Глава 8
|
|
1
|
|
Про ідоложертовні страви ми знаємо, бо ми всі маємо знання; але знання надимає, а любов будує. | |
2
|
|
Хто гадає, що він знає що-небудь, той нічого ще не знає так, як треба знати. | |
3
|
|
Але хто любить Бога, тому дано знання від Hього. | |
4
|
|
Отже, про вживання в їжу ідоложертовного ми знаємо, що ідол у світі ніщо і що немає іншого Бога, крім Єдиного. | |
5
|
|
Бо хоч і є так звані боги, чи на небі, чи на землі, — так як є багато богів і господарів багато, — | |
6
|
|
але в нас один Бог Отець, від Якого все, і ми для Hього, і один Господь Ісус Христос, через Якого все, і ми через Hього. | |
7
|
|
Та не в усіх таке знання: деякі й донині з совістю, що визнає ідолів, їдять ідоложертовне, як жертви ідольські, і совість їхня, будучи немічною, оскверняється. | |
8
|
|
Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не здобуваємо; чи не їмо, нічого не втрачаємо. | |
9
|
|
Однак бережіться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немічних. | |
10
|
|
Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищі, то совість його, як немічного, чи не наверне і його їсти ідоложертовне? | |
11
|
|
І від твого знання загине немічний брат, за якого помер Христос. | |
12
|
|
А грішачи таким чином проти братів і вражаючи немічну совість їхню, ви грішите проти Христа. | |
13
|
|
Тому, якщо їжа спокушає брата мого, не буду їсти м’яса повік, щоб не спокусити брата мого. |