Глава 3
|
Глава 3
|
1
|
|
І тому, не стерпівши більше, ми захотіли зостатися в Афінах одні | |
2
|
|
і послали Тимофія, брата нашого і служителя Божого та співпрацівника нашого у благовістуванні Христовому, щоб утвердити вас і втішити у вірі вашій, | |
3
|
|
щоб ніхто не похитнувся в скорботах цих: бо ви самі знаєте, що нам так судилося. | |
4
|
|
Бо ми й тоді, коли були у вас, передрікали вам, що маємо страждати, як і сталося, і ви знаєте. | |
5
|
|
Тому і я, не стерпівши більше, послав довідатися про віру вашу, щоб часом не спокусив вас спокусник і не став марним труд наш. | |
6
|
|
Тепер же, коли прийшов до нас від вас Тимофій і приніс нам добру звістку про віру і любов вашу, і що ви завжди маєте добру пам’ять про нас, бажаючи нас бачити, як і ми вас, | |
7
|
|
то ми, при всій скорботі і нужді нашій‚ втішалися за вас, браття, заради вашої віри; | |
8
|
|
бо тепер ми живі, коли ви перебуваєте в Господі. | |
9
|
|
Яку подяку ми можемо скласти Богові за вас, за всю радість, якою радіємо за вас перед Богом нашим, | |
10
|
|
і вночі і вдень якнайревніше молячись, щоб побачити лице ваше і довершити те, чого не вистачило віри вашій? | |
11
|
|
Сам же Бог і Отець наш і Господь наш Ісус Христос нехай і направить шлях наш до вас. | |
12
|
|
А вас Господь нехай виповнить і збагатить любов’ю один до одного і до всіх, як і наша є до вас, | |
13
|
|
щоб утвердити серця ваші непорочними у святині перед Богом і Отцем нашим, у пришестя Господа нашого Ісуса Христа з усіма святими Його. Амінь. |