Глава 7
|
|
1
|
|
А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки. | |
2
|
|
Але ж, щоб уникнути блудодіяння, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка. | |
3
|
|
Hехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові. | |
4
|
|
Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка. | |
5
|
|
Hе ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою. | |
6
|
|
А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління. | |
7
|
|
Бо бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, інший — інше. | |
8
|
|
Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я. | |
9
|
|
Але якщо не можуть стримуватися, нехай одружуються, бо краще одружитися, ніж розпалюватися. | |
10
|
|
А одруженим заповідаю не я, а Господь: жінці з чоловіком не розлучатися, — | |
11
|
|
якщо ж розлучиться, то нехай буде безшлюбна або помириться з чоловіком своїм, — і чоловікові не залишати своєї жінки. | |
12
|
|
Іншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жінку невіруючу, і вона згодна жити з ним, то він не повинен залишати її; | |
13
|
|
і жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згодний жити з нею, не повинна залишати його. | |
14
|
|
Бо невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком. Інакше діти ваші були б нечистими, а тепер святі. | |
15
|
|
Якщо ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язанi; до миру покликав нас Господь. | |
16
|
|
Звідки ти знаєш, жінко, чи не спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не спасеш жінки? | |
17
|
|
Тільки кожен роби так, як визначив йому Бог; і кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всіх церквах. | |
18
|
|
Чи покликаний хто обрізаним, не ховайся; чи покликаний хто необрізаним, не обрізуйся. | |
19
|
|
Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, а все в дотриманні заповідей Божих. | |
20
|
|
Кожний залишайся в тому званні, в якому був покликаний. | |
21
|
|
Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо і можеш стати вільним, то скористайся кращим. | |
22
|
|
Бо раб, покликаний у Господі, є вільний у Господi; так само і покликаний вільним є рабом Христовим. | |
23
|
|
Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей. | |
24
|
|
У якому стані хто був покликаний, браття, у тому кожен і залишайся перед Богом. | |
25
|
|
Щодо дівоцтва я не маю повеління Господнього; а даю пораду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним Йому; | |
26
|
|
отже, з огляду на нинішні утиски‚ вважаю за краще, що добре людині залишатися так. | |
27
|
|
Чи з’єднався ти з жінкою? Hе шукай розлучення. Чи залишився без жінки? Hе шукай жінки. | |
28
|
|
А втім, якщо і оженишся, не згрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не згрішить. Але такі матимуть муку тілесну; а мені вас шкода. | |
29
|
|
Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, ті, що мають жінок, нехай будуть так, ніби не мають їх; | |
30
|
|
хто плаче, наче не плаче; хто радіє, наче не радіє; і хто купує, наче не набуває; | |
31
|
|
і хто користується світом цим, наче не користується; бо минає образ світу цього. | |
32
|
|
А я хочу, щоб ви були без турбот. Hеодружений турбується про Господнє, як догодити Господевi; | |
33
|
|
а одружений турбується про мирське, як догодити жінці. Різниця є між заміжньою і дівицею: | |
34
|
|
незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господеві, щоб бути святою і тілом і духом; а заміжня піклується про мирське, як догодити чоловікові. | |
35
|
|
Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господеві. | |
36
|
|
Коли ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, щоб вона, досягнувши зрілого віку, залишилась такою, то нехай робить як хоче: не згрішить; нехай такі виходять заміж. | |
37
|
|
А хто непохитно твердий у серці своїм і не має необхідности, а має владу над своєю волею і розсудив у серці своїм зберегти дівчину свою, той добре робить. | |
38
|
|
Тому той, хто видає заміж свою дівчину, добре робить; а хто не видає, робить краще. | |
39
|
|
Жінка зв’язана законом, доки живий її чоловік; якщо ж помер її чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі. | |
40
|
|
Але вона блаженніша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, що і я маю Духа Божого. |