|
Глава 1
|
Глvа, а~”
|
|
1
|
1
|
|
Братам юдеям у Єгипті — радуватися; брати юдеї у Єрусалимі й у всій країні юдейській бажають щасливого миру.
|
Бра'тїи и^же по е^гљ=птђ і^ё^де'ѓмъ, ра'доватися” Бра'тїа и^же вᲆ і^ерsлимњ і^ё^деи, і^ и'же въ стра'нњ і^ё^де'истњи. ми'ръ бл~гъ,
|
|
2
|
2
|
|
Нехай благодіє вам Бог і нехай пом’яне завіт Свій з вірними рабами Своїми: Авраамом, Ісааком і Яковом!
|
и^ бл~го да сътво'ритъ вамъ б~ъ” И$ да помяне'тъ ꙁавњтъ свои и^же къ авраа'мђ і^ и^саа'кђ і^ и^а'ковђ рабо'мъ свои^мъ вњрнымъ”
|
|
3
|
3
|
|
Нехай дасть усім вам серце, щоб шанувати Його і виконувати волю Його всім серцем і всією душею!
|
и^ да'сть вамъ срDце всMњ въ е^же чествова'ти е^го, и^ творите хотњ'нїя е^го срDцемъ вели'кимъ, и дш~евнымъ и^ꙁволе'нїемъ”
|
|
4
|
4
|
|
Нехай відкриє серце ваше для закону Його і велінь і дарує мир!
|
И$ да ѓ^тве'рꙁеT срDца ва'ша в ꙁако'нъ свои, и^ въ повелњ'нїи” И$ ми'ръ да сътво'ритъ,
|
|
5
|
5
|
|
Нехай почують моління ваші і нехай буде милостивий до вас, і нехай не залишить вас під час біди!
|
и^ ё^слы'шиT мл~твђ ва'шђ. и^ ё^мили'тся вамъ, и^ не ѓ^ста'виT васъ въ вре'мя лђка'во”
|
|
6
|
6
|
|
Так нині тут ми молимося за вас.
|
и^ нн~њ ꙁде е^смы` моля'щи ꙁа ваs”
|
|
7
|
7
|
|
У царювання Димитрія, у сто шістдесят дев’ятому році, ми, юдеї, писали до вас у скорботі і стражданнях, які спіткали нас у ті роки, як відійшов Іасон і співумисники його від святої землі і царства.
|
Црsтвђющђ дими'трїю лњта рћ~џ” Мы і^ё^де'и писа'хомъ вамъ въ ско'рби и^ въ го'рести нашеDшима намъ, въ лњтеX сихъ эTне'леже эTстђпи и^а^сонъ і^ и'же с нимъ эT ст~ыя ꙁемля` и^ црsтва”
|
|
8
|
8
|
|
Вони спалили ворота і пролили невинну кров. Тоді ми молилися Господу і були почуті, і приносили жертву і семидал, і запалювали світильники, і покладали хліби.
|
И$ пож#го'ша вра'та и^ пролїя'ша кро'вь непови'ннђ” И$ моли'хом#ся къ г~ђ и^ ё^слы'шани е^смы`” и^ принесо'хом# же'ртвђ и^ семида'лъ, и^ вож#го'хомъ свњти'лники и^ преDложи'хоM хлњбы”
|
|
9
|
9
|
|
І нині звершуйте свято кущів у місяці Хаслеві.
|
И$ нн~њ проважда'ите дн~и кђщныя, хаслева мsца,
|
|
10
|
10
|
|
У сто вісімдесят восьмому році, живучи в Єрусалимі й у Юдеї, і старійшини й Іуда — Аристовулу, учителеві царя Птоломея, який походить з роду помазаних священиків, і юдеям, які перебувають у Єгипті, — радуватися і бути здоровими.
|
лњта, рп~и” и^же въ і^ерsлимᲇ, і^ и'же въ і^ё'деи и ста'рцы і^ё^де'искїи” А$ристоволђ дидаска'лђ птоломе'я цр~я, сђщемђ эT помаꙁа'нникъ і^ере'иска ро'дђ” І$ и'же въ е^гљ=птњ і^ё^де'ѓмъ ра'доватися и^ ꙁдрав#ствова'ти”
|
|
11
|
11
|
|
Визволені Богом від великих небезпек, ми урочисто дякуємо Йому, ніби ми є ті, що боролися проти царя,
|
эT вели'кихъ бњ'дъ бг~оM сп~сени ве'лма бл~годари'мъ е^мђ, ја%ко ё^бо цр~ю ѓ^долњ'хомъ”
|
|
12
|
12
|
|
оскільки Він вигнав тих, що ополчилися на святий град.
|
Се'и б^о и^ꙁвари въчине'ныхъ въ ст~омъ гра'дњ
|
|
13
|
13
|
|
Бо коли цар пішов у Персію і з ним військо, яке здавалося непереможним, вони уражені були у храмі Нанеї через обман, ужитий жерцями Нанеї.
|
въ перси'дђ” Бы'сть б^о во'ждь и^ ѓ^ немъ непостоя'наа мня'шеся бы'ти си'ла, посњко'ша въ ка'пищи нане'и, СовњтоM прельще'нъ ѓ^ жерцеX нанеи`”
|
|
14
|
14
|
|
Саме, коли Антиох, ніби маючи намір з’єднатися з нею, прийшов на те місце, а друзі, які були з ним, прийшли взяти гроші, як посаг,
|
А$ки б^о съпребыва'я е'й прїиде въ мњсто а^нтїѓ'хъ і^ и'же с ни'мъ дрђѕи взя'тїа ра'ди сре'бръник# въ пре'лести сло'ва”
|
|
15
|
15
|
|
і жерці Нанеї запропонували їх, і Антиох з небагатьма увійшов усередину храму, — тоді вони зачинили храм, як тільки ввійшов Антиох,
|
ПреDложи'ша б^о и^хъ жерцы` нанеи`” ѓ'номђ пришеDшђ съ малы'ми въ притво'ръ теме'новъ, ꙁаключа'ющїи же ка'пище
|
|
16
|
16
|
|
і, відкривши потайний отвір у склепінні, стали кидати каміння, й уразили проводиря і тих, що були з ним, і, розсікши на частини і відрубавши голови, викинули їх до тих, що знаходилися зовні.
|
ја%ко внїиде а^нтїѓ'хъ. ѓ^тве'рꙁ#ше въ д#скахъ съкровенђю две'рᲆ мета'юще ка'менїе поби'ша и^гемона і^ и'же с ни'мъ, и^ раꙁдњли'ша на ё'ды, и^ гла'вы посњче'ны и^ꙁмета'ша во'нъ”
|
|
17
|
17
|
|
В усьому благословенний Бог наш, Який віддав нечестивців.
|
По вся` блsвеn наш# б~ъ и^же преда` нечествова'вшиX”
|
|
18
|
18
|
|
Отже, маючи намір у двадцять п’ятий день Хаслева святкувати очищення храму, ми знайшли за потрібне сповістити вас, щоб і ви звершили свято кущів і вогню, подібно до того, як Неємія, побудувавши храм і жертовник, приніс жертву.
|
хотя'ще праꙁднова'ти, к~е, дн~е. мsца хасле'ва ѓ^чище'нїе цр~кви, потре'бно непщева'хомъ и^ꙁвњсти'ти вамъ, да и^ в^ы праꙁнђ'ете да'же до кђщнаго пра'ꙁнDика, и^ ѓ^гня`, когда нее^мїя съꙁда цр~ковь и^ ѓ^лта'рь принесе же'ртвђ”
|
|
19
|
19
|
|
Бо коли батьки наші відведені були у Персію, тоді благочестиві священики, узявши вогонь з жертовника таємно, сховали його у глибині колодязя, який мав безводне дно, і в ньому безпечно зберегли його, оскільки нікому не відоме було це місце.
|
Ибо е^гда` въ перси'дђ ведя'хђся эTц~ы на'ши, тогда` жер#цы` боя'щїися б~а вꙁя'ша эT ѓ^гня ѓ^л#та'рнаго” И$ та'ино съкры'ша в доl кладяѕя чи'нъ и^мњю'ще беZвоDныи. и^ в немъ ꙁаключи'ша, ја^коже всњмᲆ невњ'домо бы'ти мњсто”
|
|
20
|
20
|
|
Після ж багатьох років, коли угодно було Богу, Неємія, присланий від Перського царя, послав за цим вогнем нащадків тих священиків, які сховали його. Коли ж оголосили нам, що не знайшли вогню, а тільки густу воду,
|
Є$гда же преминђша лњта мно'га, и^ ё^годи'ся б~ђ да по'слется нее^мїя эT цр~я прьсиDска, внђ'цы жерцовъ съкры'вшиX посла` къ вꙁыска'нїю ѓ^гня`” И та'ко повњда'ша намъ не ѓ^брњто'ша ѓ^гня` н^о во'дђ тђ'чнђ,
|
|
21
|
21
|
|
тоді він наказав їм, почерпнувши, принести її; і коли потім приготовані були жертви, Неємія наказав священикам окропити цією водою дрова і покладене на них.
|
и^ повелњ и^мъ чръпати и^ принесᲄи себњ, и^ же'ртвы и^же напра'влени бњхђ повелњ` жръцем# нее^мїя покропити водо'ю дрова` и належа'щая”
|
|
22
|
22
|
|
Коли ж це було зроблено, і настав час, коли засяяло солнце, раніше закрите хмарами, тоді запалився великий вогонь, так що всі здивувалися.
|
ЈА/коже бы'сть и^ вре'мя пре'иде е^гда` слн~це въсїя пе'рвїе на ѓ^блацњ сђщи, въж#же'ся ѓ%гнь вели'къ ја%коже диви'тися всњмъ,
|
|
23
|
23
|
|
Священики ж, доки горіла жертва, звершували молитву, священики і всі; Іонафан починав, а інші приспівували, як і Неємія.
|
моли'твђ же творя'хђ вс^и жерцы`, и^ е^гда` съгорњ жретва, і^ѓ^наџа'нђ начина'ющђ про'чим# же эTвњща'ющиM ја%ко нее^мїю”
|
|
24
|
24
|
|
Молитва ж була така: «Господи, Господи Боже, Творче усіх, страшний і сильний, і праведний і милостивий, єдиний Цар і благодійник,
|
Бњ же мл~тва и^мњющи ѓ%браꙁъ сїи” Ги~ г~и б~е всњхъ тво'рче, стра'шныи и^ крњ'пкїи, и^ пра'веDныи и^ млsтивыи, и^ е^ді'ныи цр~ю и^ бл~гїи,
|
|
25
|
25
|
|
єдиний податель усього, єдиний праведний і всемогутній і вічний, Який визволяє Ізраїля від усякого зла, Який обрав батьків і освятив їх!
|
е^ді'ныи да'телю” Є$ді'не пра'веDне и^ вседръжи'телю и^ вњ'чныи сп~сая'й і^и^л~я эT вся'кого ѕл^а” Сътвори'выи эTц~ы и^ꙁбра'нны, и^ ѓ^ст~ивыи и^хъ”
|
|
26
|
26
|
|
Прийми жертву цю за весь народ Твій — Ізраїля, і збережи цей наділ Твій, і освяти його;
|
Прїими жрътвђ ꙁа вся` лю'ди і^и^л~я, и^ съхрани ча'сть твою и^ ѓ^ст~и”
|
|
27
|
27
|
|
збери розсіяння наше, визволи поневолених язичниками, зглянься на принижених і знехтуваних, і нехай пізнають язичники, що Ти Бог наш;
|
Събери расточе'нїе на'ше. і^ и^зба'ви рабо'тающиX ја^зы'комъ” Оу^ничиже'ныхъ и^ ме'рꙁ#скиX при'ꙁри, и да ё^вњ'дятъ ја^ꙁы'цы ја^ко т^ы е^си б~ъ нашъ”
|
|
28
|
28
|
|
покарай гнобителів і тих, що кривдять нас з гордовитістю,
|
Помђ'чи наси'лђющихᲆ и^ досажда'ющимъ въ горды'ни.
|
|
29
|
29
|
|
насади народ Твій на святому місці Твоєму, як сказав Мойсей».
|
ё^стро'и лю'ди твоя в мњсто ст~ое твое ја%ко рече мољ=сїи”
|
|
30
|
30
|
|
Священики співали при цьому урочисті пісні.
|
Жерцы же поя'хђ пњ'нїя.
|
|
31
|
31
|
|
Коли ж жертва була спалена, Неємія наказав водою, що залишилася, полити великі камені.
|
ја%коже съгорњ жертва. и^ ѓ^ста'вшеи воды` нее'мїя повелњ ка'менїе бо'льшее поли'ти.
|
|
32
|
32
|
|
Як тільки це було зроблено, спалахнуло полум’я, але від світла, що засяяло від жертовника, воно зникло.
|
ја%коже сїе бысть пла'мень возгорњся, эT ѓ^лтаряy ѓ^блиста'вшаго свњта съгорњ.
|
|
33
|
33
|
|
Коли ця подія стала відомою, і донесено було цареві персів, що у тім місці, де переселені священики сховали вогонь, виявилася вода, якою Неємія і ті, що були з ним, освятили жертви;
|
ја%коже ја%влена бысть ве'щᲆ” Воꙁвњщено е^сть цр~ю прьскђ, ја%ко въ мᲇстњ в немже ѓ%гнь съкры'ша преселенїи жерцы`, вода` ја^ви'ся эTнелњже нее^мїя і^ иже с ни'мъ ѓ^чисти'ша жрътвы.
|
|
34
|
34
|
|
цар, після дослідження справи, відгородив це місце, як священне.
|
ѓ^гради' же цр~ь мᲇстот^о и^скђша'яи ве'щи.
|
|
35
|
35
|
|
І тим, до кого цар благоволив, він роздавав багато дарів, які сам одержував.
|
и%мже дарова цр~ь мно'ги да'ры” и^ ја%же взя` паки предаде,
|
|
36
|
36
|
|
Ті, що були з Неємією, прозвали це місце Нефтар, що означає: «очищення»; багатьма ж називається воно Нефтай.
|
прозва же нее^мїя і^ и^же с ниM мњстот^о е^џарь. е^же сказђ'ется ѓ^чищенїе” нарњца'ет же ся эT мно'гиX неџарь”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.