Глава 13
|
Главa Gi
|
1
|
1
|
Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я — мідь, що дзвенить, або кімвал, що бриньчить. | Ѓще љзы6ки человёческими глаг0лю и3 ѓгGлскими, любвe же не и4мамъ, бhхъ (ћкw) мёдь звенsщи, и3ли2 кmмвaлъ звzцazй. |
2
|
2
|
Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любови не маю, — то я ніщо. | И# ѓще и4мамъ прbр0чество, и3 вёмъ т†йны вс‰ и3 вeсь рaзумъ, и3 ѓще и4мамъ всю2 вёру, ћкw и3 г0ры преставлsти, любвe же не и4мамъ, ничт0же є4смь. |
3
|
3
|
І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, то нема мені з того ніякої користи. | И# ѓще раздaмъ вс‰ и3мBніz мо‰, и3 ѓще предaмъ тёло моE, во є4же сжещи2 є5, любвe же не и4мамъ, ни кaz п0льза ми2 є4сть. |
4
|
4
|
Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, | (За? Rн7д7.) Любы2 долготерпи1тъ, милосeрдствуетъ, любы2 не зави1дитъ, любы2 не превозн0ситсz, не горди1тсz, |
5
|
5
|
не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, | не безчи1нствуетъ, не и4щетъ свои1хъ си2, не раздражaетсz, не мhслитъ ѕлA, |
6
|
6
|
не радіє з неправди, а радіє істинi; | не рaдуетсz њ непрaвдэ, рaдуетсz же њ и4стинэ: |
7
|
7
|
усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить. | вс‰ лю1битъ [покрывaетъ], всемY вёру є4млетъ, вс‰ ўповaетъ, вс‰ терпи1тъ. |
8
|
8
|
Любов ніколи не минає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне. | Любы2 николи1же tпaдаетъ, ѓще же прbр0чєствіz ўпразднsтсz, ѓще ли љзhцы ўм0лкнутъ, ѓще рaзумъ и3спраздни1тсz. |
9
|
9
|
Бо ми частинно знаємо і частинно пророкуємо; | T чaсти бо разумэвaемъ и3 t чaсти прbр0чествуемъ: |
10
|
10
|
коли ж настане досконале, тоді частинне припиниться. | є3гдa же пріи1детъ совершeнное, тогдA, є4же t чaсти, ўпраздни1тсz. |
11
|
11
|
Коли я був дитиною, то як дитина говорив, як дитина міркував, як дитина розумів; а коли став мужем, тоді відкинув дитяче. | (За?.) Е#гдA бёхъ младeнецъ, ћкw младeнецъ глаг0лахъ, ћкw младeнецъ мyдрствовахъ, ћкw младeнецъ смышлsхъ: є3гдa же бhхъ мyжъ, tверг0хъ младeнчєскаz. |
12
|
12
|
Тепер ми бачимо ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний. | Ви1димъ ќбw нн7э ћкоже зерцaломъ въ гадaніи, тогдa же лицeмъ къ лицY: нн7э разумёю t чaсти, тогдa же познaю, ћкоже и3 познaнъ бhхъ. |
13
|
13
|
Нині ж перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов. | Нн7э же пребывaютъ вёра, надeжда, любы2, три2 сі‰: б0лши же си1хъ любы2. |