|
Глава 21
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
|
Я́коже устремле́ніє воды́, та́ко се́рдце царе́во въ руцѣ́ Бо́жієй: а́може а́ще восхо́щетъ обрати́ти, та́мо уклони́тъ є́.
|
Серце царя — у руці Господа, як потоки вод: куди захоче, туди Він направляє його.
|
|
2
|
2
|
|
Вся́къ му́жъ явля́єтся себѣ́ пра́веденъ: управля́єтъ же сердца́ Госпо́дь.
|
Усякий шлях людини прямий в очах її; але Господь зважує серця.
|
|
3
|
3
|
|
Твори́ти пра́ведная и и́стинствовати уго́дна Бо́гу па́че, не́жели же́ртвъ кро́вь.
|
Дотримання правди і правосуддя більш угодне Господу, ніж жертва.
|
|
4
|
4
|
|
Велему́дрый во укори́знѣ дерзосе́рдъ, свѣти́ло же нечести́выхъ грѣси́.
|
Гордість очей і зарозумілість серця, які відзначають нечестивих, — гріх.
|
|
5
|
5
|
|
Помышле́нія тщали́ваго во изоби́ліи, и вся́къ неради́вый въ лише́ніи.
|
Думки старанного прагнуть достатку, а всякий поспішний терпить збиток.
|
|
6
|
6
|
|
Дѣ́лаяй сокро́вища язы́комъ лжи́вымъ су́єтная го́нитъ въ сѣ́ти сме́ртныя.
|
Придбання скарбу неправдивим язиком — скороминучий подув тих, хто шукає смерти.
|
|
7
|
7
|
|
Всегуби́телство на нечести́выя устремля́єтся: не хотя́тъ бо твори́ти пра́ведная.
|
Насильство нечестивих упаде на них, тому що вони зреклися дотримуватися правди.
|
|
8
|
8
|
|
Къ стро́потнымъ стро́потныя пути́ посыла́єтъ Бо́гъ: чи́ста бо и пра́ва дѣла́ єго́.
|
Мінливий шлях у людини розбещеної; а хто чистий, того дія пряма.
|
|
9
|
9
|
|
Лу́чше жи́ти во у́глѣ непокрове́ннѣмъ, не́жели въ пова́пленныхъ съ непра́вдою и въ хра́минѣ о́бщей.
|
Краще жити в кутку на покрівлі, ніж зі сварливою дружиною у просторому домі.
|
|
10
|
10
|
|
Душа́ нечести́ваго не поми́луєтся ни от єди́наго от человѣ́ковъ.
|
Душа нечестивого бажає зла: не знайде милости в очах його і друг його.
|
|
11
|
11
|
|
Тщету́ пріє́млющу невозде́ржному, кова́рнѣйшій бу́детъ незло́бивый, разумѣва́яй же му́дрый пріи́метъ ра́зумъ.
|
Коли карається кощунник, простий робиться мудрим; і коли врозумляється мудрий, то він здобуває знання.
|
|
12
|
12
|
|
Разумѣва́єтъ пра́ведный сердца́ нечести́выхъ и уничтожа́єтъ нечести́выя въ злы́хъ.
|
Праведник спостерігає за домом нечестивого: як впадають нечестиві у нещастя.
|
|
13
|
13
|
|
И́же затыка́єтъ ушеса́ своя́, є́же не послу́шати немощна́го, и то́й призове́тъ, и не бу́детъ послу́шаяй єго́.
|
Хто затикає вухо своє від волання бідного, той і сам буде волати, — і не буде почутий.
|
|
14
|
14
|
|
Дая́ніє та́йно отвраща́єтъ гнѣ́вы, щадя́й же даро́въ воздвиза́єтъ я́рость крѣ́пкую.
|
Подарунок таємний гасить гнів, і дарунок у пазуху — сильну лють.
|
|
15
|
15
|
|
Весе́ліє пра́ведныхъ твори́ти су́дъ: преподо́бный же нечи́стъ у злодѣ́євъ.
|
Дотримання правосуддя — радість для праведника і страх для тих, хто чинить зло.
|
|
16
|
16
|
|
Му́жъ заблужда́яй от пути́ пра́вды въ со́нмищи исполи́новъ почі́єтъ.
|
Людина, що збилася з путі розуму, оселиться в зібранні мерців.
|
|
17
|
17
|
|
Му́жъ ску́денъ лю́битъ весе́ліє, любя́й же віно́ и єле́й не обогати́тся.
|
Хто любить веселощі, зубожіє; а хто любить вино і жир, не розбагатіє.
|
|
18
|
18
|
|
Отре́біє же пра́веднику беззако́нникъ.
|
Викупом буде за праведного нечестивий і за прямодушного — лукавий.
|
|
19
|
19
|
|
Лу́чше жи́ти въ земли́ пу́стѣ, не́же жи́ти съ жено́ю сварли́вою и язы́чною и гнѣвли́вою.
|
Краще жити у землі пустельній, ніж з дружиною сварливою і сердитою.
|
|
20
|
20
|
|
Сокро́вище вожделѣ́нно почі́єтъ во устѣ́хъ му́драго: безу́мніи же му́жіє пожира́ютъ є́.
|
Жаданий скарб і жир — у домі мудрого; а нерозумна людина марнотратить їх.
|
|
21
|
21
|
|
Пу́ть пра́вды и ми́лостыни обря́щетъ живо́тъ и сла́ву.
|
Хто дотримується правди і милости, той знайде життя, правду і славу.
|
|
22
|
22
|
|
Во гра́ды крѣ́пки вни́де прему́дрый и разруши́ утвержде́ніє, на не́же надѣ́яшася нечести́віи.
|
Мудрий входить у місто сильних і знищує укріплення, на яке вони сподівалися.
|
|
23
|
23
|
|
И́же храни́тъ своя́ уста́ и язы́къ, соблюда́єтъ от печа́ли ду́шу свою́.
|
Хто зберігає вуста свої і язик свій, той зберігає від біди душу свою.
|
|
24
|
24
|
|
Проде́рзый и велича́вый и гордели́вый губи́тель нарица́єтся: а и́же памятозло́бствуєтъ, беззако́ненъ.
|
Зарозумілий злодій — кощунник ім’я йому — діє у запалі гордости.
|
|
25
|
25
|
|
По́хоти лѣни́ваго убива́ютъ: не произволя́ютъ бо ру́цѣ єго́ твори́ти что́.
|
Жадоба лінивця уб’є його, тому що руки його відмовляються працювати;
|
|
26
|
26
|
|
Нечести́вый жела́єтъ ве́сь де́нь по́хоти злы́я, пра́ведный же ми́луєтъ и ще́дритъ неща́дно.
|
кожного дня він сильно жадає, а праведник дає і не шкодує.
|
|
27
|
27
|
|
Же́ртвы нечести́выхъ ме́рзость Го́сподеви: и́бо беззако́нно прино́сятъ я́.
|
Жертва нечестивих — мерзота, особливо коли з лукавством приносять її.
|
|
28
|
28
|
|
Свидѣ́тель ло́жный поги́бнетъ, му́жъ же послушли́въ сохраня́ємь возглаго́летъ.
|
Лжесвідок загине; а людина, яка говорить те, що знає, буде говорити завжди.
|
|
29
|
29
|
|
Нечести́въ му́жъ безсту́дно стои́тъ лице́мъ: пра́вый же са́мъ разумѣва́єтъ пути́ своя́.
|
Людина нечестива зухвала лицем своїм, а праведний тримає прямо путь свою.
|
|
30
|
30
|
|
Нѣ́сть прему́дрости, нѣ́сть му́жества, нѣ́сть совѣ́та у нечести́ваго.
|
Немає мудрости, і немає розуму, і немає ради всупереч Господу.
|
|
31
|
31
|
|
Ко́нь уготовля́єтся на де́нь бра́ни: от Го́спода же по́мощь.
|
Коня готують на день битви, але перемога — від Господа.
|
