|
Глава 9
|
Chapter 9
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 29) І вліз в кора́бль, пре́йде і при́йде во Свой град.
|
And he entered into the boat, and crossed over, and came into his own city.
|
|
2
|
2
|
|
І се, принесо́ша Єму́ разсла́блена (жи́лами), на одрі́ лежа́ща; і ви́дів Ісу́с ві́ру їх, рече́ разсла́бленному: дерза́й, ча́до, отпуща́ються ті грісі́ твої́.
|
And behold, they brought to him a man sick of the palsy, lying on a bed: and Jesus seeing their faith said unto the sick of the palsy, Son, be of good cheer; thy sins are forgiven thee.
|
|
3
|
3
|
|
І се, ні́ції от кни́жник рі́ша в себі́: Сей ху́лить.
|
And behold, certain of the scribes said within themselves, This man blasphemeth.
|
|
4
|
4
|
|
І ви́дів Ісу́с помишле́нія їх, рече́: вску́ю ви ми́слите лука́вая в сердця́х свої́х?
|
And Jesus seeing their thoughts said, Wherefore think ye evil in your hearts?
|
|
5
|
5
|
|
что бо єсть удо́біє рещи́: отпуща́ються ті грісі́, іли́ рещи́: воста́ни і ходи́?
|
For which is easier, to say, Thy sins are forgiven; or to say, Arise, and walk?
|
|
6
|
6
|
|
но да уві́сте, я́ко власть і́мать Син Челові́чеський на землі́ отпуща́ти гріхи́; тогда́ глаго́ла разсла́бленному: воста́ни, возьми́ твой одр і іди́ в дом твой.
|
But that ye may know that the Son of man hath authority on earth to forgive sins (then saith he to the sick of the palsy), Arise, and take up thy bed, and go unto thy house.
|
|
7
|
7
|
|
І воста́в, (взем одр свой,) і́де в дом свой.
|
And he arose, and departed to his house.
|
|
8
|
8
|
|
Ви́дівше же наро́ди чуди́шася і просла́виша Бо́га, да́вшаго власть такову́ю челові́ком.
|
But when the multitudes saw it, they marveled, and glorified God, who had given such authority unto men.
|
|
9
|
9
|
|
(Зач. 30) І преходя́ Ісу́с отту́ду, ви́ді челові́ка сідя́ща на ми́тниці, Матфе́я глаго́лема; і глаго́ла єму́: по Мні гряди́. І воста́в по Нем і́де.
|
And as Jesus passed by from thence, he saw a man, called Matthew, sitting at the place of toll: and he saith unto him, Follow me. And he arose, and followed him.
|
|
10
|
10
|
|
І бисть Єму́ возлежа́щу в дому́, і се мно́зі митарі́ і грі́шници прише́дше возлежа́ху со Ісу́сом і со ученики́ Єго́.
|
And it came to pass, as he sat at meat in the house, that behold, many publicans and sinners came and sat down with Jesus and his disciples.
|
|
11
|
11
|
|
І ви́дівше фарисе́є, глаго́лаху ученико́м Єго́: почто́ с митарі́ і грі́шники Учи́тель ваш ясть і піє́ть?
|
And when the Pharisees saw it, they said unto his disciples, Why eateth your Teacher with the publicans and sinners?
|
|
12
|
12
|
|
Ісу́с же сли́шав рече́ їм: не тре́бують здра́вії врача́, но боля́щії;
|
But when Jesus heard it, he said unto them, They that are whole have no need of a physician, but they that are sick.
|
|
13
|
13
|
|
ше́дше же научі́теся, что єсть: ми́лости хощу́, а не же́ртви? Не прийдо́х бо призва́ти пра́ведники, но грі́шники на покая́ніє.
|
But go ye and learn what this meaneth, I desire mercy, and not sacrifice: for I came not to call the righteous, but sinners to repentance.
|
|
14
|
14
|
|
(Зач. 31) Тогда́ приступи́ша к Нему́ ученици́ Іоа́ннови, глаго́люще: почто́ ми і фарисе́є пости́мся мно́го, ученици́ же Твої́ не постя́ться?
|
Then come to him the disciples of John, saying, Why do we and the Pharisees fast oft, but thy disciples fast not?
|
|
15
|
15
|
|
І рече́ їм Ісу́с: єда́ мо́гуть си́нове бра́чніі пла́кати, єли́ко вре́м'я с ни́ми єсть жени́х? При́йдуть же дні́є, єгда́ оти́меться от них жени́х, і тогда́ постя́ться.
|
And Jesus said unto them, Can the sons of the bridechamber mourn, as long as the bridegroom is with them? but the days will come, when the bridegroom shall be taken away from them, and then will they fast.
|
|
16
|
16
|
|
Нікто́же бо приставля́єть приставле́нія пла́та небі́лена ри́зі ве́тсі; во́зьметь бо кончи́ну свою́ от ри́зи [отто́ргнеть бо приставле́ніє єго́ от ри́зи (ні́что)], і го́рша дира́ бу́деть.
|
And no man putteth a piece of undressed cloth upon an old garment; for that which should fill it up taketh from the garment, and a worse rent is made.
|
|
17
|
17
|
|
Ниже́ влива́ють вина́ но́ва в мі́хи ве́тхі; а́ще ли же ні, то просадя́ться мі́сі, і вино́ проліє́ться, і мі́сі поги́бнуть; но влива́ють вино́ но́во в мі́хи но́ви, і обоє́ соблюде́ться.
|
Neither do men put new wine into old wineskins: else the skins burst, and the wine is spilled, and the skins will perish: but they put new wine into fresh wineskins, and both are preserved.
|
|
18
|
18
|
|
(Зач. 32) Сія́ Єму́ глаго́лющу к ним, се князь ні́кий прише́д кла́няшеся Єму́, глаго́ля, я́ко дщи моя́ ни́ні у́мре, но прише́д возложи́ на ню ру́ку Твою́, і оживе́ть.
|
While he spake these things unto them, behold, there came a certain ruler, and worshiped him, saying, My daughter is even now dead: but come and lay thy hand upon her, and she shall live.
|
|
19
|
19
|
|
І воста́в Ісу́с по нем і́де, і ученици́ Єго́.
|
And Jesus arose, and followed him, and so did his disciples.
|
|
20
|
20
|
|
І се жена́ кровоточи́ва двана́десяте літ, присту́пльши созади́, прикосну́ся воскри́лію ри́зи Єго́,
|
And behold, a woman, who had an issue of blood twelve years, came behind him, and touched the border of his garment:
|
|
21
|
21
|
|
глаго́лаше бо в себі́: а́ще то́кмо прикосну́ся ри́зі Єго́, спасе́нна бу́ду.
|
for she said within herself, If I do but touch his garment, I shall be made whole.
|
|
22
|
22
|
|
Ісу́с же обра́щся і ви́дів ю, рече́: дерза́й, дщи, ві́ра твоя́ спасе́ тя. І спасе́нна бисть жена́ от часа́ того́.
|
But Jesus turned him about, and when he saw her, he said, Daughter, be of good cheer; thy faith hath made thee whole. And the woman was made whole from that hour.
|
|
23
|
23
|
|
І прише́д Ісу́с в дом княж і ви́дів сопці́ і наро́д мо́лв'ящ,
|
And when Jesus came into the ruler’s house, and saw the flute players, and the crowd making a tumult,
|
|
24
|
24
|
|
глаго́ла їм: отиді́те, не у́мре бо діви́ця, но спить. І руга́хуся Єму́.
|
he saith unto them, Give place: for the damsel is not dead, but sleepeth. And they laughed him to scorn.
|
|
25
|
25
|
|
Єгда́ же ізгна́н бисть наро́д, вшед ят ю за ру́ку, і воста́ діви́ця.
|
But when the crowd was put forth, he entered in, and took her by the hand; and the damsel arose.
|
|
26
|
26
|
|
І ізи́де вість сія́ по всей землі́ той.
|
And the fame hereof went forth into all that land.
|
|
27
|
27
|
|
(Зач. 33) І преходя́щу отту́ду Ісу́сові, по Нем ідо́ста два сліпця́, зову́ща і глаго́люща: поми́луй ни, (Ісу́се) Си́не Дави́дов.
|
And as Jesus passed by from thence, two blind men followed him, crying out, and saying, Have mercy on us, thou son of David.
|
|
28
|
28
|
|
Прише́дшу же Єму́ в дом, приступи́ста к Нему́ сліпця́, і глаго́ла ї́ма Ісу́с: ві́руєта ли, я́ко могу́ сіє́ сотвори́ти? Глаго́ласта Єму́: єй, Го́споди.
|
And when he was come into the house, the blind men came to him: and Jesus saith unto them, Believe ye that I am able to do this? They say unto him, Yea, Lord.
|
|
29
|
29
|
|
Тогда́ прикосну́ся о́чію їх, глаго́ля: по ві́рі ва́ю бу́ди ва́ма.
|
Then touched he their eyes, saying, According to your faith be it done unto you.
|
|
30
|
30
|
|
І отверзо́стася о́чі ї́ма: і запрети́ ї́ма Ісу́с, глаго́ля: блюді́та, да нікто́же уві́сть.
|
And their eyes were opened. And Jesus strictly charged them, saying, See that no man know it.
|
|
31
|
31
|
|
О́на же ізше́дша просла́виста Єго́ по всей землі́ той.
|
But they went forth, and spread abroad his fame in all that land.
|
|
32
|
32
|
|
Ті́ма же ісходя́щема, се, приведо́ша к Нему́ челові́ка ні́ма бісну́єма.
|
And as they went forth, behold, there was brought to him a dumb man possessed with a demon.
|
|
33
|
33
|
|
І ізгна́ну бі́су, проглаго́ла німи́й. І диви́шася наро́ди, глаго́люще, я́ко ніколи́же яви́ся та́ко во Ізра́їлі.
|
And when the demon was cast out, the dumb man spake: and the multitudes marveled, saying, It was never so seen in Israel.
|
|
34
|
34
|
|
Фарисе́є же глаго́лаху: о кня́зі бісо́встім ізго́нить бі́си.
|
But the Pharisees said, By the prince of demons casteth he out demons.
|
|
35
|
35
|
|
І прохожда́ше Ісу́с гра́ди вся і ве́сі, учя́ на со́нмищих їх, і пропові́дая Єва́нгеліє Ца́рствія, і ціля́ всяк неду́г і вся́ку я́зю в лю́дех.
|
And Jesus went about all the cities and the villages, teaching in their synagogues, and preaching the gospel of the kingdom, and healing all manner of disease and all manner of sickness among the people.
|
|
36
|
36
|
|
(Зач. 34) Ви́дів же наро́ди, милосе́рдова о них, я́ко бя́ху см'яте́ні і отве́ржені, я́ко о́вці не іму́щия па́стиря.
|
But when he saw the multitudes, he was moved with compassion for them, because they were distressed and scattered, as sheep not having a shepherd.
|
|
37
|
37
|
|
Тогда́ глаго́ла ученико́м Свої́м: жа́тва у́бо мно́га, ді́лателей же ма́ло.
|
Then saith he unto his disciples, The harvest indeed is plenteous, but the laborers are few.
|
|
38
|
38
|
|
Молі́теся у́бо Господи́ну жа́тви, я́ко да ізведе́ть ді́лателі на жа́тву Свою́.
|
Pray ye therefore the Lord of the harvest, that he send forth laborers into his harvest.
|
