|
Глава 6
|
|
|
1
|
|
| І сказав Він мені: від початку творіння кола земного і раніше ніж установлені були межі віку, і раніше ніж подули вітри; | |
|
2
|
|
| раніше ніж почутий був голос грому, раніше ніж заблищала блискавка, раніше ніж утвердилися основи раю; | |
|
3
|
|
| раніше ніж з’явилися прекрасні квіти, раніше ніж утвердилися сили рухів, і раніше ніж зібралися незліченні воїнства ангелів; | |
|
4
|
|
| раніше ніж піднялися висоти повітряні, раніше ніж визначилися міри тверді, раніше ніж запалали вогні на Сионі; | |
|
5
|
|
| раніше ніж досліджені були літа, і відокремлені ті, які грішать нині, і відзначені ті, які зберігали віру, як скарб: | |
|
6
|
|
| тоді Я помислив, і створено було все Мною одним, а не через будь-кого іншого; від Мене також прийде і кінець, а не від будь-кого іншого. | |
|
7
|
|
| Тоді я відповів: який поділ часів, і коли буде кінець першого і початок останнього? | |
|
8
|
|
| Від Авраама навіть до Ісаака, коли народилися від нього Яків та Ісав, рука Якова тримала від початку п’яту́ Ісава. | |
|
9
|
|
| Кінець цього віку — Ісав, а початок наступного — Яків. | |
|
10
|
|
| Рука людини — початок її, а кінець — п’ята її. Про інше, Ездро, не запитуй Мене. | |
|
11
|
|
| Я ж у відповідь сказав Йому: о, Владико Господи! якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, | |
|
12
|
|
| молю Тебе, покажи рабові Твоєму кінець знамень Твоїх, частину яких показав Ти мені минулої ночі. | |
|
13
|
|
| Він відповів мені і сказав: встань на ноги твої, і слухай голос, сповнений шуму, | |
|
14
|
|
| і буде ніби землетрус, але місце, на якому ти стоїш, не захитається. | |
|
15
|
|
| Тому, коли буде говорити, ти не жахайся; бо про кінець буде слово, і основи землі маються на увазі. | |
|
16
|
|
| А оскільки йдеться про них самих, то земля затремтить і похитнеться, бо знає, що кінець їх повинен змінитися. | |
|
17
|
|
| І було, коли я почув голос, встав на ноги мої, і чув, і ось голос, який говорить, і шум його, як шум вод многих, | |
|
18
|
|
| і сказав: ось, настають дні, коли Я почну наближатися, щоб відвідати тих, що живуть на землі, | |
|
19
|
|
| коли почну Я стягувати з тих, які неправдою своєю зробили неправедно велику шкоду, і коли виповниться міра приниження Сиону. | |
|
20
|
|
| А коли назнаменується вік, який почне проходити, то ось знамення, які Я покажу: книги розкриються перед лицем тве́рди, й усі разом побачать; | |
|
21
|
|
| і однолітні немовлята заговорять своїми голосами, і вагітні жінки будуть народжувати недозрілих немовлят через три і чотири місяці, і вони залишаться живими і зміцняться; | |
|
22
|
|
| засіяні поля раптово стануть ніби незасіяними, і повні житниці виявляться порожніми; | |
|
23
|
|
| потім засурмить труба з шумом, і коли почують її, всі раптово жахнуться. | |
|
24
|
|
| І буде у той час, озброяться друзі проти друзів, як вороги, й устрашиться земля з тими, що живуть на ній, і жи́ли джерел зупиняться і три години не будуть текти. | |
|
25
|
|
| Усякий, хто після всього цього, про що Я передрік тобі, залишиться у живих, сам спасеться, і побачить спасіння Моє і кінець вашого віку. | |
|
26
|
|
| І побачать люди обрані, які не зазнали смерти від народження свого, і зміниться серце тих, що живуть, і перетвориться на почуття інше. | |
|
27
|
|
| Бо зло знищиться, і зникне лукавство; | |
|
28
|
|
| процвіте віра, переможене буде розтління, явиться істина, яка стільки часу залишалася без плоду. | |
|
29
|
|
| Коли Він говорив, я глянув на того, перед яким стояв. | |
|
30
|
|
| І він сказав мені: я прийшов показати тобі час грядущої ночі. | |
|
31
|
|
| Отже, якщо ти знову помолишся і знову сім днів будеш поститися, то я покажу тобі більше у день, в який я почув тебе. | |
|
32
|
|
| Голос твій почутий у Всевишнього; побачив Сильний правильну дію, побачив і чистоту, яку зберігав ти від юности твоєї. | |
|
33
|
|
| Тому Він послав мене показати тобі все це і сказати: уповай і не бійся; | |
|
34
|
|
| не поспішай у перші часи помишляти суєтне, щоб не судити тобі з таким самим поспіхом про часи останні. | |
|
35
|
|
| Після цього я знову зі сльозами молився, і також постився сім днів, щоб виконати три седмиці, заповідані мені. | |
|
36
|
|
| У восьму ж ніч серце моє прийшло знову у збудження, і я почав говорити перед Всевишнім, | |
|
37
|
|
| бо дух мій запалав сильно, і душа моя томилася. | |
|
38
|
|
| І сказав я: Господи! Ти від початку творіння говорив; у перший день сказав: «нехай буде небо і земля», і слово Твоє було звершеним ділом. | |
|
39
|
|
| Тоді носився Дух, і темрява облягала навколо і мовчання: звуку людського голосу ще не було. | |
|
40
|
|
| Тоді повелів Ти зі скарбниць Твоїх вийти яскравому світлу, щоб явилося діло Твоє. | |
|
41
|
|
| У другий день створив Ти дух тверди і повелів йому відокремити і зробити поділ між водами, щоб деяка частина їх піднялася вгору, а інша залишилася внизу. | |
|
42
|
|
| У третій день Ти повелів водам зібратися на сьомій частині землі, а шість частин висушив, щоб вони служили перед Тобою для засівання й оброблення. | |
|
43
|
|
| Слово Твоє виходило, і негайно ставало ділом; | |
|
44
|
|
| раптово явилася безмірна кількість плодів і різноманітні приємності для смаку, квіти виглядом своїм незмінні, з запахом, невимовно запашним: усе це звершено було у третій день. | |
|
45
|
|
| У четвертий день Ти повелів бути сяйву сонця, світлу місяця, розташуванню зірок, | |
|
46
|
|
| і повелів, щоб вони служили людині, яка має бути створеною. | |
|
47
|
|
| У п’ятий день Ти сказав сьомій частині, в якій була зібрана вода, щоб вона породила тварин, тих, що літають, і риб, що і сталося. | |
|
48
|
|
| Вода німа і бездушна, за помахом Божим, породила тварин, щоб усі роди сповіщали про дивні діла Твої. | |
|
49
|
|
| Тоді Ти зберіг двох тварин: одна називалася бегемотом, а інша левіафаном. | |
|
50
|
|
| І Ти відокремив їх одне від одного, бо сьома частина, де була зібрана вода, не могла прийняти їх разом. | |
|
51
|
|
| Бегемоту Ти дав одну частину з землі, осушеної на третій день, нехай живе у ній, в якій тисячі гір. | |
|
52
|
|
| Левіафану дав сьому частину водяну, і зберіг його, щоб він був споживою тим, кому Ти хочеш, і коли хочеш. | |
|
53
|
|
| У шостий же день повелів Ти землі породити перед Тобою худобу, звірів і плазунів; | |
|
54
|
|
| а після їх Ти створив Адама, якого поставив володарем над усіма Твоїми тварями і від якого походимо всі ми і народ, який Ти обрав. | |
|
55
|
|
| Усе це сказав я перед Тобою, Господи, тому що для нас створив Ти вік цей. | |
|
56
|
|
| Про інші ж народи, які народилися від Адама, Ти сказав, що вони ніщо, але подібні до слини, і всю безліч їх Ти уподібнив краплям, що крапають із посудини. | |
|
57
|
|
| І нині, Господи, ось, ці народи, за ніщо Тобою визнані, почали володарювати над нами і пожирати нас. | |
|
58
|
|
| Ми ж, народ Твій, який Ти назвав Твоїм первістком, єдинородним, улюбленим Твоїм, віддані у руки їх. | |
|
59
|
|
| Якщо для нас створений вік цей, то чому не одержуємо ми спадщини з віком? І доки це? |
