|
Глава 7
|
Главa з7
|
|
1
|
1
|
|
А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки.
|
Ґ њ ни1хже писaсте ми2, добро2 человёку женЁ не прикасaтисz.
|
|
2
|
2
|
|
Але ж, щоб уникнути блудодіяння, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка.
|
Но блудодэsніz рaди кjйждо свою2 женY да и4мать, и3 кazждо (женA) своего2 мyжа да и4мать.
|
|
3
|
3
|
|
Hехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові.
|
ЖенЁ мyжъ д0лжную люб0вь да воздаeтъ: тaкожде и3 женA мyжу.
|
|
4
|
4
|
|
Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка.
|
ЖенA свои1мъ тёломъ не владёетъ, но мyжъ: тaкожде и3 мyжъ свои1мъ тёломъ не владёетъ, но женA.
|
|
5
|
5
|
|
Hе ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою.
|
Не лишaйте себє2 дрyгъ дрyга, т0чію по соглaсію до врeмене, да пребывaете въ постЁ и3 моли1твэ, и3 пaки вкyпэ собирaйтесz, да не и3скушaетъ вaсъ сатанA невоздержaніемъ вaшимъ.
|
|
6
|
6
|
|
А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління.
|
Сіe же глаг0лю по совёту, (ґ) не по повелёнію.
|
|
7
|
7
|
|
Бо бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, інший — інше.
|
Хощy бо, да вси2 человёцы бyдутъ, ћкоже и3 ѓзъ: но кjйждо своE даровaніе и4мать t бGа, џвъ ќбw си1це, џвъ же си1це.
|
|
8
|
8
|
|
Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я.
|
Глаг0лю же безбр†чнымъ и3 вдови1цамъ: добро2 и5мъ є4сть, ѓще пребyдутъ ћкоже и3 ѓзъ:
|
|
9
|
9
|
|
Але якщо не можуть стримуватися, нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
|
ѓще ли не ўдержaтсz, да посzгaютъ: лyчше бо є4сть жени1тисz, нeжели разжизaтисz.
|
|
10
|
10
|
|
А одруженим заповідаю не я, а Господь: жінці з чоловіком не розлучатися, —
|
Ґ њжени1вшымсz завэщавaю не ѓзъ, но гDь: женЁ t мyжа не разлучaтисz:
|
|
11
|
11
|
|
якщо ж розлучиться, то нехай буде безшлюбна або помириться з чоловіком своїм, — і чоловікові не залишати своєї жінки.
|
ѓще ли же и3 разлучи1тсz, да пребывaетъ безбрaчна, и3ли2 да смири1тсz съ мyжемъ (свои1мъ): и3 мyжу жены2 не tпущaти.
|
|
12
|
12
|
|
Іншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жінку невіруючу, і вона згодна жити з ним, то він не повинен залишати її;
|
Пр0чымъ же ѓзъ глаг0лю, (ґ) не гDь: (За? Rlз7) ѓще кот0рый брaтъ женY и4мать невёрну, и3 тA благоволи1тъ жи1ти съ ни1мъ, да не њставлsетъ є3S:
|
|
13
|
13
|
|
і жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, не повинна залишати його.
|
и3 женA ѓще и4мать мyжа невёрна, и3 т0й благоволи1тъ жи1ти съ нeю, да не њставлsетъ є3гw2:
|
|
14
|
14
|
|
Бо невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком. Інакше діти ваші були б нечистими, а тепер святі.
|
свzти1тсz бо мyжъ невёренъ њ женЁ вёрнэ, и3 свzти1тсz женA невёрна њ мyжи вёрнэ: и3нaче бо ч†да в†ша нечи6ста бhли бы, нн7э же с™а сyть.
|
|
15
|
15
|
|
Якщо ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язанi; до миру покликав нас Господь.
|
Ѓще ли невёрный tлучaетсz, да разлучи1тсz: не пораб0тисz (бо) брaтъ и3ли2 сестрA въ таковhхъ: въ ми1ръ бо призвA нaсъ (гDь) бGъ.
|
|
16
|
16
|
|
Звідки ти знаєш, жінко, чи не спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не спасеш жінки?
|
Чт0 бо вёси, жeно, ѓще мyжа спасeши; И#ли2 что2 вёси, мyжу, ѓще женY спасeши;
|
|
17
|
17
|
|
Тільки кожен роби так, як визначив йому Бог; і кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всіх церквах.
|
Т0чію коемyждо ћкоже раздэли1лъ є4сть бGъ, кjйждо ћкоже при1званъ бhсть гDемъ, тaкw да х0дитъ: и3 тaкw во всёхъ цRквахъ повелэвaю.
|
|
18
|
18
|
|
Чи покликаний хто обрізаним, не ховайся; чи покликаний хто необрізаним, не обрізуйся.
|
Во њбрёзаніи ли кто2 при1званъ бhсть; да не tт0ргнетсz [да не твори1тъ себЁ неwбрёзаніz]: въ неwбрёзаніи ли кто2 при1званъ бhсть; да не њбрёзуетсz.
|
|
19
|
19
|
|
Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, а все в дотриманні заповідей Божих.
|
Њбрёзаніе ничт0же є4сть, и3 неwбрёзаніе ничт0же є4сть, но соблюдeніе зaповэдій б9іихъ.
|
|
20
|
20
|
|
Кожний залишайся в тому званні, в якому був покликаний.
|
Кjйждо въ звaніи, въ нeмже при1званъ бhсть, въ т0мъ да пребывaетъ.
|
|
21
|
21
|
|
Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо і можеш стати вільним, то скористайся кращим.
|
Рaбъ ли при1званъ бhлъ є3си2; да не неради1ши [да не печaлишисz]: но ѓще и3 м0жеши своб0денъ бhти, б0лше пораб0ти себE.
|
|
22
|
22
|
|
Бо раб, покликаний у Господі, є вільний у Господi; так само і покликаний вільним є рабом Христовим.
|
При1званный бо њ гDэ рaбъ, своб0дникъ гDень є4сть: тaкожде и3 при1званный своб0дникъ, рaбъ є4сть хrт0въ.
|
|
23
|
23
|
|
Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей.
|
Цэн0ю кyплени є3стE: не бyдите раби2 человёкwмъ.
|
|
24
|
24
|
|
У якому стані хто був покликаний, браття, у тому кожен і залишайся перед Богом.
|
(За? Rl}.) Кjйждо, въ нeмже при1званъ бhсть, брaтіе, въ т0мъ да пребывaетъ пред8 бGомъ.
|
|
25
|
25
|
|
Щодо дівоцтва я не маю повеління Господнього; а даю пораду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним Йому;
|
Њ дёвахъ же повелёніz гDнz не и4мамъ, совётъ же даю2, ћкw поми1лованъ t гDа вёренъ бhти.
|
|
26
|
26
|
|
отже, з огляду на нинішні утиски‚ вважаю за краще, що добре людині залишатися так.
|
Мню2 u5бо сіE добро2 бhти за настоsщую нyжду, ћкw добро2 человёку тaкw бhти.
|
|
27
|
27
|
|
Чи з’єднався ти з жінкою? Hе шукай розлучення. Чи залишився без жінки? Hе шукай жінки.
|
Привzзaлсz ли є3си2 женЁ; не и3щи2 разрэшeніz. Tрэши1лсz ли є3си2 жены2; не и3щи2 жены2.
|
|
28
|
28
|
|
А втім, якщо і оженишся, не згрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішить. Але такі матимуть муку тілесну; а мені вас шкода.
|
Ѓще ли же и3 њжeнишисz, не согрэши1лъ є3си2: и3 ѓще посsгнетъ дёва, не согрэши1ла є4сть. Ск0рбь же пл0ти и3мёти бyдутъ таковjи: ѓзъ же вы2 щаждY.
|
|
29
|
29
|
|
Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, ті, що мають жінок, нехай будуть так, ніби не мають їх;
|
Сіe же глаг0лю, брaтіе, ћкw врeмz прекращeно є4сть пр0чее, да и3 и3мyщіи жєны2, ћкоже не и3мyщіи бyдутъ:
|
|
30
|
30
|
|
хто плаче, наче не плаче; хто радіє, наче не радіє; і хто купує, наче не набуває;
|
и3 плaчущіисz, ћкоже не плaчущіи: и3 рaдующіисz, ћкоже не рaдующесz: и3 купyющіи, ћкw не содержaще:
|
|
31
|
31
|
|
і хто користується світом цим, наче не користується; бо минає образ світу цього.
|
и3 трeбующіи мjра сегw2, ћкw не трeбующе: прех0дитъ бо w4бразъ мjра сегw2.
|
|
32
|
32
|
|
А я хочу, щоб ви були без турбот. Hеодружений турбується про Господнє, як догодити Господевi;
|
Хощy же вaсъ безпечaльныхъ бhти. Не њжени1выйсz печeтсz њ гDнихъ, кaкw ўгоди1ти гDеви:
|
|
33
|
33
|
|
а одружений турбується про мирське, як догодити жінці. Різниця є між заміжньою і дівицею:
|
ґ њжени1выйсz печeтсz њ мірски1хъ, кaкw ўгоди1ти женЁ. Раздэли1сz женA и3 дёва:
|
|
34
|
34
|
|
незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господеві, щоб бути святою і тілом і духом; а заміжня піклується про мирське, як догодити чоловікові.
|
непосsгшаz печeтсz њ гDнихъ, кaкw ўгоди1ти гDеви, да бyдетъ с™A и3 тёломъ и3 дyхомъ: ґ посsгшаz печeтсz њ мірски1хъ, кaкw ўгоди1ти мyжу.
|
|
35
|
35
|
|
Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господеві.
|
(За? Rlf7.) Сіe же на п0льзу вaмъ самBмъ глаг0лю: не да сило2 вaмъ наложY, но къ благоwбрaзію и3 благоприступaнію гDеви безм0лвну.
|
|
36
|
36
|
|
Коли ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, щоб вона, досягнувши зрілого віку, залишилась такою, то нехай робить як хоче: не згрішить; нехай такі виходять заміж.
|
Ѓще ли же кто2 без8wбрази1ти њ дёвэ своeй непщyетъ, ѓще є4сть превозрaстна, и3 тaкw должнA є4сть бhти: є4же х0щетъ, да твори1тъ: не согрэшaетъ, ѓще посsгнетъ.
|
|
37
|
37
|
|
А хто непохитно твердий у серці своїм і не має необхідности, а має владу над своєю волею і розсудив у серці своїм зберегти дівчину свою, той добре робить.
|
Ґ и4же стои1тъ твeрдw сeрдцемъ, не и3мhй нyжды, влaсть же и4мать њ своeй в0ли, и3 сE разсуди1лъ є4сть въ сeрдцы своeмъ блюсти2 дёву свою2, д0брэ твори1тъ.
|
|
38
|
38
|
|
Тому той, хто видає заміж свою дівчину, добре робить; а хто не видає, робить краще.
|
Тёмже и3 вдаsй брaку свою2 дёву д0брэ твори1тъ: и3 не вдаsй лyчше твори1тъ.
|
|
39
|
39
|
|
Жінка зв’язана законом, доки живий її чоловік; якщо ж помер її чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі.
|
ЖенA привsзана є4сть зак0номъ, въ є3ли1ко врeмz живeтъ мyжъ є3S: ѓще же ќмретъ мyжъ є3S, своб0дна є4сть, за нег0же х0щетъ, посsгнути, т0чію њ гDэ.
|
|
40
|
40
|
|
Але вона блаженніша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, що і я маю Духа Божого.
|
Бlжeннэйша же є4сть, ѓще тaкw пребyдетъ, по моемY совёту: мню1сz бо и3 ѓзъ д¦а б9іz и3мёти.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.