|
Глава 10
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
| Hе хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море; | Не хощу́ же вас не ві́діти, бра́тіє, я́ко отці́ на́ші всі под о́блаком би́ша, і всі сквозі́ мо́ре пройдо́ша; |
|
2
|
2
|
| і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морi; | і всі в Моїсе́я крести́шася во о́блаці і в мо́рі; |
|
3
|
3
|
| і всі споживали ту саму духовну їжу; | і всі то́жде бра́шно духо́вноє ядо́ша; |
|
4
|
4
|
| і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос. | і всі то́жде пи́во духо́вноє пи́ша, пія́ху бо от духо́внаго послі́дующаго ка́мене; ка́мень же бі Христо́с. |
|
5
|
5
|
| Та не до багатьох із них благоволив Бог, тому вони загинули в пустелі. | (Зач. 144) Но не во мно́жайших їх благоволи́ Бог, пораже́ни бо би́ша в пусти́ні. |
|
6
|
6
|
| А це було за приклад для нас, щоб ми не були похітливі до лихого, як були похітливі вони. | Сія́ же о́брази нам би́ша, я́ко не би́ти нам похотнико́м злих, я́коже і они́ похоті́ша. |
|
7
|
7
|
| Hе будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: «Люди сіли їсти й пити і встали, щоб грати». | Ні ідолослужи́теле бива́йте, я́коже ні́ції от них, я́коже єсть пи́сано: сідо́ша лю́діє я́сти і пи́ти, і воста́ша ігра́ти. |
|
8
|
8
|
| Hе станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі. | Ніже́ соблу́дим, я́коже ні́ції от них соблуди́ша, і падо́ша во єди́н день два́десять три ти́сящі. |
|
9
|
9
|
| Hе будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій. | Ні да іскуша́їм Христа́, я́коже ні́ції от них іскуси́ша і от змій погибо́ша. |
|
10
|
10
|
| Hе нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від всегубителя. | Ні ропщі́те, я́коже ні́ції от них ропта́ша і погибо́ша от всегуби́теля. |
|
11
|
11
|
| Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків. | Сія́ же вся о́брази прилуча́хуся о́нім; пи́сана же би́ша в науче́ніє на́ше, в ни́хже конці́ вік достиго́ша. |
|
12
|
12
|
| Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти. | (Зач 145) Ті́мже мня́йся стоя́ти да блюде́ться, да не паде́ть. |
|
13
|
13
|
| Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести. | Іскуше́ніє вас не дости́же, то́чію челові́чеськоє; ві́рен же Бог, І́же не оста́вить вас іскуси́тися па́че, є́же мо́жете, но сотвори́ть со іскуше́нієм і ізби́тіє, я́ко возмощи́ вам понести́. |
|
14
|
14
|
| Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння. | Ті́мже, бра́тіє моя́ возлю́блєнная, бі́гайте от ідолослуже́нія. |
|
15
|
15
|
| Я кажу вам як розсудливим: самі розсудіть те, про що говорю. | Я́ко му́дрим глаго́лю: суді́те ви, є́же глаго́лю; |
|
16
|
16
|
| Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового? | ча́ша благослове́нія, ю́же благословля́єм, не обще́ніє ли Кро́ве Христо́ви єсть? Хліб, єго́же ло́мим, не обще́ніє ли Ті́ла Христо́ва єсть? |
|
17
|
17
|
| Один хліб, і нас багато — одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба. | Я́ко єди́н хліб, єди́но ті́ло єсьми́ мно́зі; всі бо от єди́наго хлі́ба причаща́ємся. |
|
18
|
18
|
| Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника? | Ви́діте Ізра́їля по пло́ті: не яду́щії ли же́ртви о́бщници олтаре́ві суть? |
|
19
|
19
|
| Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська що-небудь значить? | Что у́бо глаго́лю? Я́ко і́дол что єсть? Іли́ ідоложе́ртвенноє что єсть? |
|
20
|
20
|
| Hі, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами. | Но зане́, я́же жруть язи́ци, бісо́м жруть, а не Бо́гові; не хощу́ же вас о́бщников би́ти бісо́м. |
|
21
|
21
|
| Hе можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської. | Не мо́жете ча́шу Госпо́дню пи́ти і ча́шу бісо́вськую; не мо́жете трапе́зі Госпо́дній причаща́тися і трапе́зі бісо́встій. |
|
22
|
22
|
| Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Hього? | Іли́ раздража́єм Го́спода? Єда́ кріпча́йші Єго́ єсьми́? |
|
23
|
23
|
| Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає. | (Зач. 146) Вся мі літь суть, но не вся на по́льзу; вся мі літь суть, но не вся назида́ють. |
|
24
|
24
|
| Hехай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього. | Нікто́же своєго́ си да і́щеть, но є́же бли́жняго ки́йждо. |
|
25
|
25
|
| Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісти; | Все, є́же на то́ржищі продає́моє, яді́те, нічто́же сумня́щеся, за со́вість; |
|
26
|
26
|
| бо «Господня земля і те, що наповнює її». | Госпо́дня бо земля́ і ісполне́ніє єя́. |
|
27
|
27
|
| Якщо хтось із невірних запросить вас і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісти. | А́ще ли кто от неві́рних призива́єть ви, і хо́щете іти́, все предлага́ємоє вам яді́те, нічто́же сумня́щеся, за со́вість. |
|
28
|
28
|
| Але якщо хтось вам скаже: це ідоложертовне, — то не їжте заради того, хто сказав вам‚ і заради совісти. Бо Господня земля і те, що наповнює її. | (Зач. 147) А́ще ли же кто вам рече́ть: сіє́ ідоложе́ртвенно єсть — не яді́те за о́ного пові́давшаго, і со́вість; Госпо́дня бо земля́ і ісполне́ніє єя́. |
|
29
|
29
|
| А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо чому моя свобода судитиметься чужою совістю? | Со́вість же глаго́лю не свою́, но друга́го; вску́ю бо свобо́да моя́ су́диться от іни́я со́вісти? |
|
30
|
30
|
| Якщо я із вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую? | А́ще аз благода́тію причаща́юся, почто́ хулу́ приє́млю, о не́мже аз благодарю́? |
|
31
|
31
|
| Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу. | А́ще у́бо я́сте, а́ще ли пієте́, а́ще ли і́но что творите́, вся во сла́ву Бо́жию творі́те. |
|
32
|
32
|
| Hе давайте спокуси ні юдеям, ні еллінам, ні Церкві Божій, | Безпреткнове́нні бива́йте іуде́єм, і е́ллином, і Це́ркві Бо́жієй, |
|
33
|
33
|
| тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користи, а користи багатьох, щоб вони спаслися. | я́коже і аз во всем всім угожда́ю, не іски́й своєя́ по́льзи, но мно́гих, да спасу́ться. |
