|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
|
Близько цього часу Антиох почав другий похід у Єгипет.
|
Въ сіe же врeмz вторhй пох0дъ ўгот0ва ґнті0хъ во є3гЂпетъ.
|
|
2
|
2
|
|
Сталося, що над усім містом майже протягом сорока днів являлися у повітрі вершники, які носилися у золотих одежах і на зразок воїнів (були) озброєні списами,
|
Случи1сz же по всемY грaду, є3двA не чрез8 четhредесzть днjй kвлsтисz на воздyсэ рнстaющихъ к0нникwвъ златы6z nдє1жды и3мyщихъ и3 к0піzми по полкHмъ воwружeнныхъ,
|
|
3
|
3
|
|
і стрункі загони кінноти, і напади і відступи з обох боків, обертання щитів, безліч списів і змахи мечів, кидання стріл і блиск золотого обладунку й усякого роду озброєння.
|
и3 собр†ніz к0ней чи1ннw ўстр0енныхъ, и3схождє1ніz твwри1маz и3 сражє1ніz t nбои1хъ стрaнъ, и3 щитHвъ движє1ніz и3 сyлицъ мн0жество, и1 мечeй и3сторжє1ніz и3 стрёлъ мет†ніz, и3 златhхъ nдeждъ блист†ніz и3 вс‰кіz брwни2.
|
|
4
|
4
|
|
Чому всі молилися, щоб це явлення було до блага.
|
Тёмже вси2 молsхусz, да kвлeніе во блaго бyдетъ.
|
|
5
|
5
|
|
Коли потім рознеслася неправдива чутка, начебто Антиох помер, Іасон, зібравши не менше тисячі мужів, зробив раптовий напад на місто, коли вони зійшли на стіну і врешті місто було взяте, Менелай утік у фортецю.
|
Бhвши же вёсти лжи1вэй, ѓкибы ґнті0хъ t житіS tшeлъ, взeмъ їасHнъ не мeнши тhzщи мужeй, внезaпу на грaдъ сотвори2 нападeніе грaжданwмъ же на стёну востeкшымъ, и3 наконeцъ ўжE взeмлему сyщу грaду, менелaй во краегрaдіе ўбэжE.
|
|
6
|
6
|
|
А Іасон нещадно чинив кровопролиття між своїми співгромадянами, не думаючи про те, що успіх проти одноплемінників є найбільше нещастя, і уявляючи одержати трофеї ніби від ворогів, а не одноплемінних.
|
ЇасHнъ же творsше закл†ніz грaжданъ свои1хъ нещaднw, не помышлsz, ћкw благоврeменство, є4же на ќжики, ѕлополyчіе є4сть превeліе: мнS над8 врагaми, ґ не над8 є3диноzзhчными побэди1тєлнаz пріsти,
|
|
7
|
7
|
|
Утім, він не досяг начальства, а кінцем його зловмисництва було те, що він з ганьбою, як утікач, знову пішов у країну Аммонитську.
|
начaлства ќбw не њдержA, кончи1ну же навёта стyдъ пріeмь, бэглeцъ пaки во ґманjтіду tи1де.
|
|
8
|
8
|
|
Кінцем його злісного життя було те, що, звинувачений перед Аретою, володарем Аравійським, він бігав з міста у місто, всіма переслідуваний і ненавидимий, як відступник від законів, і зневажений, як ворог батьківщини і співгромадян, був вигнаний у Єгипет.
|
Конeцъ u5бо ѕлaгw житіS получи2, заключeнъ ў ґрeты ґрaвскагw мучи1телz, бёгаz t грaда во грaдъ, гони1мь t всёхъ и3 ненави1димь ѓки зак0нwвъ tстyпникъ, и3 њгнушaемь, ћкw nтeчеству и3 грaжданwмъ врaгъ, во є3гЂпетъ и3згнaнъ бhсть.
|
|
9
|
9
|
|
Той, який багатьох вигнав з батьківщини, сам загинув на чужій стороні, прийшовши до лакедемонян і сподіваючись, через родинне походження, знайти у них притулок.
|
И# и4же мн0гихъ t nтeчества и3згнaвый, стрaнствуz поги1бе къ лакедем0нzнwмъ tшeдъ, ѓки ср0дства рaди прибёжище хотsщь и3мёти.
|
|
10
|
10
|
|
Залишивши багатьох без поховання, він сам залишився неоплаканим, і не удостоєний ні поховання, ні батьківського гробу.
|
И# и4же мн0жество непогребeнныхъ и3звeрже, (сaмъ) не њплaканъ бhсть, и3 погребeніz ни каковA спод0бисz, нижE nтeческому гр0бу приwбщи1сz.
|
|
11
|
11
|
|
Коли все, що відбулося, дійшло до слуху царя, він подумав, що Юдея відходить від нього, піднявся з Єгипту, розлютившись у душі, і взяв місто озброєною рукою.
|
Возвэсти1вшымъ же царю2 њ бhвшихъ, ўсумнёсz (цaрь), да не tстyпитъ їудeа: и3 тогw2 рaди пришeдъ и3з8 є3гЂпта раз8zрeнъ душeю, взS грaдъ nрyжіемъ
|
|
12
|
12
|
|
Він наказав воїнам нещадно бити усіх, хто трапиться, й умертвляти, хто стане ховатися у домах.
|
и3 повелЁ в0инwмъ сэщи2 нещaднw срэтaющихсz и3 въ д0мы входsщихъ закалaти.
|
|
13
|
13
|
|
Так звершилося побиття юних і старих, умертвлення чоловіків, дружин і дітей, заколення дів і немовлят.
|
Бhша же ўбіє1ніz ю4ношъ и3 стaрцєвъ, мужeй и3 жeнъ и3 ч†дъ и3стреблє1ніz, дёвъ же и3 nтрокHвъ заклaніz.
|
|
14
|
14
|
|
Протягом трьох днів загинуло вісімдесят тисяч: сорок тисяч упало від руки вбивць, і не менше убитих було продано.
|
Џсмьдесzтъ же тhсzщъ во всёхъ тріeхъ днeхъ и3збіeни: и3 четhредесzть ќбw тhсzщъ плэнeни, не мeнши же ўбіeныхъ пр0дани бhша.
|
|
15
|
15
|
|
Але, не задовольнившись цим, він насмілився ввійти у найсвятіший на всій землі храм, маючи провідником Менелая, цього зрадника законів і батьківщини.
|
Не дов0ленъ же бhвъ и3 си1ми, дерзнY вни1ти въ цeрковь всеS земли2 свzтёйшую, и3мёzй менелaа предводи1телz, бhвша зак0нwвъ и3 nтeчества предaтелz.
|
|
16
|
16
|
|
Скверними руками приймаючи священні сосуди й інші речі, пожертвувані іншими царями на звеличення і славу і честь святого місця, грабуючи нечестивими руками, роздавав.
|
И# сквeрныма рукaма взeмлz свzщє1нныz сосyды и3 ±же t и3нhхъ царeй положє1ннаz на ўмножeніе и3 слaву мёста и3 чeсть, сквeрныма рукaма прикасazсz подаsше.
|
|
17
|
17
|
|
І звеличився Антиох у своїх думках, не розуміючи, що Господь на короткий час прогнівався за гріхи тих, що жили у місті, чому і залишилося без захисту це місце.
|
И# вознесeсz мhслію ґнті0хъ, не помышлsz, ћкw грBхъ рaди њбитaющихъ во грaдэ мaлw прогнёвасz вLка, тогw2 рaди бhсть њ мёстэ презрёніе:
|
|
18
|
18
|
|
Якби вони не були обійняті багатьма гріхами, тоді подібно до Іліодора, посланого царем Селевком оглянути скарбницю, і він, лиш тільки увірвався б, негайно був би покараний і залишив би свою зухвалість.
|
ѓще же бы не случи1лосz и5мъ мн0гими грэхи6 бhти њб8‰тымъ, ћкоже бЁ и3ліодHръ п0сланный t селevка царS ко њсмотрeнію сокр0вищнагw храни1лища, сeй пришeдъ внезaпу біeнъ бhвъ tврати1лсz бы t дeрзости.
|
|
19
|
19
|
|
Але Господь обрав не для місця народ, а для народу це місце.
|
Но не рaди мёста kзhкъ, но kзhка рaди мёсто гDь и3збрA.
|
|
20
|
20
|
|
Тому і саме місце, ставши причетним до колишніх народних нещасть, прилучилося потім до благодіянь Господа і, бувши залишеним Всемогутнім у гніві, знову, з милосердя верховного Владики, постало в усій славі.
|
Тёмже u5бо и3 сіE мёсто сопричaстно бhсть людски1хъ ѕHлъ случи1вишихсz, послэди1 же благодэsніємъ t гDа приwбщи1сz, и3 њстaвленое во гнёвэ вседержи1телz, пaки въ примирeніи вели1кагw вLки со всsкою слaвою и3спрaвисz.
|
|
21
|
21
|
|
Отже, Антиох, викравши з храму тисячу вісімсот талантів, поспішно відійшов до Антиохії, у гордовитості серця знаходячи можливим зробити землю судноплавною і море сухопутним.
|
?И$бо ґнті0хъ и3з8 цeркве взeмъ тhсzщу џсмь сHтъ талaнтwвъ, ск0рw во ґнтіохjю возврати1сz, чaz t гордhни зeмлю ќбw плaвателну, ґ м0ре пэшех0дно положи1ти t возвышeніz сeрдца.
|
|
22
|
22
|
|
Тим часом він залишив приставників, щоб гнітити народ, у Єрусалимі — Филипа, родом фригійця, норовом же людину ще більш жорстоку, ніж той, що поставив його,
|
Њстaви же и3 пристaвники ко њѕлоблeнію людjй, во їеrли1мэ ќбw філjппа р0домъ фрmгeанина, нрaвъ жесточaйшій и3мyщаго нeже постaвльшій (є3го2),
|
|
23
|
23
|
|
а в Гаризині — Андроника, і зверх того Менелая, який перевершив інших злобою до жителів і мав вороже ставлення до громадян юдейських.
|
въ гарізjнэ же ґндронjка: и3 къ си6мъ менелaа, и4же ѕлёе и3нhхъ њѕлоблsше грaжданъ,
|
|
24
|
24
|
|
Він послав винуватця нечестя, Аполлонія, з двадцятьма двома тисячами війська, повелівши всіх дорослих побити, а жінок і дітей продавати.
|
ненави1стное же ко граждaнwмъ їудє1йскимъ и3мёzй сeрдце, послA ненави1стнаго начaлника ґполлHніа со двaдесzтію двэмA тhсzщьми в0инства, повелёвъ є3мY всёхъ въ в0зрастэ сyщихъ погуби1ти, жєнh же и3 ю4ношы продаsти.
|
|
25
|
25
|
|
Він же, прийшовши у Єрусалим і удавано зберігаючи мир, зволікав до святого дня суботи і, застигнувши юдеїв під час спокою, повелів своїм людям озброїтися.
|
Сeй же пришeдъ во їеrли1мъ и3 ѓки ми1ръ себЁ притвори1въ, ўдержaсz дaже до днE свzтыz суббHты: и3 ўлучи1въ празднующихъ їудewвъ, воwружи1тисz свои6мъ повелЁ,
|
|
26
|
26
|
|
Усіх, що вийшли на це видовище, він умертвив і, ввірвавшись з військом у місто, побив безліч народу.
|
и3 и3зшeдшихъ всёхъ на поз0ръ заклA, и3 во грaдъ со nрyжіи вскочи1въ, людjй мн0гое мн0жество погуби2.
|
|
27
|
27
|
|
А Іуда Маккавей, десятий у роді своєму, відійшов у пустелю і жив зі своїми прихильниками у горах за подобою звірів, годуючись травами, щоб не стати причетним до осквернення.
|
Їyда же маккавeй, и4же десsтый бhвъ, и3 tшeдъ въ пyсто мёсто, ѕвэри1нымъ w4бразомъ въ горaхъ живsше съ сyщими съ ни1мъ, и3 травнyю пи1щу kдyще пребывaху, є4же бы не причасти1сz њсквернeнію.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.