да́мъ, си́льну ти́ су́щу благотвори́ти: не вѣ́си бо, что́ породи́тъ де́нь находя́й.
|
Не говори другові твоєму: «піди і прийди знову, і завтра я дам», коли ти маєш при собі. [Тому що ти не знаєш, що принесе прийдешній день.]
|
|
29
|
29
|
|
Не соплета́й на дру́га твоєго́ зла́, прише́лца су́ща и упова́юща на тя́.
|
Не замишляй проти ближнього твого зла, коли він без побоювання живе з тобою.
|
|
30
|
30
|
|
Не вражду́й на человѣ́ка ту́не, да не что́ на тя́ содѣ́єтъ зло́є.
|
Не сварися з людиною без причини, коли вона не зробила зла тобі.
|
|
31
|
31
|
|
Не стяжи́ злы́хъ муже́й поноше́нія, ни возревну́й путе́мъ и́хъ.
|
Не змагайся з людиною, яка чинить насилля, і не обирай жодного зі шляхів її;
|
|
32
|
32
|
|
Нечи́стъ бо предъ Го́сподемъ вся́къ законопресту́пникъ и съ пра́ведными не сочетава́єтся.
|
тому що мерзота перед Господом розпусний, а з праведними у Нього спілкування.
|
|
33
|
33
|
|
Кля́тва Госпо́дня въ домѣ́хъ нечести́выхъ, дворы́ же пра́ведныхъ благословля́ются.
|
Прокляття Господнє на домі нечестивого, а житло благочестивих Він благословляє.
|
|
34
|
34
|
|
Госпо́дь го́рдымъ проти́вится, смире́ннымъ же дає́тъ благода́ть.
|
Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать.
|
|
35
|
35
|
|
Сла́ву прему́дріи наслѣ́дятъ, нечести́віи же вознесо́ша безче́стіє.
|
Мудрі успадковують славу, а нерозумні — ганьбу.
|
