|
Глава 13
|
|
|
1
|
|
| Якщо я говорю мовами людськими й ангельськими, а любови не маю, то я — мідь, що дзвенить, або кімвал, що бриньчить. | |
|
2
|
|
| Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любови не маю, — то я ніщо. | |
|
3
|
|
| І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любови не маю, то нема мені з того ніякої користи. | |
|
4
|
|
| Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, | |
|
5
|
|
| не безчинствує, не шукає свого, не гнівається, не замишляє зла, | |
|
6
|
|
| не радіє з неправди, а радіє істинi; | |
|
7
|
|
| усе покриває, всьому йме віру, всього сподівається, все терпить. | |
|
8
|
|
| Любов ніколи не минає, хоч і пророцтва скінчаться, і мови замовкнуть, і знання зникне. | |
|
9
|
|
| Бо ми частинно знаємо і частинно пророкуємо; | |
|
10
|
|
| коли ж настане досконале, тоді частинне припиниться. | |
|
11
|
|
| Коли я був дитиною, то як дитина говорив, як дитина міркував, як дитина розумів; а коли став мужем, тоді відкинув дитяче. | |
|
12
|
|
| Тепер ми бачимо ніби у тьмяному дзеркалі, тоді ж віч-на-віч; тепер я знаю частинно, а тоді пізнаю, подібно як і я пізнаний. | |
|
13
|
|
| Нині ж перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов. |
