|
Глава 3
|
|
|
1
|
|
| У тридцятому році після розорення міста був я у Вавилоні, і засмучувався, лежачи на постелі моїй, і помисли входили у серце моє, | |
|
2
|
|
| бо я бачив спустошення Сиону і багатство тих, що жили у Вавилоні. | |
|
3
|
|
| І обурився дух мій, і я почав зі страхом говорити до Всевишнього, | |
|
4
|
|
| і сказав: Владико Господи! Ти сказав від початку, коли єдиний заснував землю, і повелів пороху, | |
|
5
|
|
| і дав Адаму тіло смертне, яке було також творінням рук Твоїх, і вдихнув у нього дух життя, і він зробився живим перед Тобою, | |
|
6
|
|
| і ввів його у рай, який насадила правиця Твоя, раніше ніж земля виростила плоди; | |
|
7
|
|
| Ти повелів йому зберігати заповідь Твою, але він порушив її, і Ти засудив його на смерть, і рід його і покоління, які народилися від нього, і племена, народи і паростки їх, яким немає числа. | |
|
8
|
|
| Кожен народ став ходити за своїм бажанням, чинив перед Тобою діла нерозумні і нехтував заповіді Твої. | |
|
9
|
|
| З часом Ти навів потоп на жителів землі і знищив їх, | |
|
10
|
|
| і сповнилося на кожному з них, — як на Адамі смерть, так на цих потоп. | |
|
11
|
|
| Одного з них Ти залишив — Ноя з родиною його, і від нього пішли всі праведні. | |
|
12
|
|
| Коли почали розмножуватися жителі землі, і примножилися сини і народи і численні покоління, і знову почали віддаватися нечестю, більше ніж попередні, | |
|
13
|
|
| коли почали чинити перед Тобою беззаконня: Ти обрав Собі з них мужа, якому ім’я Авраам, | |
|
14
|
|
| і полюбив його і відкрив йому одному волю Твою, | |
|
15
|
|
| і уклав з ним завіт вічний, і сказав йому, що ніколи не залишиш сімені його. І дав йому Ісаака, й Ісааку дав Якова та Ісава; | |
|
16
|
|
| Ти обрав Собі Якова, Ісава ж відкинув. І примножився Яків надзвичайно. | |
|
17
|
|
| Коли Ти вивів з Єгипту сíм’я його і привів до гори Синайської, | |
|
18
|
|
| тоді прихилив небеса, впорядкував землю, захитав вселенну, привів у трепет безодні й увесь світ у сум’яття. | |
|
19
|
|
| І пройшла слава Твоя в чотирьох явищах: у вогні, землетрусі, бурхливому вітрі і морозі, щоб дати закон сімені Якова і радіння роду Ізраїля, | |
|
20
|
|
| але не відібрав у їх серця лукавого, щоб закон Твій приніс у них плід. | |
|
21
|
|
| Із серцем лукавим перший Адам переступив заповідь, і був переможений; так і всі, що від нього пішли. | |
|
22
|
|
| Залишилася неміч і закон у серці народу з коренем зла, і відступило добре, і залишилося лихе. | |
|
23
|
|
| Минули часи і закінчилися літа, — і Ти воздвиг Собі раба, на ім’я Давид; | |
|
24
|
|
| повелів йому побудувати місто імені Твоєму і в ньому приносити Тобі фіміам і жертви. | |
|
25
|
|
| Багато років це виконувалось, і потім згрішили ті, що населяли місто, | |
|
26
|
|
| в усьому чинячи так, як учинив Адам і всі його нащадки; бо й у них було серце лукаве. | |
|
27
|
|
| І Ти віддав місто Твоє до рук ворогів Твоїх. | |
|
28
|
|
| Невже краще живуть мешканці Вавилона і за це володіють Сионом? | |
|
29
|
|
| Коли я прийшов сюди, бачив нечестя, яким немає числа, і у цьому тридцятому році полонення бачить душа моя багатьох грішників, — і знемогло серце моє, | |
|
30
|
|
| бо я бачив, як Ти підтримуєш цих грішників і щадиш нечестивців, а народ Твій погубив, ворогів же Твоїх зберіг і не явив про те ніякого знамення. | |
|
31
|
|
| Не розумію, як цей путь міг змінитися. Невже Вавилон чинить краще, ніж Сион? | |
|
32
|
|
| Чи інший народ пізнав Тебе, крім Ізраїля? або які племена вірували завітам Твоїм, як Яків? | |
|
33
|
|
| Ні винагорода їм не рівномірна, ні труд їхній не приніс плоду, бо я пройшов серед народів, і бачив, що вони живуть у достатку, хоч і не згадують про заповіді Твої. | |
|
34
|
|
| Отже, зваж на терезах і наші беззаконня, і діла тих, що живуть на землі, і ніде не знайдеться ім’я Твоє, як тільки в Ізраїля. | |
|
35
|
|
| Коли не грішили перед Тобою ті, що живуть на землі? або який народ так зберіг заповіді Твої? | |
|
36
|
|
| Між цими хоч за іменами знайдеш тих, що зберігають заповіді Твої, а в інших народів не знайдеш. |
