1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
Псалом 34
Псалом Давида. (Пророчий).
1
Господи! Будь Суддею тих, що змагаються зі мною, і побори тих, що бажають побороти мене.
2
Візьми зброю Твою і щит і стань на поміч мені.
3
Вийми меч і загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я твоє спасіння».
4
Нехай осоромляться ті, що шукають душу мою. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.
5
Нехай стануть вони як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.
6
Нехай дорога їхня буде темна і слизька, і ангел Господній нехай переслідує їх.
7
Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.
8
Нехай же несподівано прийде загибель на нього. І сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.
9
А душа моя буде радіти у Господі, буде втішатися спасінням від Нього.
10
Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти возволяєш слабкого від сильного, бідного і вбогого — від гнобителів його».
11
Стали проти мене свідки неправедні; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.
12
Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.
13
Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя від серця мого не спинялася.
14
Наче за приятелем або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.
15
А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться, як збільшити рани мої, ганьблять мене, не знаю, за що;
16
спокушаючи, насміхаються, скрегочуть на мене зубами.
17
Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їхнього, від левів — самотню мою.
18
Я буду прославляти Тебе на великих зібраннях, серед численних народів буду хвалити Тебе,
19
щоб не торжествували наді мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгувалися очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.
20
Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.
21
Розширюють на мене уста свої і кажуть: «Добре, добре, бачили очі наші».
22
Ти бачив це, Господи, не мовчи. Господи, не віддаляйся від мене.
23
Встань, Господи і заступись за правоту мою. Розбери тяжбу мою, Господи мій і Боже мій!
24
Розсуди мене, Господи, за правдою Твоєю, щоб не величалися вони наді мною.
25
Щоб не говорили в серці своїм: «Добре, [добре!] цього ми бажали». Щоб не сказали: «Ми поглинули його».
26
Нехай постидяться й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя. Нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене.
27
І нехай радуються і веселяться ті, що співчувають правді моїй. І нехай завжди кажуть: «Який величний Господь, що бажає миру рабові Своєму!»
28
А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні.
