|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| Отже, кожен повинен розуміти нас як служителів Христових і будівничих таїн Божих. | |
|
2
|
|
| Від будівничих же вимагається, щоб кожний був вірним. | |
|
3
|
|
| Для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять інші люди; я і сам не суджу про себе. | |
|
4
|
|
| Бо хоч я і нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь. | |
|
5
|
|
| Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога. | |
|
6
|
|
| Це, браття, я прикликав до себе і Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не мудрувати більше того, що написано, та не величалися один перед одним. | |
|
7
|
|
| Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав? | |
|
8
|
|
| Ви вже наситилися, ви вже збагатилися, ви почали царювати без нас; коли б то ви справді царювали, щоб і нам з вами царювати! | |
|
9
|
|
| Бо я думаю, що нам, посланцям останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми були видовищем світові, ангелам і людям. | |
|
10
|
|
| Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христi; ми немічні, а ви міцнi; ви у славі, а ми в безчесті. | |
|
11
|
|
| Hавіть донині терпимо голод‚ і спрагу, і наготу, і страждаємо, і поневіряємось, | |
|
12
|
|
| і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо; | |
|
13
|
|
| ганьблять нас, ми благаємо: ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині. | |
|
14
|
|
| Це пишу не для того, щоб вас осоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених, | |
|
15
|
|
| бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Ісусі благовістям. | |
|
16
|
|
| Тому благаю вас: ставайте подібні мені, як я Христу. | |
|
17
|
|
| Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христі Ісусі, як я навчаю скрізь і в усякій церкві. | |
|
18
|
|
| Бо через те, що я не йду до вас, деякі у вас загордилися; | |
|
19
|
|
| але я скоро до вас прийду, якщо буде угодно Господеві, і пізнаю не слова тих, що загордилися, а силу, | |
|
20
|
|
| бо Царство Боже не в слові, а в силі. | |
|
21
|
|
| Чого ви хочете? З палицею прийти до вас чи з любов’ю і духом лагідности? |
