|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Про знамення: ось, настануть дні, в які багато хто з тих, що живуть на землі, які володіють віданням, будуть захоплені, і шлях істини сховається, і вселенна збідніє вірою, | |
|
2
|
|
| і примножиться неправда, яку тепер ти бачиш і про яку здавна чув. | |
|
3
|
|
| І буде, що країна, яку ти тепер бачиш панівною, піддасться спустошенню. | |
|
4
|
|
| А якщо Всевишній дасть тобі дожити, то побачиш, що після третьої труби раптово засяє серед ночі сонце і місяць тричі на день; | |
|
5
|
|
| і з дерева буде капати кров, камінь подасть голос свій, і народи похитнуться. | |
|
6
|
|
| Тоді буде царювати той, якого ті, що живуть на землі, не очікують, і птахи перелетять на інші місця. | |
|
7
|
|
| Море Содомське вивергне риб, буде подавати вночі голос, невідомий для багатьох; однак же усі почують голос його. | |
|
8
|
|
| Буде сум’яття у багатьох місцях, часто буде посилатися з неба вогонь; дикі звірі перемінять місця свої, і нечисті жінки будуть народжувати чудовиськ. | |
|
9
|
|
| Солодкі води зробляться солоними, і всі друзі повстануть одне проти одного; тоді сховається розум, і розуміння відійде у своє сховище. | |
|
10
|
|
| Багато хто буде шукати його, але не знайде, і збільшиться на землі неправда і нестриманість. | |
|
11
|
|
| Одна область буде запитувати іншу сусідню: «чи не проходила по тобі правда, яка робить праведним?» І та скаже: «ні». | |
|
12
|
|
| Люди у той час будуть сподіватися, і не досягнуть бажаного, будуть трудитися, і не управляться путі їхні. | |
|
13
|
|
| Про ці знамення мені дозволено сказати тобі, і якщо знову помолишся і поплачеш, як тепер, і попостишся сім днів, то почуєш ще більше за те. | |
|
14
|
|
| І я отямився, і тіло моє сильно тремтіло, і душа моя знемогла, ніби зникала. | |
|
15
|
|
| Але ангел, який прийшов до мене, підтримав мене й укріпив мене, і поставив на ноги. | |
|
16
|
|
| І було, у другу ніч прийшов до мене Салафиїл, вождь народу, і запитав мене: де ти був, і від чого лице твоє таке сумне? | |
|
17
|
|
| Хіба не знаєш, що тобі довірений Ізраїль у країні переселення його? | |
|
18
|
|
| Отже, встань і споживи хліба, і не залишай нас, як пастир свого стада, у руках лукавих вовків. | |
|
19
|
|
| Тоді сказав я йому: відійди від мене, і не наближайся до мене. І він, почувши це, відійшов від мене. | |
|
20
|
|
| А я сім днів постився, стогнучи і плачучи, як повелів мені ангел Уриїл. | |
|
21
|
|
| І після семи днів помисли серця мого знову були для мене вкрай обтяжливими; | |
|
22
|
|
| але душа моя отримала дух розуміння, і я знову почав говорити перед Всевишнім | |
|
23
|
|
| і сказав: о, Владико Господи! Ти з усіх лісів на землі і з усіх дерев на ній обрав тільки одну виноградну лозу; | |
|
24
|
|
| Ти з усього кола земного обрав Собі одну печеру, і з усіх квітів у вселенній Ти обрав Собі одну лілею; | |
|
25
|
|
| Ти з усіх безодень морських наповнив для Себе одне джерело, а з усіх побудованих міст освятив для Себе один Сион. | |
|
26
|
|
| З усіх створених птахів Ти найменував для Себе одну голубицю, і з усіх створених тварин Ти обрав Собі одну вівцю; | |
|
27
|
|
| із усіх численних народів Ти придбав Собі один народ, і полюбив його, дав йому закон довершений. | |
|
28
|
|
| Але нині, Господи, чому ж Ти віддав одного багатьом, і на одному корені Ти насадив інші паростки і розсіяв Твій єдиний народ між багатьма народами? | |
|
29
|
|
| І потоптали його супротивники, які обітницям Твоїм і завітам Твоїм не вірували. | |
|
30
|
|
| І якщо вже Ти сильно зненавидів народ Твій, те нехай би він Твоїми руками карався. | |
|
31
|
|
| Коли я промовляв слова ці, посланий був до мене ангел, який приходив до мене раніше уночі, | |
|
32
|
|
| і сказав мені: послухай мене, і я навчу тебе; слухай мене, і я скажу тобі ще більше. | |
|
33
|
|
| Говори, сказав я, господарю мій. І він сказав мені: ти занадто далеко зайшов допитливістю розуму твого про Ізраїль; невже ти більше любиш його, ніж Той, Який створив його? | |
|
34
|
|
| Ні, господарю мій, відповів я, але говорив від великої скорботи. Нутрощі мої мучать мене весь час, коли я намагаюся осягнути шлях Всевишнього і зрозуміти хоч частину суду Його. | |
|
35
|
|
| Він відповів: не можеш. Чому ж, господарю мій? — запитав я. Краще б я не народився, й утроба материнська зробилася для мене гробом, ніж бачити гноблення Якова і виснаження роду Ізраїльського. | |
|
36
|
|
| І він сказав мені: обчисли мені те, що ще не прийшло, і збери мені розсіяні краплі, й оживи засохлі квіти; | |
|
37
|
|
| відкрий закриті сховища і виведи мені закриті у них вітри, і покажи мені образ голосу: і тоді я покажу тобі те, що ти намагаєшся бачити. | |
|
38
|
|
| Владико Господи! — відповів я, — хто може знати це, хіба тільки той, хто не живе з людьми? | |
|
39
|
|
| А я безумний, і як можу говорити про те, про що Ти запитав мене? | |
|
40
|
|
| Тоді Він сказав мені: як ти не можеш зробити нічого зі сказаного, так не можеш пізнати провидіння Мого, ні межі любови, яку обіцяв Я народу. — | |
|
41
|
|
| Але ось, Господи, Ти близький до тих, які наближаються до кінця, і що будуть робити ті, які раніше мене були, або ми, або які після нас будуть? | |
|
42
|
|
| Він сказав мені: до вінця уподібню я суд Мій; як немає запізнення останніх, так і прискорення перших. | |
|
43
|
|
| Відповів я і сказав: чи не міг би Ти з’єднати в єдине як тих, які створені були раніше, так і тих, які існують і які будуть, щоб скоріше оголосити їм суд Твій? | |
|
44
|
|
| Він відповів мені: не може прискорити творіння Творця свого, ні вік цей не може вмістити у собі всіх разом, які повинні бути створені. | |
|
45
|
|
| І сказав я: як же Ти сказав рабу Твоєму, що Ти дав життя створеному творінню вкупі, і однак творіння витримало це; тому могли б понести і ті, що нині існують, вкупі. | |
|
46
|
|
| Він сказав мені: запитай жінку, і скажи їй: «якщо ти народжуєш десять, то чому народжуєш за часом?», і проси її, щоб вона народила десять разом. | |
|
47
|
|
| Я ж сказав Йому: неможливо це, але має бути за часом. | |
|
48
|
|
| Тоді Він сказав мені: і Я дав надрам землі здатність посіяне на ній вирощувати за часом. | |
|
49
|
|
| Як немовля не може робити того, що властиво старцям, так Я упорядкував створений Мною вік. | |
|
50
|
|
| Тоді я запитав Його і сказав: коли Ти відкрив мені путь, то дозволь мені сказати Тобі: мати наша, про яку Ти говорив мені, чи молода ще, чи наближається до старости? | |
|
51
|
|
| Запитай про це ту, яка народжує, і вона скаже тобі. | |
|
52
|
|
| Скажи їй: «чому народжені тобою нині не подібні до тих, які народжені були колись, але менші за них на зріст?» | |
|
53
|
|
| І вона скаже тобі: «одні народжені мною у міцності молодої сили, а інші народжені на старість, коли утроба почала втрачати свою силу». | |
|
54
|
|
| Розміркуй же ти: ви тепер менші за станом, ніж ті, які були перед вами; | |
|
55
|
|
| і ті, які після вас народяться, будуть ще менші за вас, тому що творіння уже постаріло, і сила юнака уже минула. | |
|
56
|
|
| І сказав я: якщо я придбав благовоління перед очима Твоїми, покажи рабові Твоєму, через кого Ти відвідуєш творіння Твоє? |
