Псалом 139
|
Pал0мъ рlf
|
0
|
0
|
В коне́ць, псало́м Дави́ду, 139. | Въ конeцъ, pал0мъ дв7ду, Rlf7. |
1
|
1
|
Ізми́ м'я, Го́споди, от челові́ка лука́ва, от му́жа непра́ведна ізба́ви м'я; | И#зми1 мz, гDи, t человёка лукaва, t мyжа непрaведна и3збaви мS: |
2
|
2
|
і́же поми́слиша непра́вду в се́рдці, весь день ополча́ху бра́ні; | и5же помhслиша непрaвду въ сeрдцы, вeсь дeнь њполчaху бр†ни: |
3
|
3
|
ізостри́ша язи́к свой, я́ко змії́н; яд а́спідов под устна́ми їх. | и3з8wстри1ша љзhкъ св0й ћкw ѕміи1нъ: ћдъ ѓспідовъ под8 ўстнaми и4хъ. |
4
|
4
|
Сохрани́ м'я, Го́споди, із руки́ грі́шничі, от челові́к непра́ведних ізми́ м'я, і́же поми́слиша зап'я́ті стопи́ моя́. | Сохрани1 мz, гDи, и3з8 руки2 грёшничи, t человBкъ непрaведныхъ и3зми1 мz, и5же помhслиша запsти стwпы2 мо‰. |
5
|
5
|
Скри́ша го́рдії сіть мні і у́жи, преп'я́ша сіть нога́ма мої́ма; | Скрhша г0рдіи сёть мнЁ и3 ќжы, препsша сёть ногaма мои1ма: |
6
|
6
|
при стезі́ собла́зни положи́ша мі. | при стези2 соблaзны положи1ша ми2. |
7
|
7
|
Ріх Го́сподеві: Бог мой єси́ Ти, внуши́, Го́споди, глас моле́нія моєго́. | Рёхъ гDеви: бGъ м0й є3си2 ты2, внуши2, гDи, глaсъ молeніz моегw2. |
8
|
8
|
Го́споди, Го́споди! Си́ло спаcе́нія моєго́, осіни́л єси́ над главо́ю моє́ю в день бра́ні. | ГDи, гDи, си1ло спcніz моегw2, њсэни1лъ є3си2 над8 глав0ю моeю въ дeнь брaни. |
9
|
9
|
Не преда́ждь мене́, Го́споди, от жела́нія моєго́ грі́шнику; поми́слиша на м'я, не оста́ви мене́, да не когда́ вознесу́ться. | Не предaждь менE, гDи, t желaніz моегw2 грёшнику: помhслиша на мS, не њстaви менE, да не когдA вознесyтсz. |
10
|
10
|
Псало́м окруже́нія їх, труд усте́н їх покри́єть я. | Pал0мъ њкружeніz и4хъ, трyдъ ўстeнъ и4хъ покрhетъ |. |
11
|
11
|
Паду́ть на них у́глія о́гненная, низложи́ши я во страсте́х, і не постоя́ть. | Падyтъ на ни1хъ ќгліz џгнєннаz, низложи1ши | во страстeхъ, и3 не постоsтъ. |
12
|
12
|
Муж язи́чен не іспра́виться на землі́; му́жа непра́ведна зла́я улов'я́ть во істлі́ніє. | Мyжъ љзhченъ не и3спрaвитсz на земли2: мyжа непрaведна ѕл†z ўловsтъ во и3стлёніе. |
13
|
13
|
Позна́х, я́ко сотвори́ть Госпо́дь суд ни́щим і месть убо́гим. | Познaхъ, ћкw сотвори1тъ гDь сyдъ ни1щымъ и3 мeсть ўбHгимъ. |
14
|
14
|
Оба́че пра́веднії іспові́дяться і́мені Твоєму́, і вселя́ться пра́вії с лице́м Твої́м. | Nбaче првdніи и3сповёдzтсz и4мени твоемY, и3 вселsтсz прaвіи съ лицeмъ твои1мъ. |
1001
|
1001
|
Сла́ва: | Слaва: |