Глава 3
|
Главa G
|
1
|
1
|
І я, браття, не міг до вас говорити як до духовних, але як до плотських, як до немовлят у Христі. | И# ѓзъ, брaтіе, не мог0хъ вaмъ глаг0лати ћкw духHвнымъ, но ћкw плHтzнымъ, ћкw младeнцємъ њ хrтЁ. |
2
|
2
|
Я годував вас молоком, а не твердою їжею, бо ви не могли її їсти, та й зараз ще не можете, | Млек0мъ вы2 напои1хъ, ґ не брaшномъ: и4бо не u5 можaсте, но нижE є3щE м0жете нн7э, |
3
|
3
|
бо ви ще плотські. Якщо між вами заздрощі, суперечки і незгоди, то хіба ви не плотські? І чи не за людським звичаєм живете? | є3щe бо пл0тстіи є3стE. И#дёже бо въ вaсъ з†висти и3 рвє1ніz и3 рaспри, не пл0тстіи ли є3стE и3 по человёку х0дите; |
4
|
4
|
Бо коли хтось говорить: «Я — Павлів», а інший: «Я — Аполлосів», то хіба не плотські ви? | Е#гдa бо глаг0летъ кто2: ѓзъ ќбw є4смь пavловъ, другjй же: ѓзъ ґполлHсовъ: не пл0тстіи ли є3стE; |
5
|
5
|
Хто такий Павло? Хто Аполлос? Вони тільки служителі, через яких ви увірували, i‚ до того ж‚ як кожному дав Господь. | Кто2 u5бо є4сть пavелъ; кт0 же ли ґполлHсъ; Но т0чію служи1теліе, и4миже вёровасте, и3 комyждо ћкоже гDь дадE. |
6
|
6
|
Я насадив, Аполлос поливав, а зростив Бог; | Ѓзъ насади1хъ, ґполлHсъ напои2, бGъ же возрасти2: |
7
|
7
|
а тому і хто насаджує‚ і хто поливає є ніщо, а все Бог, Який вирощує. | тёмже ни насаждazй є4сть что2, ни напаszй, но возращazй бGъ. |
8
|
8
|
Хто ж насаджує і поливає є одне: але кожний одержить свою нагороду за своєю працею. | Насаждazй же и3 напаszй є3ди1но є3стA: кjйждо же свою2 мздY пріи1метъ по своемY трудY. |
9
|
9
|
Бо ми співпрацівники Божі, а ви Божа нива, Божа будівля. | (За? Rк7}.) БGу бо є3смы2 споспBшницы: б9іе тzжaніе, б9іе здaніе є3стE. |
10
|
10
|
Я, за даною мені від Бога благодаттю, як мудрий архітектор, поклав основу, а інший будує на ній; але нехай кожний пильнує, як він будує. | По блгdти б9іей дaннэй мнЁ, ћкw премyдръ ґрхітeктwнъ њсновaніе положи1хъ, и4нъ же назидaетъ: кjйждо же да блюдeтъ, кaкw назидaетъ. |
11
|
11
|
Бо ніхто не може покласти іншої основи, крім покладеної, яка є Ісус Христос. | Њсновaніz бо и3нaгw никт0же м0жетъ положи1ти пaче лежaщагw, є4же є4сть ї}съ хrт0съ. |
12
|
12
|
Чи будує хто на цій основі із золота, срібла, дорогоцінних каменів, дерева, сіна, соломи, — | Ѓще ли кто2 назидaетъ на њсновaніи сeмъ злaто, сребро2, кaменіе честн0е, дровA, сёно, тр0стіе, |
13
|
13
|
діло кожного виявиться; бо день покаже, тому що у вогні відкривається, і вогонь випробовує діло кожного‚ яке воно є. | когHждо дёло kвлeно бyдетъ: дeнь бо kви1тъ, занE nгнeмъ tкрывaетсz: и3 когHждо дёло, kков0же є4сть, џгнь и3скyситъ. |
14
|
14
|
У кого діло, яке він будував, устоїть, той одержить нагороду. | (И#) є3гHже ѓще дёло пребyдетъ, є4же наздA, мздY пріи1метъ: |
15
|
15
|
А в кого діло згорить, той зазнає втрати; а втім, сам спасеться, але так, ніби через вогонь. | (ґ) є3гHже дёло сгори1тъ, њтщети1тсz: сaмъ же спасeтсz, тaкожде ћкоже nгнeмъ. |
16
|
16
|
Хіба ж не знаєте, що ви — храм Божий і Дух Божий живе у вас? | Не вёсте ли, ћкw хрaмъ б9ій є3стE, и3 д¦ъ б9ій живeтъ въ вaсъ; |
17
|
17
|
Якщо хто зруйнує храм Божий, того покарає Бог: бо храм Божий святий, а цей храм — ви. | Ѓще кто2 б9ій хрaмъ растли1тъ, растли1тъ сего2 бGъ: хрaмъ бо б9ій с™ъ є4сть, и4же є3стE вы2. |
18
|
18
|
Hіхто хай не обманює самого себе. Якщо хто з вас думає бути мудрим у світі цьому, той будь безумним, щоб бути мудрим. | (За? Rк7f7.) Никт0же себE да прельщaетъ: ѓще кто2 мни1тсz мyдръ бhти въ вaсъ въ вёцэ сeмъ, бyй да бывaетъ, ћкw да премyдръ бyдетъ. |
19
|
19
|
Бо мудрість світу цього є безумство перед Богом, як написано: «Він ловить мудрих у хитрощах їхніх». | Премyдрость бо мjра сегw2 бyйство ў бGа є4сть, пи1сано бо є4сть: запинazй прем{дрымъ въ ковaрствэ и4хъ. |
20
|
20
|
І ще: «Господь знає міркування мудреців, що вони марнi». | И# пaки: гDь вёсть помышлє1ніz человёчєска [мyдрыхъ], ћкw сyть сyєтна. |
21
|
21
|
Отже, ніхто хай не хвалиться людьми, бо все — ваше: | Тёмже никт0же да хвaлитсz въ человёцэхъ, вс‰ бо в†ша сyть: |
22
|
22
|
чи Павло, чи Аполлос, чи Кифа, чи світло, чи життя, чи смерть, чи сучасне, чи майбутнє — все ваше; | ѓще пavелъ, и3ли2 ґполлHсъ, и3ли2 ки1фа, и3ли2 мjръ, и3ли2 жив0тъ, и3ли2 смeрть, и3ли2 насто‰щаz, и3ли2 б{дущаz, вс‰ в†ша сyть: |
23
|
23
|
ви ж — Христові, а Христос — Божий. | вh же хrтHвы, хrт0съ же б9ій. |