|
Глава 16
|
|
|
1
|
|
| Горе тобі, Вавилоне й Асіє, горе тобі, Єгипте і Сиріє! | |
|
2
|
|
| Підпережіться веретищем і волосяницями, оплакуйте синів ваших, і уболівайте, бо наблизилася ваша погибель. | |
|
3
|
|
| Посланий на вас меч, — і хто відхилить його? | |
|
4
|
|
| Посланий на вас вогонь, — і хто погасить його? | |
|
5
|
|
| Послані на вас біди, — і хто відверне їх? | |
|
6
|
|
| Чи прожене хто голодного лева у лісі, або чи погасить миттєво вогонь у соломі, коли він почне розгорятися? | |
|
7
|
|
| Чи відіб’є хто стрілу, пущену стрільцем сильним? | |
|
8
|
|
| Господь сильний посилає біди, — і хто відверне їх? | |
|
9
|
|
| Зійшов вогонь від гніву Його, — і хто погасить його? | |
|
10
|
|
| Він блисне блискавкою, — і хто не убоїться? Прогримить, — і хто не жахнеться? | |
|
11
|
|
| Господь спогляне грізно, — і хто не знищиться до основи від лиця Його? | |
|
12
|
|
| Здригнулася земля і основи її; море хвилюється з дна, і хвилі його збурюються і риби його від лиця Господа і від величі сили Його. | |
|
13
|
|
| Бо сильна Його правиця, яка натягає лук, гострі Його стріли, які пускаються Ним, не ослабнуть, коли будуть посилатися до країв землі. | |
|
14
|
|
| Ось, посилаються біди, і не повернуться, доки не прийдуть на землю. | |
|
15
|
|
| Розгоряється вогонь, і не погасне, доки не попалить основи землі. | |
|
16
|
|
| Як стріла, пущена сильним стрільцем, не повертається, так не повернуться біди, які будуть послані на землю. | |
|
17
|
|
| Горе мені, горе мені! Хто визволить мене у ті дні? | |
|
18
|
|
| Почнуться хвороби, — і багато хто застогне; почнеться голод, — і багато хто буде гинути; почнуться війни, — і начальниками оволодіє страх; почнуться біди, — і всі затремтять. | |
|
19
|
|
| Що мені робити тоді, коли прийдуть біди? | |
|
20
|
|
| Ось, голод і моровиця, і скорбота і тіснота послані як бичі для виправлення: | |
|
21
|
|
| але при всьому цьому люди не навернуться від беззаконь своїх і про бичі не завжди будуть пам’ятати. | |
|
22
|
|
| Ось, на землі буде дешевизна в усьому, і подумають, що настав мир; але саме тоді й спіткають землю біди — меч, голод і велике сум’яття. | |
|
23
|
|
| Від голоду загинуть дуже багато жителів землі, а інші, які перенесуть голод, упадуть від меча. | |
|
24
|
|
| І трупи, як гній, будуть викидати, і нікому буде оплакувати їх, бо земля спорожніє, і міста її будуть зруйновані. | |
|
25
|
|
| Не залишиться нікого, хто обробляв би землю і сіяв на ній. | |
|
26
|
|
| Дерева дадуть плоди, і хто буде збирати їх? | |
|
27
|
|
| Виноград дозріє, і хто буде топтати його? Бо всюди буде велике запустіння. | |
|
28
|
|
| Важко буде людині побачити людину, або почути голос її, | |
|
29
|
|
| бо з жителів міста залишиться не більше десяти, і з поселенців — чоловіка два, які сховаються у густих дібровах і розщелинах скель. | |
|
30
|
|
| Як у оливковому саду залишаються іноді на деревах три або чотири маслини, | |
|
31
|
|
| або у винограднику обібраному не догледять кілька грон ті, які уважно оббирають виноград: | |
|
32
|
|
| так у ті дні залишаться троє або четверо під час обшуку домів їхніх з мечем. | |
|
33
|
|
| Земля залишиться у запустінні, поля її заглухнуть, дороги її і всі стежини її заростуть терням, бо нікому буде ходити по них. | |
|
34
|
|
| Плакати будуть дівчата, не маючи наречених; плакати будуть дружини, не маючи чоловіків; плакати будуть дочки їхні, не маючи допомоги. | |
|
35
|
|
| Наречених їхніх уб’ють на війні, і чоловіки їхні загинуть від голоду. | |
|
36
|
|
| Слухайте це, і напоумляйтесь, раби Господні! | |
|
37
|
|
| Це — слово Господа: слухайте його, і не вірте богам, про яких говорить Господь. | |
|
38
|
|
| Ось, наближаються біди, і не забаряться. | |
|
39
|
|
| Як у вагітної жінки, коли у дев’ятий місяць настане їй час народити сина, години за дві або за три до народження, болі охоплюють утробу її і, при виході немовляти з утроби, не забаряться на жодну хвилину: | |
|
40
|
|
| так не забаряться прийти на землю біди, і люди у той час будуть стогнати; болі охоплять їх. | |
|
41
|
|
| Слухай слово, народе мій: готуйтеся на битву, і серед бід будьте як пришельці землі. | |
|
42
|
|
| Хто продає, нехай буде, як той, що збирається на втечу, і хто купує — як той, що готується на загибель; | |
|
43
|
|
| хто торгує — як той, що не очікує ніякого прибутку, і хто будує дім — як той, що не сподівається жити у ньому. | |
|
44
|
|
| Сівач нехай думає, що не пожне, і виноградар — що не збере винограду; | |
|
45
|
|
| ті, що вступають у шлюб, — що не будуть народжувати дітей, і ті, що не вступають, — як удівці. | |
|
46
|
|
| Тому всі трудящі без користи трудяться, | |
|
47
|
|
| бо плодами трудів їхніх скористаються чужоземці, і майно їхнє розкрадуть, доми їхні зруйнують, синів їхніх поневолять, бо у полоні і в голоді вони народжують дітей своїх. | |
|
48
|
|
| Хто займається хижацтвом, тих, чим довше прикрашають вони міста і доми свої, володіння і лиця свої, | |
|
49
|
|
| тим більше зненавиджу за гріхи їхні, — говорить Господь. | |
|
50
|
|
| Як блудниця ненавидить жінку чесну і дуже побожну, | |
|
51
|
|
| так правда зненавидить неправду, що прикрашає себе, і звинуватить її у лице, коли прийде Той, Хто буде захищати того, хто переслідує всякий гріх на землі. | |
|
52
|
|
| Тому не наслідуйте неправду і діла її, | |
|
53
|
|
| бо ще трохи, і неправда буде вилучена з землі, а правда зацарює над вами. | |
|
54
|
|
| Нехай не говорить грішник, що він не згрішив, бо розпалене вугілля запалає на голові того, хто говорить: я не згрішив перед Господом Богом і славою Його. | |
|
55
|
|
| Господь знає всі діла людей і починання їхні, і помисли їхні і серця їхні. | |
|
56
|
|
| Він сказав: «нехай буде земля», — і земля з’явилася; «нехай буде небо», — і було. | |
|
57
|
|
| Словом Його створені зірки, і Він знає число зірок. | |
|
58
|
|
| Він споглядає безодні й потаємне у них, виміряв море і що у ньому. | |
|
59
|
|
| Словом Своїм Він утворив море серед вод і землю повісив на водах. | |
|
60
|
|
| Він розпростер небо, як намет, на водах заснував його. | |
|
61
|
|
| Він вмістив у пустелі джерела вод і озера на вершинах гір, для зведення рік з високих скель, щоб напоювати землю. | |
|
62
|
|
| Він створив людину і поклав серце її всередині тіла, і вклав у неї дух, життя і розум | |
|
63
|
|
| і дихання Бога всемогутнього, Який створив усе і споглядає все потаємне у потаємних землі. | |
|
64
|
|
| Він знає намір ваш і що думаєте ви у серцях ваших, коли грішите і хочете сховати гріхи ваші. | |
|
65
|
|
| Тому Господь зовсім ясно бачить усі діла ваші, і викриє усіх вас; | |
|
66
|
|
| і ви будете посоромлені, коли гріхи ваші відкриються перед людьми, і беззаконня стануть звинувачувати у той день. | |
|
67
|
|
| Що ви зробите і як сховаєте гріхи ваші перед Богом і ангелами Його? | |
|
68
|
|
| Ось, Бог — Суддя; бійтеся Його; залиште гріхи ваші і назавжди перестаньте чинити беззаконня, і Бог виведе вас і визволить від усякої скорботи. | |
|
69
|
|
| Бо ось, запалюється на вас лють численного полчища, і схоплять деяких з вас і умертвлять для принесення в жертву ідолам. | |
|
70
|
|
| Хто буде єдинодумним з ними, тих піддадуть вони посміянню, ганьбі і потоптанню. | |
|
71
|
|
| Бо по всіх місцях і у сусідніх містах багато хто повстане проти тих, які бояться Господа. | |
|
72
|
|
| Будуть, як несамовиті, без пощади розкрадати і спустошувати все у тих, які бояться Господа. | |
|
73
|
|
| Спустошать і розкрадуть майно їх, і з домів їхніх виженуть їх. | |
|
74
|
|
| Тоді настане випробування обраним Моїм, як золото випробовується вогнем. | |
|
75
|
|
| Слухайте, улюблені Мої, — говорить Господь: ось перед вами дні скорботи, і від них Я визволю вас. | |
|
76
|
|
| Не бійтеся і не сумнівайтеся, бо вождь ваш — Бог. | |
|
77
|
|
| Якщо будете виконувати заповіді і повеління Мої, — говорить Господь Бог, — то гріхи ваші не будуть тягарем, що придушує вас, і беззаконня ваші не переможуть вас. | |
|
78
|
|
| Горе тим, які зв’язані гріхами своїми і покриті беззаконнями своїми! Це — поле, яке заросло чагарником і через яке путь покритий терням, так що людина проходити не може: воно залишається і віддається вогню на знищення. |
