1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
...
|
Глава 26
|
Главa к7ѕ
|
|
1
|
1
|
| На початку царювання Іоакима, сина Іосії, царя Юдейського, було таке слово від Господа: | Въ начaлэ цaрства їwакjма сhна їwсjина бhсть сл0во сіE t гDа: |
|
2
|
2
|
| так говорить Господь: стань надворі дому Господнього і скажи до усіх міст Юдеї, які приходять на поклоніння у дім Господній, усі ті слова, які повелю тобі сказати їм; не відніми ні слова. | тaкw речE гDь: стaни во дворЁ д0му гDнz и3 проповёждь всBмъ їудewмъ, входsщымъ клaнzтисz въ д0мъ гDень, вс‰ словесA, ±же завэщaхъ тебЁ проповёдати и5мъ, не ўйми2 словесE: |
|
3
|
3
|
| Можливо, вони послухають і навернуться кожен від злої путі своєї, і тоді Я відміню ту біду, яку думаю зробити їм за злі діяння їхні. | нeгли послyшаютъ и3 tвратsтсz кjйждо t пути2 своегw2 ѕлaгw, и3 почjю t ѕHлъ, ±же помышлsю сотвори1ти и5мъ ѕлhхъ рaди начинaній и4хъ. |
|
4
|
4
|
| І скажи їм: так говорить Господь: якщо ви не послухаєтеся Мене у тім, щоб жити за законом Моїм, який Я дав вам, | И# речeши: тaкw речE гDь: ѓще не послyшаете менE, є4же ходи1ти въ зак0нэхъ мои1хъ, ±же дaхъ пред8 лицeмъ вaшимъ, |
|
5
|
5
|
| щоб слухати слова рабів Моїх, пророків, яких Я посилаю до вас, посилаю з раннього ранку, і яких ви не слухаєте, — | въ послушaніе словeсъ џтрwкъ мои1хъ прbр0кwвъ, и5хже ѓзъ посылaю къ вaмъ и3з8 ќтра, и3 послaхъ, и3 не послyшасте менE, |
|
6
|
6
|
| то з домом цим Я зроблю те саме, що з Силомом, і місто це віддам на прокляття усім народам землі. | и3 дaмъ д0мъ сeй ћкоже силHмъ, и3 грaдъ сeй дaмъ въ клsтву всBмъ kзhкwмъ всеS земли2. |
|
7
|
7
|
| Священики і пророки і весь народ слухали Єремію, коли він говорив ці слова у домі Господньому. | И# слhшаша жерцы2 и3 лжепрор0цы и3 вси2 лю1діе їеремjю глаг0люща словесA сі‰ въ домY гDни. |
|
8
|
8
|
| І коли Єремія сказав усе, що Господь повелів йому сказати усьому народові, тоді схопили його священики і пророки і весь народ, і сказали: «ти повинен померти; | И# бhсть, є3гдA їеремjа престA глаг0лати вс‰, є3ли6ка завэщA є3мY гDь глаг0лати всBмъ лю1демъ, и3 ћша їеремjю жерцы2 и3 лжепрор0цы и3 вси2 лю1діе, глаг0люще: смeртію да ќмретъ, |
|
9
|
9
|
| навіщо ти пророкуєш ім’ям Господа і говориш: дім цей буде як Силом, і місто це стане порожнім, залишиться без жителів?» І зібрався весь народ проти Єремії у домі Господньому. | ћкw проречE и4менемъ гDнимъ, глаг0лz: ћкоже силHмъ бyдетъ сeй д0мъ, и3 грaдъ сeй њпустёетъ t живyщихъ. И# собрaшасz вси2 лю1діе на їеремjю въ домY гDни. |
|
10
|
10
|
| Коли почули про це князі юдейські, то прийшли з дому царя до дому Господнього і сіли біля входу в нові ворота дому Господнього. | И# слhшаша кн‰зи ї{дины словесA сі‰, и3 взыд0ша t д0му царeва въ д0мъ гDень и3 сэд0ша во преддвeріи врaтъ д0му гDнz н0выхъ. |
|
11
|
11
|
| Тоді священики і пророки так сказали князям і всьому народові: «смертний вирок цьому чоловікові! тому що він пророкує проти міста цього, як ви чули своїми вухами». | И# рёша жерцы2 и3 лжепрор0цы кнzзє1мъ и3 всBмъ лю1демъ, глаг0люще: сyдъ смeртный человёку семY, ћкw проречE на сeй грaдъ, ћкоже слhшасте во ќшы вaши. |
|
12
|
12
|
| І сказав Єремія усім князям і всьому народові: «Господь послав мене пророкувати проти дому цього і проти міста цього усі ті слова, які ви чули; | И# речE їеремjа ко всBмъ кнzзє1мъ и3 ко всBмъ лю1демъ, глаг0лz: гDь послa мz прорещи2 на д0мъ сeй и3 на грaдъ сeй вс‰ словесA, ±же слhшасте: |
|
13
|
13
|
| отже, виправте путі ваші і діяння ваші і послухайтеся гласу Господа Бога вашого, і Господь відмінить біду, яку прорік на вас; | и3 нн7э лyчшыz сотвори1те пути6 вaшz и3 дэлA в†ша и3 послyшайте глaса гDа бGа вaшегw, и3 престaнетъ гDь t ѕHлъ, ±же гlа на вы2: |
|
14
|
14
|
| а щодо мене, ось — я у ваших руках; робіть зі мною, що в очах ваших здасться добрим і справедливим; | и3 сE, ѓзъ въ рукaхъ вaшихъ, сотвори1те ми2 ћкоже ўг0дно и3 ћкоже лyчше вaмъ kвлsетсz: |
|
15
|
15
|
| тільки твердо знайте, що коли ви умертвите мене, то невинну кров покладете на себе і на місто це і на жителів його; бо істинно Господь послав мене до вас сказати усі ті слова у вуха ваші». | но разумёюще да ўразумёете, ћкw ѓще ўбіeте мS, кр0вь непови1нну дади1те сaми на сS и3 на грaдъ сeй и3 на живyщыz въ нeмъ: ћкw пои1стиннэ послa мz гDь къ вaмъ глаг0лати во ќшы вaши вс‰ словесA сі‰. |
|
16
|
16
|
| Тоді князі і весь народ сказали священикам і пророкам: «цей чоловік не підлягає смертному вироку, тому що він говорив нам ім’ям Господа Бога нашого». | И# рёша кн‰зи и3 вси2 лю1діе ко жерцє1мъ и3 ко лжепрор0кwмъ: нёсть человёку семY сyдъ смeртный, ћкw во и4мz гDа нaшегw глаг0ла къ нaмъ. |
|
17
|
17
|
| І зі старійшин землі встали деякі і сказали усім народним зборам: | И# востaша мyжіе t старёйшинъ зeмскихъ и3 рёша всемY соб0ру людск0му, глаг0люще: |
|
18
|
18
|
| «Михей морасфитянин пророкував у дні Єзекії, царя Юдейського, і сказав усьому народові юдейському: так говорить Господь Саваоф: Сион буде виораний, як поле, і Єрусалим зробиться купою руїн, і гора дому цього — лісистим пагорбом. | міхeа мwраfjтскій бЁ прbр0чествуz во дни6 є3зекjи царS їyдина и3 речE всBмъ лю1демъ ї{динымъ, глаг0лz: тaкw речE гDь: сіHнъ ћкw ни1ва и3з8wрeтсz, и3 їеrли1мъ ћкw въ пyть непрох0дный бyдетъ, и3 горA хрaма бyдетъ въ лyгъ дубрaвный. |
|
19
|
19
|
| Чи умертвили його за це Єзекія, цар Юдейський, і весь Іуда? Чи не убоявся він Господа і чи не благав Господа? і Господь відмінив біду, яку прорік на них; а ми хочемо зробити велике зло душам нашим? | Е#дA ўбивaz ўби2 є3го2 є3зекjа цaрь їyдинъ и3 вси2 лю1діе ї{дины; не ўбоsшалисz ќбw гDа; И# понeже помоли1шасz лицY гDню, и3 почи2 гDь t ѕHлъ, ±же гlаше на нS: и3 мы2 сотвори1хомъ ѕлHбы вели6ки на дyшы нaшz. |
|
20
|
20
|
| Пророкував також ім’ям Господа такий собі Урія, син Шемаії, з Кириаф-Іарима, — і пророкував проти міста цього і проти землі цієї точно такими самими словами, як Єремія. | И# бЁ человёкъ прорицaz и4менемъ гDнимъ, ўрjа сhнъ самeовъ t каріаfіарjма, и3 проречE на грaдъ сeй и3 њ земли2 сeй по всBмъ словесє1мъ їерем‡инымъ. |
|
21
|
21
|
| Коли почув слова його цар Іоаким і всі вельможі його і всі князі, то шукав цар умертвити його. Почувши про це, Урія убоявся й утік, і відійшов у Єгипет. | И# слhша цaрь їwакjмъ и3 вси2 кн‰зи вс‰ словесA є3гw2 и3 и3скaху ўби1ти є3го2: и3 слhша ўрjа и3 ўбоsсz, и3 бэжA и3 пріи1де во є3гЂпетъ. |
|
22
|
22
|
| Але цар Іоаким і у Єгипет послав людей: Елнафана, сина Ахборового, й інших з ним. | И# послA цaрь їwакjмъ мyжы во є3гЂпетъ, є3лдаfaна сhна ґхHрова и3 мyжы съ ни1мъ во є3гЂпетъ, |
|
23
|
23
|
| І вивели Урію з Єгипту і привели його до царя Іоакима, і він умертвив його мечем і кинув труп його, де були простонародні гробниці. | и3 и3звед0ша є3го2 tтyду и3 привед0ша є3го2 ко царю2, и3 порази2 є3го2 мечeмъ и3 ввeрже є3го2 во гр0бъ сынHвъ людjй свои1хъ. |
|
24
|
24
|
| Але рука Ахикама, сина Сафанового, була за Єремію, щоб не віддавати його у руки народу на вбивство». | Nбaче рукA ґхікaма сhна сафанjина бЁ со їеремjею, є4же не предaти є3гw2 въ рyцэ людjй, да не ўбію1тъ є3гw2. |
