Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 5

1
Про знамення: ось, настануть дні, в які багато хто з тих, що живуть на землі, які володіють віданням, будуть захоплені, і шлях істини сховається, і вселенна збідніє вірою,
2
і примножиться неправда, яку тепер ти бачиш і про яку здавна чув.
3
І буде, що країна, яку ти тепер бачиш панівною, піддасться спустошенню.
4
А якщо Всевишній дасть тобі дожити, то побачиш, що після третьої труби раптово засяє серед ночі сонце і місяць тричі на день;
5
і з дерева буде капати кров, камінь подасть голос свій, і народи похитнуться.
6
Тоді буде царювати той, якого ті, що живуть на землі, не очікують, і птахи перелетять на інші місця.
7
Море Содомське вивергне риб, буде подавати вночі голос, невідомий для багатьох; однак же усі почують голос його.
8
Буде сум’яття у багатьох місцях, часто буде посилатися з неба вогонь; дикі звірі перемінять місця свої, і нечисті жінки будуть народжувати чудовиськ.
9
Солодкі води зробляться солоними, і всі друзі повстануть одне проти одного; тоді сховається розум, і розуміння відійде у своє сховище.
10
Багато хто буде шукати його, але не знайде, і збільшиться на землі неправда і нестриманість.
11
Одна область буде запитувати іншу сусідню: «чи не проходила по тобі правда, яка робить праведним?» І та скаже: «ні».
12
Люди у той час будуть сподіватися, і не досягнуть бажаного, будуть трудитися, і не управляться путі їхні.
13
Про ці знамення мені дозволено сказати тобі, і якщо знову помолишся і поплачеш, як тепер, і попостишся сім днів, то почуєш ще більше за те.
14
І я отямився, і тіло моє сильно тремтіло, і душа моя знемогла, ніби зникала.
15
Але ангел, який прийшов до мене, підтримав мене й укріпив мене, і поставив на ноги.
16
І було, у другу ніч прийшов до мене Салафиїл, вождь народу, і запитав мене: де ти був, і від чого лице твоє таке сумне?
17
Хіба не знаєш, що тобі довірений Ізраїль у країні переселення його?
18
Отже, встань і споживи хліба, і не залишай нас, як пастир свого стада, у руках лукавих вовків.
19
Тоді сказав я йому: відійди від мене, і не наближайся до мене. І він, почувши це, відійшов від мене.
20
А я сім днів постився, стогнучи і плачучи, як повелів мені ангел Уриїл.
21
І після семи днів помисли серця мого знову були для мене вкрай обтяжливими;
22
але душа моя отримала дух розуміння, і я знову почав говорити перед Всевишнім
23
і сказав: о, Владико Господи! Ти з усіх лісів на землі і з усіх дерев на ній обрав тільки одну виноградну лозу;
24
Ти з усього кола земного обрав Собі одну печеру, і з усіх квітів у вселенній Ти обрав Собі одну лілею;
25
Ти з усіх безодень морських наповнив для Себе одне джерело, а з усіх побудованих міст освятив для Себе один Сион.
26
З усіх створених птахів Ти найменував для Себе одну голубицю, і з усіх створених тварин Ти обрав Собі одну вівцю;
27
із усіх численних народів Ти придбав Собі один народ, і полюбив його, дав йому закон довершений.
28
Але нині, Господи, чому ж Ти віддав одного багатьом, і на одному корені Ти насадив інші паростки і розсіяв Твій єдиний народ між багатьма народами?
29
І потоптали його супротивники, які обітницям Твоїм і завітам Твоїм не вірували.
30
І якщо вже Ти сильно зненавидів народ Твій, те нехай би він Твоїми руками карався.
31
Коли я промовляв слова ці, посланий був до мене ангел, який приходив до мене раніше уночі,
32
і сказав мені: послухай мене, і я навчу тебе; слухай мене, і я скажу тобі ще більше.
33
Говори, сказав я, господарю мій. І він сказав мені: ти занадто далеко зайшов допитливістю розуму твого про Ізраїль; невже ти більше любиш його, ніж Той, Який створив його?
34
Ні, господарю мій, відповів я, але говорив від великої скорботи. Нутрощі мої мучать мене весь час, коли я намагаюся осягнути шлях Всевишнього і зрозуміти хоч частину суду Його.
35
Він відповів: не можеш. Чому ж, господарю мій? — запитав я. Краще б я не народився, й утроба материнська зробилася для мене гробом, ніж бачити гноблення Якова і виснаження роду Ізраїльського.
36
І він сказав мені: обчисли мені те, що ще не прийшло, і збери мені розсіяні краплі, й оживи засохлі квіти;
37
відкрий закриті сховища і виведи мені закриті у них вітри, і покажи мені образ голосу: і тоді я покажу тобі те, що ти намагаєшся бачити.
38
Владико Господи! — відповів я, — хто може знати це, хіба тільки той, хто не живе з людьми?
39
А я безумний, і як можу говорити про те, про що Ти запитав мене?
40
Тоді Він сказав мені: як ти не можеш зробити нічого зі сказаного, так не можеш пізнати провидіння Мого, ні межі любови, яку обіцяв Я народу. —
41
Але ось, Господи, Ти близький до тих, які наближаються до кінця, і що будуть робити ті, які раніше мене були, або ми, або які після нас будуть?
42
Він сказав мені: до вінця уподібню я суд Мій; як немає запізнення останніх, так і прискорення перших.
43
Відповів я і сказав: чи не міг би Ти з’єднати в єдине як тих, які створені були раніше, так і тих, які існують і які будуть, щоб скоріше оголосити їм суд Твій?
44
Він відповів мені: не може прискорити творіння Творця свого, ні вік цей не може вмістити у собі всіх разом, які повинні бути створені.
45
І сказав я: як же Ти сказав рабу Твоєму, що Ти дав життя створеному творінню вкупі, і однак творіння витримало це; тому могли б понести і ті, що нині існують, вкупі.
46
Він сказав мені: запитай жінку, і скажи їй: «якщо ти народжуєш десять, то чому народжуєш за часом?», і проси її, щоб вона народила десять разом.
47
Я ж сказав Йому: неможливо це, але має бути за часом.
48
Тоді Він сказав мені: і Я дав надрам землі здатність посіяне на ній вирощувати за часом.
49
Як немовля не може робити того, що властиво старцям, так Я упорядкував створений Мною вік.
50
Тоді я запитав Його і сказав: коли Ти відкрив мені путь, то дозволь мені сказати Тобі: мати наша, про яку Ти говорив мені, чи молода ще, чи наближається до старости?
51
Запитай про це ту, яка народжує, і вона скаже тобі.
52
Скажи їй: «чому народжені тобою нині не подібні до тих, які народжені були колись, але менші за них на зріст?»
53
І вона скаже тобі: «одні народжені мною у міцності молодої сили, а інші народжені на старість, коли утроба почала втрачати свою силу».
54
Розміркуй же ти: ви тепер менші за станом, ніж ті, які були перед вами;
55
і ті, які після вас народяться, будуть ще менші за вас, тому що творіння уже постаріло, і сила юнака уже минула.
56
І сказав я: якщо я придбав благовоління перед очима Твоїми, покажи рабові Твоєму, через кого Ти відвідуєш творіння Твоє?

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.