Глава 14
|
|
1
|
|
Досягайте любови; дбайте про дари духовні, а особливо про те, щоб пророкувати. | |
2
|
|
Бо хто говорить незнайомою мовою, той говорить не людям, а Боговi; тому що ніхто не розуміє його, він таємне говорить духом; | |
3
|
|
а хто пророкує, той говорить людям на повчання, на умовляння і на втішення. | |
4
|
|
Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе; а хто пророкує, той повчає церкву. | |
5
|
|
Бажаю, щоб усі ви говорили мовами; та краще, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він буде і тлумачити, щоб церква розбудовувалася. | |
6
|
|
Тепер же, браття, якщо я прийду до вас і буду говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь, якщо не з’ясую вам чи одкровенням, чи пізнанням, чи пророцтвом, чи повчанням? | |
7
|
|
І бездушні речі, що дають звук, як сопілка чи гуслі, коли не видають різних тонів, то як зрозуміти те, що грають на сопілці чи на гуслях? | |
8
|
|
І коли сурма даватиме невиразний звук, то хто стане готуватися до бою? | |
9
|
|
Так і ви, якщо промовляєте язиком незрозумілі слова, то як зрозуміють, що ви говорите? Ви будете говорити на вітер. | |
10
|
|
Скільки, наприклад, різних слів у світі, а жодного з них немає без значення. | |
11
|
|
Але якщо я не розумію значення слів, то я для того, хто говорить, буду іноземець; і той, хто говорить, іноземець для мене. | |
12
|
|
Так і ви, коли дбаєте про дари духовні, старайтеся збагатитися ними для повчання церкви. | |
13
|
|
А тому той, хто говорить незнайомою мовою, молись про дар тлумачення. | |
14
|
|
Бо коли я молюся незнайомою мовою, то хоч і дух мій молиться, але розум мій лишається безплідним. | |
15
|
|
Що ж робити? Буду молитися духом, буду молитися і розумом; буду співати духом, буду співати і розумом. | |
16
|
|
Бо коли ти благословлятимеш духом, то як проста людина скаже «амінь» на твою подяку‚ якщо вона не розуміє, що ти говориш? | |
17
|
|
Ти добре дякуєш, та інший не повчається. | |
18
|
|
Дякую Богові моєму: я більше за всіх вас говорю мовами; | |
19
|
|
але в церкві хочу краще п’ять слів сказати розумом моїм, щоб і інших наставити, ніж тисячі слів незнайомою мовою. | |
20
|
|
Браття! Не будьте дітьми розумом: на зле будьте, як діти, а розумом будьте повнолітні. | |
21
|
|
У законі написано: «Іншими мовами й іншими устами говоритиму народові цьому; та й тоді не послухають Мене, — говорить Господь». | |
22
|
|
Отже, мови є знамення не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих. | |
23
|
|
Коли вся церква зійдеться разом‚ і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і увійдуть до вас недосвідчені або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь? | |
24
|
|
Та коли всі пророкують і ввійде хтось невіруючий або недосвідчений, то його всі викривають і всі осуджують. | |
25
|
|
І таким чином таємниці серця його виявляються, і він, упавши ниць, поклониться Богові і скаже: «Воістину з вами Бог». | |
26
|
|
Так що ж, браття? Коли ви сходитесь і у кожного з вас є псалом, є повчання, є мова, є одкровення, є тлумачення, — все це нехай буде на повчання. | |
27
|
|
Якщо хто говорить незнайомою мовою, говоріть двоє, найбільше троє, і то по одному, а один нехай тлумачить. | |
28
|
|
Коли ж тлумача не буде, то мовчи в церкві, а говори собі та Богові. | |
29
|
|
І пророки нехай говорять двоє чи троє, а інші нехай розмірковують. | |
30
|
|
Коли ж другому, що сидить, буде одкровення, то перший нехай мовчить. | |
31
|
|
Бо всі один по одному можете пророкувати, щоб усі повчалися і всі втішалися. | |
32
|
|
І духи пророчі покірні пророкам, | |
33
|
|
тому що Бог не є Бог безладу, а миру. Так буває по всіх церквах у святих. | |
34
|
|
Жінки ваші у церквах нехай мовчать, бо не дозволено їм говорити, а коритися, як і закон говорить. | |
35
|
|
Якщо ж вони хочуть чогось навчитися, нехай спитають про те вдома у своїх чоловіків, бо непристойно жінці говорити в церкві. | |
36
|
|
Хіба від вас слово Боже вийшло? Чи до вас одних досягло? | |
37
|
|
Якщо хто вважає себе пророком чи духовним, нехай той розуміє, що я пишу вам, бо це заповіді Господні. | |
38
|
|
А хто не розуміє, нехай не розуміє. | |
39
|
|
Отже, браття, дбайте про те, щоб пророкувати, але не забороняйте говорити й мовами; | |
40
|
|
тільки все повинно бути благопристойно і статечно. |