Глава 7
|
|
1
|
|
Коли я закінчив говорити ці слова, посланий був до мене ангел, який посилався до мене у попередні ночі, | |
2
|
|
і сказав мені: встань, Ездро, і слухай слова́, які я прийшов говорити тобі. | |
3
|
|
Я сказав: говори, господарю мій. І він сказав мені: море розташоване у просторому місці, щоб бути глибоким і безмірним; | |
4
|
|
але вхід у нього знаходиться у вузькому місці, так що подібний до рік. | |
5
|
|
Хто побажав би ввійти у море і бачити його, або володарювати над ним, той, якщо не пройде вузьке, як може дійти до широти? | |
6
|
|
Або інша подоба: місто побудоване і розташоване на рівнині, й наповнене усіма благами; | |
7
|
|
але вхід у нього тісний і розташований на крутизні так, що праворуч вогонь, а ліворуч глибока вода. | |
8
|
|
Між ними, тобто між вогнем і водою, лежить лише одна стежка, на якій може поміститися не більше, як тільки ступня людини. | |
9
|
|
Якщо місто це буде дане у спадщину людині, то як вона одержить свою спадщину, якщо ніколи не перейде небезпеки, що лежить на шляху? | |
10
|
|
Я сказав: так, Господи. І Він сказав мені: така і доля Ізраїля. | |
11
|
|
Для них Я створив вік; але коли Адам порушив Мої постанови, визначено було бути тому, що зроблено. | |
12
|
|
І зробилися входи віку цього тісними, хворобливими, стомливими, також вузькими, лукавими, сповненими бід і які потребують великої праці. | |
13
|
|
А входи майбутнього віку просторі, безпечні, і приносять плід безсмертя. | |
14
|
|
Отже, якщо ті, що входять, які живуть, не ввійдуть у це тісне і злигоднє, вони не можуть одержати те, що уготоване. | |
15
|
|
Навіщо ж засмучуєшся, коли ти тлінний, і чого бентежишся, коли смертний? | |
16
|
|
Навіщо прийняв ти у серці твоєму того, що майбутнє, а прийняв те, що у теперішньому? | |
17
|
|
Я відповів і сказав: Владико Господи! ось, Ти визначив законом Твоїм, що праведники успадкують це, а грішники загинуть. | |
18
|
|
Праведники потерплять тісноту, сподіваючись на просторе, а ті, що нечестиво жили, хоч потерпіли тісноту, не побачать просторого. | |
19
|
|
І Він сказав мені: немає судді вище за Бога, немає того, хто розуміє більше за Всевишнього. | |
20
|
|
Гине багато хто у цьому житті, тому що не дбає про запропонований йому закон Божий. | |
21
|
|
Бо суворо повелів Бог тим, що приходять, коли вони прийшли, що працюючи, вони будуть живі, і що дотримуючись, не будуть покарані. | |
22
|
|
А вони не послухалися, і стали проти Нього, утвердили у собі помисел суєтний. | |
23
|
|
Захопилися гріховними оманами, сказали про Всевишнього, що Його нема, не пізнали путів Його, | |
24
|
|
знехтували закон Його, відкинули обітниці Його, не мали віри до обрядових установлень Його, не звершували діл Його. | |
25
|
|
І тому, Ездро, пустим порожнє, а повним повне. | |
26
|
|
Ось, прийде час, коли прийдуть знамення, які Я передрік тобі, і явиться наречена, і, являючись, покажеться, — приховувана нині землею. | |
27
|
|
І всякий, хто позбавиться раніше перелічених зол, сам побачить чудеса Мої. | |
28
|
|
Бо відкриється Син Мій Ісус з тими, які з Ним, і ті, що залишилися, будуть насолоджуватися чотириста років. | |
29
|
|
А після цих років помре Син Мій Христос і всі люди, які мають дихання. | |
30
|
|
І повернеться вік у давнє мовчання на сім днів, подібно до того, як було раніше, так що не залишиться нікого. | |
31
|
|
Після ж семи днів постане вік приспаний, і помре ушкоджений. | |
32
|
|
І віддасть земля тих, які у ній сплять, і прах тих, які мовчазно у ньому живуть, а сховища віддадуть ввірені їм душі. | |
33
|
|
Тоді явиться Всевишній на престолі суду, і пройдуть біди, і закінчиться довготерпіння. | |
34
|
|
Суд буде один, істина утвердиться, віра зміцниться. | |
35
|
|
Потім піде діло, відкриється нагорода, постане правда, перестане господарювати неправда. | |
36
|
|
Я сказав: Авраам перший молився за содомлян; Мойсей — за батьків, які згрішили у пустелі; | |
37
|
|
Ісус після нього — за Ізраїля у дні Ахана; | |
38
|
|
Самуїл і Давид — за тих, кого погубляють, Соломон — за тих, які прийшли на освячення; | |
39
|
|
Ілля — за тих, які прийняли дощ, і за мерця, щоб він ожив; | |
40
|
|
Єзекія — за народ у дні Сеннахирима, і багато хто — за багатьох. | |
41
|
|
Отже, якщо тоді, коли посилилося розтління і примножилася неправда, праведні молилися за неправедних, то чому ж не бути тому і нині? | |
42
|
|
Він відповів мені і сказав: нинішній вік не є кінець; слави у ньому часто не буває, тому молилися за немічних. | |
43
|
|
День же суду буде кінцем часу цього і початком часу майбутнього безсмертя, коли мине тління, | |
44
|
|
припиниться нестриманість, знищиться невір’я, а зросте правда, засяє істина. | |
45
|
|
Тоді ніхто не зможе ні спасти загиблого, ні погубити того, хто переміг. | |
46
|
|
Я відповів і сказав: ось моє слово перше й останнє: краще було не давати землі Адаму, або, коли вже дана, утримати його, щоб не згрішив. | |
47
|
|
Яка користь людям — у нинішньому віці жити у смутку, а після смерти очікувати покарання? | |
48
|
|
О, що зробив ти, Адаме? Коли ти згрішив, то звершилося падіння не тебе тільки одного, але і нас, які від тебе народжуємося. | |
49
|
|
Яка користь нам, якщо нам обіцяно безсмертний час, а ми чинили смертні діла? | |
50
|
|
Нам передвіщена вічна надія, а ми, непотребні, зробилися суєтними. | |
51
|
|
Нам уготовані оселі здоров’я і спокою, а ми жили зле; | |
52
|
|
уготована слава Всевишнього, щоб покрити тих, які жили лагідно, а ми ходили путями злими. | |
53
|
|
Показаний буде рай, плід якого перебуває нетлінним і в якому спокій і зцілення; | |
54
|
|
але ми не увійдемо в нього, тому що оберталися у місцях неплідних. | |
55
|
|
Світліше за зірки засяють лиця тих, які мали стриманість, а наші лиця — чорніші за пітьму. | |
56
|
|
Ми не помишляли у житті, коли чинили беззаконня, що після смерти будемо страждати. | |
57
|
|
Він відповів і сказав: це — помисел про боротьбу, яку повинна вести на землі народжена людина, | |
58
|
|
щоб, якщо буде переможена, потерпіти те, про що ти сказав, а якщо переможе, одержати те, про що Я говорю. | |
59
|
|
Це те життя, про яке сказав Мойсей, коли жив, до народу, говорячи: «обери собі життя, щоб жити». | |
60
|
|
Але вони не повірили йому, ні пророкам після нього, ні Мені, що говорив до них, | |
61
|
|
що не буде скорботи за погибель їх, як буде радість за тих, яким уготовано спасіння. | |
62
|
|
Я відповів і сказав: знаю, Господи, що Всевишній називається милосердим, тому що помилує тих, які ще не прийшли у світ, | |
63
|
|
і милує тих, які проводять життя у законі Його. | |
64
|
|
Він довготерпеливий, бо виявляє довготерпіння до тих, що згрішили, як до Свого творіння. | |
65
|
|
Він щедрий, бо готовий давати за потребою, | |
66
|
|
і многомилостивий, бо примножує милості Свої до тих, що живуть нині, і до тих, що жили, і до тих, що будуть жити. | |
67
|
|
Бо, якби не примножував Він Своїх милостей, то не міг би вік продовжувати жити з тими, які живуть у ньому. | |
68
|
|
Він подає дари; бо якби не дарував з благости Своєї, щоб полегшити тим, що зробили нечестя своїми беззаконнями, то не могла б залишатися у живих десятитисячна частина людей. | |
69
|
|
Він суддя, і якби не прощав тих, які створені словом Його, і не знищив безлічі злочинів, | |
70
|
|
можливо, з незліченної кількости залишився б тільки дуже мало хто. |