|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| Коли ж постарів Самуїл, то поставив синів своїх суддями над Ізраїлем. | И# бhсть є3гдA состарёсz самуи1лъ, и3 постaви сhны сво‰ суди1ти ї}леви. |
|
2
|
2
|
| Ім’я старшому синові його Іоїль, а ім’я другому синові його Авия; вони були суддями у Вирсавії. | И# сі‰ и3менA сынHмъ є3гw2: пeрвенецъ їwи1ль, и3 и4мz втор0му ґвjа, судіи6 въ вирсавeи. |
|
3
|
3
|
| Але сини його не ходили путями його, а ухилилися в користь і брали подарунки, і судили неправдиво. | И# не поид0ша сhнове є3гw2 путeмъ є3гw2: и3 ўклони1шасz в8слёдъ лихоимaніz, и3 пріимaху дaры, и3 развращaху суды2. |
|
4
|
4
|
| І зібралися усі старійшини Ізраїля, і прийшли до Самуїла в Раму, | И# собрaшасz мyжіе ї}лєвы, и3 пріид0ша къ самуи1лу во ґрмаfeмъ |
|
5
|
5
|
| і сказали йому: ось, ти постарів, а сини твої не ходять путями твоїми; отже, постав над нами царя, щоб він судив нас, як в інших народів. | и3 рёша є3мY: сE, ты2 состарёлсz є3си2, сhнове же твои2 не х0дzтъ по пути2 твоемY: и3 нн7э постaви над8 нaми царS, да сyдитъ ны2, ћкоже и3 пр0чіи kзhки. |
|
6
|
6
|
| І не сподобалося слово це Самуїлу, коли вони сказали: дай нам царя, щоб він судив нас. І молився Самуїл Господу. | И# бhсть лукaвъ глаг0лъ пред8 nчи1ма самуи1ловыма, ћкw рёша: дaждь нaмъ царS, да сyдитъ ны2. И# помоли1сz самуи1лъ ко гDу. |
|
7
|
7
|
| І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу народу в усьому, що вони говорять тобі; бо не тебе вони відкинули, але відкинули Мене, щоб Я не царював над ними; | И# речE гDь самуи1лу: послyшай глaса людjй, ћкоже глаг0лютъ къ тебЁ, ћкw не тебE ўничижи1ша, но менE ўничижи1ша, є4же не цaрствовати ми2 над8 ни1ми: |
|
8
|
8
|
| як вони чинили з того дня, в який Я вивів їх з Єгипту, і до сьогодні, залишали Мене і служили іншим богам, так чинять вони з тобою; | по всBмъ дэлHмъ, ±же сотвори1ша ми2, t негHже днE и3звед0хъ и5хъ и3з8 земли2 є3гЂпетски до днeшнzгw днE, и3 њстaвиша мS, и3 послужи1ша богHмъ и3ны6мъ, тaкw тjи творsтъ и3 тебЁ: |
|
9
|
9
|
| отже, послухай голосу їх; тільки представ їм і оголоси їм права царя, який буде царювати над ними. | и3 нн7э послyшай глaса и4хъ: nбaче засвидётелствуz засвидётелствуеши и5мъ и3 возвэсти1ши и5мъ прaвду царeву, и4же цaрствовати бyдетъ над8 ни1ми. |
|
10
|
10
|
| І переказав Самуїл усі слова Господа народу, який просив у нього царя, | И# речE самуи1лъ вс‰ словесA гDнz къ лю1демъ просsщымъ t негw2 царS, |
|
11
|
11
|
| і сказав: ось які будуть права царя, який буде царювати над вами: синів ваших він візьме і приставить їх до колісниць своїх і зробить вершниками своїми, і будуть вони бігати перед колісницями його; | и3 глаг0ла (и5мъ): сіE бyдетъ њправдaніе царeво, и4же цaрствовати и4мать над8 вaми: сhны вaшz в0зметъ и3 постaвитъ | колесни1чники сво‰, и3 на к0ни всaдитъ и5хъ, и3 предтекyщихъ пред8 колесни1цами є3гw2: |
|
12
|
12
|
| і поставить їх у себе тисячоначальниками і п’ятдесятниками, і щоб вони обробляли поля його, і жали хліб його, і робили йому військову зброю і колісничне приладдя його; | и3 постaвитъ | себЁ с0тники и3 тhсzщники и3 жaтелми жaтвы своеS, и3 њб8и1мутъ њб8имaніемъ грHздіz є3гw2, и3 твори1ти nр{діz вHинскаz є3гw2 и3 nр{діz колесни1цъ є3гw2: |
|
13
|
13
|
| і дочок ваших візьме, щоб вони робили масті, варили страву і пекли хліби; | и3 дщє1ри вaшz в0зметъ въ мmров†рницы и3 въ пов†рницы и3 въ хлBбницы: |
|
14
|
14
|
| і поля ваші і виноградники й оливкові сади ваші кращі візьме, і віддасть слугам своїм; | и3 сeла в†ша и3 віногрaды вaшz и3 м†сличины вaшz благ‡z в0зметъ и3 дaстъ рабHмъ свои6мъ: |
|
15
|
15
|
| і від посівів ваших і з виноградних садів ваших візьме десяту частину і віддасть євнухам своїм і слугам своїм; | и3 сёмена в†ша и3 віногрaды вaшz њдесsтствуетъ и3 дaстъ скопцє1мъ свои6мъ и3 рабHмъ свои6мъ: |
|
16
|
16
|
| і рабів ваших і рабинь ваших, і юнаків ваших кращих, і ослів ваших візьме й використає на свої справи; | и3 рабы2 вaшz и3 рабы6ни вaшz и3 стадA в†ша благ†z и3 nслы2 вaшz tи1метъ и3 њдесsтствуетъ на дэлA сво‰: |
|
17
|
17
|
| від дрібної худоби вашої візьме десяту частину, і самі ви будете йому рабами; | и3 пaжити вaшz њдесsтствуетъ, и3 вы2 бyдете є3мY раби2: |
|
18
|
18
|
| і застогнете тоді від царя вашого, якого ви обрали собі; і не буде Господь відповідати вам тоді. | и3 возопіeте въ дeнь w4нъ t лицA царS вaшегw, є3г0же и3збрaсте себЁ, и3 не ўслhшитъ вaсъ гDь въ дeнь w4нъ, ћкw вы2 сaми и3збрaсте себЁ царS. |
|
19
|
19
|
| Але народ не погодився послухатися голосу Самуїла, і сказав: ні, нехай цар буде над нами, | И# не восхотёша лю1діе послyшати самуи1ла и3 рёша є3мY: ни2, но цaрь да бyдетъ над8 нaми, |
|
20
|
20
|
| і ми будемо як інші народи: буде судити нас цар наш, і ходити перед нами, і вести війни наші. | и3 бyдемъ и3 мы2 ћкоже вси2 kзhцы: и3 суди1ти и4мать нaсъ цaрь нaшъ, и3 и3зhдетъ пред8 нaми, и3 поб0ретъ поборeніемъ њ нaсъ. |
|
21
|
21
|
| І вислухав Самуїл усі слова народу, і переказав їх голосно Господу. | И# слhша самуи1лъ вс‰ глаг0лы людjй и3 глаг0ла | во ќшы гDеви. |
|
22
|
22
|
| І сказав Господь Самуїлу: послухай голосу їх і постав їм царя. І сказав Самуїл ізраїльтянам: підіть кожен у своє місто. | И# речE гDь къ самуи1лу: послyшай глaса и4хъ, и3 постaви и5мъ царS. И# речE самуи1лъ къ мужє1мъ ї}лєвымъ: да и4детъ кjйждо вaсъ во св0й грaдъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
