Глава 2
|
Главa в7
|
1
|
1
|
У записах пророка Єремії знаходиться, що він наказав тим, що переселяються, узяти від вогню, як показано, | Њбрэтaетсz же во њписaнщхъ їеремjи прbр0ка, ћкw повелЁ nгнS взsти преселsющымсz, ћкоже знaменовасz, |
2
|
2
|
і як заповів пророк, давши тим, що переселялися, закон, щоб вони не забували повелінь Господніх і не помилялися думками своїми, дивлячись на золоті і срібні кумири і на прикрасу їх. | и3 ћкоже заповёда преселsющымсz прbр0къ, дaвъ и5мъ зак0нъ, да не забывaютъ повелёній гDнихъ и3 да не прельстsтсz ўмы6, ви1дzще јдwлы зл†ты и3 срє1брzны и3 сyщую w4крестъ и4хъ ќтварь. |
3
|
3
|
Говорячи й інше, подібне до цього, він застерігав їх не викидати закону із серця свого. | И# и4на таков† глаг0лz, молsше, да не tстyпитъ зак0нъ t сeрдца и4хъ. |
4
|
4
|
Було також у писанні, що цей пророк, за Божественним одкровенням, яке було йому, повелів скинії і ковчегу йти слідом за ним, коли він сходив на гору, з якої Мойсей, зійшовши, бачив насліддя Боже. | Бё же въ писaнщ, ћкw ски1нщ и3 ківHту повелЁ прbр0къ по б9твенному tвёту бhвшему є3мY послёдствовати, д0ндеже взhде въ г0ру на ню1же мwmсeй возшeдъ, ви1дэ б9іе наслёдіе. |
5
|
5
|
Прийшовши туди, Єремія знайшов житло у печері і вніс туди скинію і ковчег і жертовник кадильний, і загородив вхід. | И# пришeдъ їеремjа њбрёте пещeру и3 жили1ще, и3 ски1нію и3 ківHтъ, и3 nлтaрь fmміaма внесE тaмw, и3 двє1ри загради2. |
6
|
6
|
Коли потім прийшли деякі з тих, що супроводжували, щоб помітити вхід, то не могли знайти його. | И# приступи1ша нёцыи t послёдствующихъ, да назнaменаютъ себЁ пyть, и3 не мог0ша њбрэсти2. |
7
|
7
|
Коли ж Єремія довідався про це, то, дорікаючи їм, сказав, що це місце залишиться невідомим, доки Бог, змилосердившись, не збере сонм народу. | Е#гдa же познA їеремjа, ўкори1въ и5хъ, речE: ћкw невёдомо бyдетъ мёсто, д0ндеже соберeтъ бGъ собрaніе людjй и3 млcтивъ бyдетъ: |
8
|
8
|
І тоді Господь покаже його, і явиться слава Господня і хмара, як явилася при Мойсеєві, як і Соломон просив, щоб особливо святилося місце. | и3 тогдA гDь покaжетъ сі‰, и3 kви1тсz слaва гDнz и3 w4блакъ, ћкоже и3 при мwmсeи kвлsшесz, ћкоже и3 соломHнъ моли2, да мёсто њс™и1тсz вельми2. |
9
|
9
|
Було сказано і те, як він, сповнений премудрости, приніс жертву оновлення і звершення храму. | Kвлsшесz же, и3 ћкw премyдрость и3мёz вознесE жeртву њбновленіz и3 совершeніz цeркве. |
10
|
10
|
Як Мойсей молився Господу, і зійшов вогонь з неба, і спожив жертву, так і Соломон молився, і вогонь, що зійшов, знищив жертви всепалення. | Ћкоже и3 мwmсeй молsшесz ко гDу, и3 сни1де џгнь съ небесE и3 поzдE жє1ртвы: тaкожде и3 соломHнъ моли1сz, и3 сни1де џгнь съ небесE и3 пожжE всесожжє1ніz. |
11
|
11
|
І сказав Мойсей: оскільки жертва за гріх не вжита в їжу, то спожита вогнем. | И# речE мwmсeй: понeже не снэдeно бhсть сyщее за грёхъ, попали1сz. |
12
|
12
|
Точно так і Соломон торжествував вісім днів. | Тaкожде и3 соломHнъ џсмь днjй прaзднова. |
13
|
13
|
Оповідається також у записах і пам’ятних книгах Неємії, як він, складаючи бібліотеку, зібрав сказання про царів і пророків і про Давида і листи царів про священні приношення. | Повёдашасz же и3 въ написaнщхъ и3 въ памzтописaнщхъ бhвшихъ при неемjи т†zжде: и3 кaкw стр0zщь книгопол0жницу собрA кни6ги, ±же њ царeхъ и3 њ прbр0цэхъ и3 њ давjдэ, и3 є3пістHлщ царeй њ приношeнщхъ. |
14
|
14
|
Подібним чином і Іуда загублене, з нагоди війни, що була у нас, усе зібрав, і воно є у нас. | Тaкожде и3 їyда, п†дшаz брaнію бhвшею нaмъ, собрA вс‰, и3 сyть при нaсъ. |
15
|
15
|
Отже, якщо ви маєте у тім потребу, пришліть людей, які вам доставлять. | Сихъ u5бо ѓще трeбуете, приносsщихъ вaмъ посли1те. |
16
|
16
|
Маючи намір святкувати очищення, ми писали вам про це; добре зробите і ви, якщо будете святкувати ці дні. | Хотsще u5бо прaздновати њчищeніе, писaхомъ вaмъ: блaгw u5бо сотворитE прaзднующе дни6. |
17
|
17
|
Бог же, Який зберіг весь народ Свій і повернув усім спадщину і царство і священство і святилище, | БGъ же сп7сhй вс‰ лю1ди сво‰ и3 воздaвый наслёдіе всBмъ и3 цaрствіе, и3 свzщенство и3 њсвzщeніе, |
18
|
18
|
як обіцяв у законі, — уповаємо на Бога, — Він скоро помилує нас і збере від піднебесної у місце святе. | ћкоже њбэщA въ зак0нэ: ўповaемъ бо на бGа, ћкw ск0рw нaсъ поми1луетъ и3 соберeтъ t поднебeсныz въ мёсто с™0е: |
19
|
19
|
Бо Він визволив нас від великих бід і очистив місце. | и3з8sтъ бо нaсъ t вели1кихъ бёдъ и3 мёсто њчи1сти. |
20
|
20
|
Про діла ж Іуди Маккавея і братів його і про очищення великого храму й оновлення жертовника, | Дэлa же їyды маккавeа и3 брaтій є3гw2, и3 цeркве вели1кіz њчищeніе, и3 њбновлeніе жeртвенника: |
21
|
21
|
також про війни проти Антиоха Єпифана і проти сина його Евпатора, | є3щe же и3 њ брaнехъ на ґнті0ха є3піфaна и3 сhна є3гw2 є3vпaтора: |
22
|
22
|
і про явлення, які були з неба тим, що подвизалися за юдеїв настільки ревно, що, будучи дуже нечисленними, очищали всю країну і переслідували численні натовпи ворогів, | и3 њ kвлeнщхъ съ небесE бhвшихъ благомyжествовавшымъ їудeйства рaди любочeстнw, ћкw всю2 странY мaли сyще њпустошaху, и3 вaрварwвъ мн0жество прогонsху, |
23
|
23
|
і відтворили славний у всій вселенній храм, і звільнили місто, і відновили закони, що хилилися до руйнування, коли Господь з великою милістю змилосердився над ними; | и3 преслaвную во всeй вселeннэй цeрковь возсоздaша, и3 грaдъ и3збaвиша, и3 хотsщыz разори1тисz зак0ны и3справлsху, гDу со всsкою кр0тостію млcтиву бывaющу и5мъ: |
24
|
24
|
про все це, викладене Іасоном Киринейським у п’яти книгах, ми спробуємо коротко написати в одній книзі. | ±же t їасHна кmрінeа и3звэщє1на пzтію2 кни1гами, покyсимсz є3ди1нымъ сочинeніемъ сократи1ти. |
25
|
25
|
Бо, маючи на увазі безліч чисел і труднощі, які мають місце через велике багатство змісту, для тих, хто бажає зайнятися історичними оповідями, | Созерцaюще бо мн0гое число2 (вещeй) и3 сyщее неуд0бство хотsщымъ приступи1ти къ п0вэсти їст0рщ мн0жества рaди веществA, |
26
|
26
|
ми потурбувалися дати душевне повчання тим, які бажають читати, полегшення тим, які намагаються утримати в пам’яті, і всім, кому доведеться читати, користь; | попек0хомсz, дабы2 хотsщщ читaти и3мeли души2 ўтэшeніе, любомyдрствующщ же ўд0бэе прщмaли на пaмzть, вси1 же чтyщщ п0льзу. |
27
|
27
|
хоч для нас, які прийняли на себе труд скорочення, це нелегка справа, яка вимагає напруги і пильности, | И# нaмъ ќбw пріsвшымъ трyдъ сокращeніz неуд0бно, п0та же и3 бдёніz дёло (твори1мъ): |
28
|
28
|
як нелегко буває тому, хто готує бенкет і бажає користи іншим. Але, маючи на увазі подяку багатьох, ми охоче приймаємо на себе цей труд, | ћкоже ўготовлsющему пи1ръ и3 и4щущему и4ныхъ п0льзы не легко2 ќбw, nбaче за благодарeніе мн0гихъ слaдцэ трyдъ потерпи1мъ. |
29
|
29
|
даючи точний виклад подробиць історику і намагаючись іти за прикладами скороченого викладу. | И#спhтность ќбw њ кjихждо списaтелю попусти1вше, послёдовати примёру сокращeніz потщи1мсz. |
30
|
30
|
Бо як будівнику нового дому належить піклуватися про всю будівлю, а тому, хто повинен зайнятися різьбленням і живописом, слід вишукувати тільки потрібне для прикраси, так ми думаємо і про себе. | Ћкоже бо н0выz хрaмины ґрхітeктону њ всeмъ здaнщ пещи1сz подобaетъ, и3 живописaти начинaющему прили1чныхъ ко ўкрашeнию и3скaти, тaкw мню2 и3 њ нaсъ. |
31
|
31
|
Заглиблюватися і говорити про все і досліджувати кожну подробицю — властиво початковому описувачеві історії. | Е$же ќбw глубочaе и3спhтовати и3 њ всёхъ твори1ти сл0во и3 любопhтствовати њ к0емждо подр0бну, п0вэсти сочини1телю дост0итъ. |
32
|
32
|
Тому ж, хто робить скорочення, має бути надано переслідувати тільки стислість мови й уникати докладних досліджень. | Сокращeнію же рэчeній послёдовати и3 т0нкагw испытaніz вещeй бёгатн, сокращeніе творsщему попущaти д0лжно. |
33
|
33
|
Отже, у зв’язку зі сказаним, почнемо тепер оповідання: бо нерозумно збільшувати передмову до історії, а саму історію скорочувати. | Tсю1ду ќбw начни1мъ п0вэсть предрэчє1ннымъ толи1ко присовокупи1вше: неразyмно бо предисл0віе їст0рщ ўмножaти, сaмую їст0рію сокращaти. |