1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 22
|
Главa к7в
|
|
1
|
1
|
| Якщо хто украде вола або вівцю і заколе або продасть, то п’ять волів заплатить за вола і чотири вівці за вівцю. | Ѓще же кто2 ўкрaдетъ телцA и3ли2 џвцу, и3 зак0летъ и3ли2 продaстъ, пsть телцє1въ да воздaстъ за телцA и3 четhри џвцы за џвцу. |
|
2
|
2
|
| Якщо хто застане злодія, що підкопує, і вдарить його, так що він помре, то кров не ставиться в провину йому; | Ѓще же въ подкопaніи њбрsщетсz тaть, и3 ћзвенъ ќмретъ, нёсть є3мY ўбjйство: |
|
3
|
3
|
| але якщо зійшло над ним сонце, то ставиться в провину йому кров. Той, хто вкрав, повинен заплатити; а якщо нема чим, то нехай продадуть його для сплати за вкрадене ним; | ѓще же взhдетъ с0лнце над8 ни1мъ, пови1ненъ є4сть, ќмретъ за него2: ѓще же не и4мать и3мёніz, да продaстсz за татьбY: |
|
4
|
4
|
| якщо [він буде спійманий і] вкрадене знайдеться в нього в руках живим, чи то віл, або осел, або вівця, нехай заплатить [за них] удвічі. | ѓще же ћтъ бyдетъ, и3 њбрsщетсz въ руцЁ є3гw2 ўкрaденое t nслsте до nвцы2 жи1во, сугyбw да tдaстъ |. |
|
5
|
5
|
| Якщо хто потравить поле, або виноградник, пустивши худобу свою травити чуже поле, [дивлячись по плодах його нехай заплатить зі свого поля; а якщо потравить усе поле,] нехай відшкодує кращим з поля свого і кращим з виноградника свого. | Ѓще же кто2 потрaвитъ ни1ву и3ли2 віногрaдъ, и3 пyститъ ск0тъ св0й пасти1сz на чужeй ни1вэ, да дaстъ t ни1вы своеS по плодY є3гw2: ѓще же всю2 ни1ву потрaвитъ, л{чшаz ни1вы своеS и3 л{чшаz віногрaда своегw2 да tдaстъ. |
|
6
|
6
|
| Якщо з’явиться вогонь і охопить терен і випалить копиці, або жниво, або поле, то повинен заплатити той, хто вчинив цю пожежу. | Ѓще же и3зшeдъ џгнь њбрsщетъ тeрніе и3 запали1тъ гумно2, и3ли2 клaсы, и3ли2 ни1ву, да tдaстъ, и4же возжE џгнь. |
|
7
|
7
|
| Якщо хто віддасть ближньому на збереження срібло або речі, і вони будуть украдені з дому його, то, якщо знайдеться злодій, нехай він заплатить удвічі; | Ѓще же кто2 дaстъ дрyгу сребро2 и3ли2 сосyдъ сохрани1ти, и3 ўкрaдетсz и3з8 д0му мyжа тогw2, ѓще њбрsщетсz ўкрадhй, да воздaстъ сугyбw: |
|
8
|
8
|
| а якщо не знайдеться злодій, нехай господар дому прийде до суддів [і заприсягнеться], що не простягав руки своєї на власність ближнього свого. | ѓще же не њбрsщетсz ўкрадhй, да пріи1детъ господи1нъ д0му пред8 бGа и3 да кленeтсz, ћкw пои1стиннэ не слукaвствова џнъ њ всeмъ положeніи дрyжнемъ. |
|
9
|
9
|
| Про всяку річ суперечливу, про вола, про осла, про вівцю, про одяг, про всяку річ загублену, про яку хто-небудь скаже, що вона його, справа обох повинна бути доведена до суддів: кого звинуватять судді, той заплатить ближньому своєму вдвічі. | По всeй речeннэй непрaвдэ, њ телsти и3 њ nслsти и3 њ nвцЁ, и3 њ ри1зэ и3 њ всeй ги1бели нанесeннэй, что2 u5бо ни бhло бы, пред8 бGомъ да пріи1детъ сyдъ nбои1хъ, и3 њбвинeнный бGомъ да tдaстъ сугyбw бли1жнему. |
|
10
|
10
|
| Якщо хто віддасть ближньому своєму осла, або вола, або вівцю, або яку іншу худобу на збереження, а він помре, або буде пошкоджений, або украдений, так що ніхто цього не побачить, — | Ѓще же кто2 дaстъ дрyгу nслS и3ли2 телцA, и3ли2 џвцу, и3ли2 всsкъ ск0тъ храни1ти, и3 ќмретъ и3ли2 поги1бнетъ, и3ли2 плэнeно бyдетъ, и3 никт0же ўвёсть, |
|
11
|
11
|
| клятва перед Господом хай буде між обома в тім, що той, хто взяв, не простяг руки своєї на власність ближнього свого; і господар повинний прийняти, а той не буде платити; | клsтва да бyдетъ б9іz междY nбои1ми, ћкw пои1стиннэ не слукaвствова џнъ њ всeмъ бли1жнzгw положeніи, и3 тaкw пріи1метъ господи1нъ є3гw2, и3 да не tдaстъ: |
|
12
|
12
|
| а якщо украдено буде у нього, то повинен заплатити господарю його; | ѓще же ўкрaдено бyдетъ t негw2, да tдaстъ господи1ну: |
|
13
|
13
|
| якщо ж буде звіром розтерзаний, то нехай на доказ представить роздерте: за розідране він не платить. | ѓще же ѕвёрь снэдE, да ведeтъ є3го2 на ѕвэроsдину, и3 не tдaстъ: |
|
14
|
14
|
| Якщо хто позичить у ближнього свого худобу, і вона буде пошкоджена, або помре, а господаря його не було при ній, то повинен заплатити; | ѓще же кто2 и3спр0ситъ ў дрyга, и3 поги1бнетъ, и3ли2 ќмретъ, и3ли2 плэни1тсz, господи1нъ же є3гw2 не бyдетъ съ ни1мъ, tдaстъ: |
|
15
|
15
|
| якщо ж господар його був при ній, то не повинен платити; якщо вона взята у найми за гроші, то нехай і піде за ту ціну. | ѓще же господи1нъ є3гw2 бyдетъ съ ни1мъ, да не tдaстъ: ѓще же наeмникъ є4сть, да бyдетъ є3мY вмёстw мзды2 є3гw2. |
|
16
|
16
|
| Якщо звабить хто дівчину незаручену і переспить з нею, нехай дасть їй віно [і візьме її] собі за дружину; | Ѓще же прельсти1тъ кто2 не њбручeну дэви1цу, и3 бyдетъ съ нeю, вёномъ да tвёнитъ ю5, (и3 п0йметъ ю5) себЁ въ женY: |
|
17
|
17
|
| а якщо батько не погодиться [і не захоче] видати її за нього, нехай заплатить [батькові] стільки срібла, скільки належить на віно дівчатам. | ѓще же возбранsz возбрани1тъ и3 не восх0щетъ nтeцъ є3S дaти ю5 є3мY въ женY, сребро2 да воздaстъ nтцY, є3ли1кw є4сть вёно дэви1ческо. |
|
18
|
18
|
| Ворожки не залишай у живих. | ВолхвHмъ живы6мъ бhти не попусти1те. |
|
19
|
19
|
| Усякий скотоложник нехай буде відданий на смерть. | Всsкаго со скот0мъ бывaюща смeртію ўбіeте є3го2. |
|
20
|
20
|
| Той, хто приносить жертву богам, крім одного Господа, нехай буде знищений. | И$же жeртву прин0ситъ богHмъ, смeртію да потреби1тсz, но т0чію гDу є3ди1ному. |
|
21
|
21
|
| Прибульця не утискуй і не пригноблюй його, тому що ви самі були прибульцями в землі Єгипетській. | И# пришeлца не њѕл0бите, нижE њскорби1те є3го2: пришeлцы бо бёсте въ земли2 є3гЂпетстэй. |
|
22
|
22
|
| Ні вдови, ні сироти не утискуйте; | Всsкіz вдовы2 и3 сироты2 не њѕл0бите: |
|
23
|
23
|
| якщо ж ти утиснеш, то, коли вони будуть волати до Мене, Я почую волання їх, | ѓще же ѕл0бою њѕл0бите |, и3 возстенaвше возопію1тъ ко мнЁ, слyхомъ ўслhшу глaсъ и4хъ |
|
24
|
24
|
| і запалає гнів Мій, і уб’ю вас мечем, будуть дружини ваші вдовами і діти ваші сиротами. | и3 разгнёваюсz ћростію, и3 побію2 вы2 мечeмъ, и3 бyдутъ жєны2 вaшz вдwвы2, и3 ч†да в†ша сирwты2. |
|
25
|
25
|
| Якщо даси гроші в борг бідному з народу Мого, то не пригноблюй його і не накладай на нього лихви. | Ѓще же дaси сребро2 взаeмъ брaту ни1щему и4же ў тебє2, не бyди є3го2 понуждazй, нижE наложи1ши є3мY ли1хвы. |
|
26
|
26
|
| Якщо візьмеш у заставу одежу ближнього твого, то до заходу сонця поверни її, | И# ѓще зал0житъ въ зал0гъ ри1зу дрyгъ тв0й, до захождeніz с0лнца tдaси є3мY: |
|
27
|
27
|
| тому що вона є єдиний покров у нього, вона — одіяння тіла його: в чому буде він спати? отже, коли він буде волати до Мене, Я почую, бо Я милосердий. | є4сть бо сіS покровeніе є3мY, сіS є3ди1на ри1за стыдёніz є3гw2, въ чeмъ спaти бyдетъ: ѓще u5бо возопіeтъ ко мнЁ, ўслhшу є3го2: млcтивъ бо є4смь. |
|
28
|
28
|
| Суддів не лихослов і начальника в народі твоєму не паплюж. | БогHвъ да не ѕлосл0виши и3 кнsзю людjй твои1хъ да не речeши ѕлA. |
|
29
|
29
|
| Не барися [приносити Мені] початки від току твого і від точила твого; віддавай Мені первістка із синів твоїх; | Начaтки t гумнA и3 t точи1ла твоегw2 да не косни1ши принести2 (мнЁ): пeрвенцы сынHвъ твои1хъ да дaси мнЁ: |
|
30
|
30
|
| те саме роби з волом твоїм і з вівцею твоєю [і з ослом твоїм]: сім днів нехай вони будуть біля матері своєї, а у восьмий день віддавай їх Мені. | тaкw сотвори1ши телцY твоемY, и3 nвцЁ твоeй, и3 nслY твоемY: сeдмь днjй да бyдетъ ў мaтери, въ nсмhй же дeнь да tдaси џное мнЁ. |
|
31
|
31
|
| І будете в Мене людьми святими; і м’яса, роздертого звіром у полі, не їжте, псам кидайте його. | Лю1ди свsти бyдете ми2, и3 мsса ѕвэроsдиннагw да не снёсте, псHмъ повeржете є5. |
