1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
|
Глава 8
|
Главa }
|
|
1
|
1
|
| І сказав Господь Мойсеєві: піди до фараона і скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння; | И# речE гDь къ мwmсeю: вни1ди къ фараHну и3 речeши къ немY: сі‰ гlетъ гDь: tпусти2 лю1ди мо‰, да ми2 послyжатъ: |
|
2
|
2
|
| якщо ж ти не погодишся відпустити, то ось, Я уражаю всю область твою жабами; | ѓще же не х0щеши ты2 tпусти1ти, сE, ѓзъ побивaю вс‰ предёлы тво‰ жaбами: |
|
3
|
3
|
| і закишить ріка жабами, і вони вийдуть і ввійдуть у дім твій, і в спальню твою, і на постіль твою, і в доми рабів твоїх і народу твого, і в печі твої, й у діжі твої, | и3 и3зрhгнетъ рэкA ж†бы, и3 и3злёзшz вни1дутъ въ д0мы тво‰ и3 въ клBти л0жницъ твои1хъ, и3 на постє1ли тво‰ и3 въ д0мы рабHвъ твои1хъ и3 людjй твои1хъ, и3 въ тBста тво‰ и3 въ пeщы тво‰, |
|
4
|
4
|
| і на тебе, і на народ твій, і на всіх рабів твоїх зійдуть жаби. | и3 на тS и3 на рабы6 тво‰ и3 на лю1ди тво‰ возлёзутъ ж†бы. |
|
5
|
5
|
| І сказав Господь Мойсею: скажи Аарону [братові твоєму]: простягни руку твою з жезлом твоїм на ріки, на потоки і на озера і виведи жаб на землю Єгипетську. | Речe же гDь къ мwmсeю: рцы2 ґарHну брaту твоемY: простри2 рук0ю твоeю жeзлъ тв0й на рёки и3 на кл†дzзи и3 на є3зeра, и3 и3зведи2 ж†бы на зeмлю є3гЂпетскую. |
|
6
|
6
|
| Аарон простяг руку свою на води єгипетські [і вивів жаб]; і вийшли жаби і покрили землю Єгипетську. | И# прострE ґарHнъ рyку на в0ды є3гЂпєтскіz и3 и3зведE ж†бы: и3 и3злэз0ша ж†бы и3 покрhша зeмлю є3гЂпетскую. |
|
7
|
7
|
| Те саме зробили і волхви [єгипетські] чарами своїми і вивели жаб на землю Єгипетську. | Сотвори1ша же и3 волсви2 є3гЂпетстіи волхвовaніzми свои1ми тaкожде и3 и3звед0ша ж†бы на зeмлю є3гЂпетскую. |
|
8
|
8
|
| І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: помоліться [за мене] Господу, щоб Він видалив жаб від мене і від народу мого, і я відпущу народ ізраїльський принести жертву Господу. | Призвa же фараHнъ мwmсeа и3 ґарHна и3 речE: помоли1тесz њ мнЁ ко гDу, да tженeтъ t менє2 ж†бы и3 t людjй мои1хъ: и3 tпущY лю1ди, и3 пожрyтъ гDви. |
|
9
|
9
|
| Мойсей сказав фараонові: признач мені сам, коли помолитися за тебе, за рабів твоїх і за народ твій, щоб жаби зникли в тебе, [у народу твого,] у домах твоїх, і залишилися тільки в ріці. | Речe же мwmсeй къ фараHну: њпредэли2 мнЁ, когдA помолю1сz њ тебЁ и3 њ рабёхъ твои1хъ и3 њ лю1дехъ твои1хъ, да поги1бнутъ ж†бы t тебє2 и3 t людjй твои1хъ и3 t домHвъ вaшихъ, т0чію въ рэцЁ да њстaнутсz. |
|
10
|
10
|
| Він сказав: завтра. Мойсей відповів: буде за словом твоїм, щоб ти дізнався, що нема нікого, як Господь Бог наш; | Џнъ же речE: заyтра. РечE u5бо: ћкоже рeклъ є3си2, да ўвёси, ћкw нёсть и3н0гw рaзвэ гDа: |
|
11
|
11
|
| і зникнуть жаби від тебе, від домів твоїх [і з полів], і від рабів твоїх і від твого народу; тільки в ріці вони залишаться. | и3 tженyтсz ж†бы t тебє2 и3 t домHвъ вaшихъ и3 t сeлъ, и3 t рабHвъ твои1хъ и3 t людjй твои1хъ, т0чію въ рэцЁ њстaнутсz. |
|
12
|
12
|
| Мойсей і Аарон вийшли від фараона, і Мойсей помолився до Господа про жаб, яких Він навів на фараона. | И#зhде же мwmсeй и3 ґарHнъ t фараHна, и3 возопи2 мwmсeй ко гDу њ њпредэлeніи жaбъ, ћкоже совэщA съ фараHномъ. |
|
13
|
13
|
| І вчинив Господь за словом Мойсея: жаби вимерли в домах, у дворах і на полях [їх]; | Сотвори1 же гDь, ћкоже речE мwmсeй: и3 и3зомр0ша ж†бы t домHвъ и3 t сeлъ и3 t ни1въ и4хъ: |
|
14
|
14
|
| і зібрали їх у купи, і засмерділа земля. | и3 собрaша | въ ст0ги ст0ги, и3 возсмердёсz землS. |
|
15
|
15
|
| І побачив фараон, що зробилося полегшення, і озлобив серце своє, і не послухав їх, як і говорив Господь. | Ви1дэвъ же фараHнъ, ћкw бhсть tрaда, њтzготи1сz сeрдце є3гw2, и3 не послyша и4хъ, ћкоже речE гDь. |
|
16
|
16
|
| І сказав Господь Мойсеєві: скажи Аарону: простягни [рукою] жезл твій і вдар у порох земний, і [будуть мошки на людях і на худобі і на фараоні, і в домі його і на рабах його, весь порох земний] зробиться мошками по всій землі Єгипетській. | И# речE гDь къ мwmсeю: рцы2 ґарHну: простри2 рук0ю жeзлъ тв0й и3 ўдaри въ пeрсть земнyю, и3 бyдутъ скн‡пы въ человёцэхъ и3 въ скотёхъ, и3 на фараHнэ и3 на д0мэ є3гw2 и3 рабёхъ є3гw2, и3 вeсь пес0къ земнhй стaнетъ скнjпами во всeй земли2 є3гЂпетстэй. |
|
17
|
17
|
| Так вони і зробили: Аарон простяг руку свою з жезлом своїм і вдарив у порох земний, і з’явились мошки на людях і на худобі. Весь порох земний зробився мошками по всій землі Єгипетській. | ПрострE u5бо ґарHнъ рук0ю жeзлъ и3 ўдaри въ пeрсть земнyю: и3 бhша скн‡пы въ человёцэхъ и3 въ скотёхъ, и3 во всsкой пeрсти земн0й бhша скн‡пы во всeй земли2 є3гЂпетстэй. |
|
18
|
18
|
| Намагалися також і волхви чарами своїми викликати мошок, але не могли. І були мошки на людях і на худобі. | Твори1ша же и3 волсви2 волхвовaньми свои1ми тaкожде и3звести2 скн‡пы, и3 не возмог0ша: и3 бhша скн‡пы въ человёцэхъ и3 скотёхъ. |
|
19
|
19
|
| І сказали волхви фараонові: це перст Божий. Але серце фараонове озлобилося, і він не послухав їх, як і говорив Господь. | Рёша u5бо волсви2 фараHну: пeрстъ б9ій є4сть сіE. И# њжесточи1сz сeрдце фараHново, и3 не послyша и4хъ, ћкоже речE гDь. |
|
20
|
20
|
| І сказав Господь Мойсеєві: завтра встань рано і з’явися перед лице фараона. Ось, він піде до води, і ти скажи йому: так говорить Господь: відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння [у пустелі]; | Речe же гDь къ мwmсeю: востaни заyтра и3 стaни пред8 фараHномъ, и3 сE, џнъ и3зhдетъ на в0ду, и3 речeши є3мY: сі‰ гlетъ гDь: tпусти2 лю1ди мо‰, да ми2 послyжатъ въ пустhни: |
|
21
|
21
|
| а якщо не відпустиш народу Мого, то ось, Я пошлю на тебе і на рабів твоїх, і на народ твій, і в доми твої песячих мух, і наповняться доми єгиптян песячими мухами і сама земля, на якій вони живуть; | ѓще же не х0щеши tпусти1ти людjй мои1хъ, сE, ѓзъ посылaю на тS и3 на рабы6 тво‰, и3 на лю1ди тво‰ и3 на д0мы вaшz пє1сіz м{хи: и3 нап0лнzтсz д0мове є3гЂпетстіи пeсіихъ мyхъ и3 въ земли2, на нeйже сyть: |
|
22
|
22
|
| і відділю в той день землю Гесем, на якій перебуває народ Мій, і там не буде песячих мух, щоб ти знав, що Я Господь [Бог] серед [усієї] землі; | и3 прослaвлю въ т0й дeнь зeмлю гесeмску, на нeйже лю1діе мои2 стaша, на нeйже не бyдетъ тaмw пeсіихъ мyхъ, да ўвёси, ћкw ѓзъ є4смь гDь, бGъ всеS земли2: |
|
23
|
23
|
| Я зроблю поділ між народом Моїм і між народом твоїм. Завтра буде це знамення [на землі]. | и3 положY разлучeніе междY людьми2 мои1ми и3 людьми2 твои1ми: во ќтріи же бyдетъ знaменіе сіE на земли2. |
|
24
|
24
|
| Так і зробив Господь: налетіло безліч песячих мух у дім фараонів, і в доми рабів його, і на всю землю Єгипетську: гинула земля від песячих мух. | Сотвори1 же гDь тaкw: и3 пріи1де пeсіихъ мyхъ мн0жество въ д0мы фараHнwвы и3 въ д0мы рабHвъ є3гw2 и3 во всю2 зeмлю є3гЂпетску, и3 поги1бе землS t пeсіихъ мyхъ. |
|
25
|
25
|
| І покликав фараон Мойсея й Аарона і сказав: підіть, принесіть жертву [Господу] Богу вашому в цій землі. | Воззвa же фараHнъ мwmсeа и3 ґарHна, глаг0лz: шeдше пожри1те жeртву гDу бGу вaшему въ земли2 сeй. |
|
26
|
26
|
| Але Мойсей сказав: не можна цього зробити, бо огидне для єгиптян жертвоприношення наше Господу, Богу нашому: якщо ми огидну для єгиптян жертву станемо приносити на очах їхніх, то чи не поб’ють вони нас камінням? | И# речE мwmсeй: не м0жетъ сE тaкw бhти, хyлно бо сE є3гЂптzнwмъ: не пол0жимъ трeбу гDу бGу нaшему: ѓще бо пол0жимъ трeбу по хулeнію є3гЂпетску пред8 ни1ми, кaменіемъ побію1тъ ны2: |
|
27
|
27
|
| ми підемо в пустелю, на три дні шляху, і принесемо жертву Господу, Богу нашому, як скаже нам [Господь]. | путeмъ тріeхъ днjй п0йдемъ въ пустhню и3 пожрeмъ гDу бGу нaшему, ћкоже речE гDь нaмъ. |
|
28
|
28
|
| І сказав фараон: я відпущу вас принести жертву Господу Богу вашому в пустелі, тільки не йдіть далеко; помоліться за мене [Господу]. | И# речE фараHнъ: ѓзъ tпущaю вы2, и3 пожри1те гDу бGу вaшему въ пустhни: но не далeче простирaйтесz и3ти2: помоли1тесz u5бо и3 њ мнЁ ко гDу. |
|
29
|
29
|
| Мойсей сказав: ось, я виходжу від тебе і помолюсь Господу [Богу], і зникнуть песячі мухи від фараона, і від рабів його, і від народу його завтра, тільки фараон нехай перестане обманювати, не відпускаючи народ принести жертву Господу. | Речe же мwmсeй: сE, ѓзъ и3зhду t тебє2 и3 помолю1сz ко гDу бGу, и3 tи1дутъ пє1сіz м{хи t тебє2 и3 t рабHвъ твои1хъ и3 t людjй твои1хъ заyтра: да не приложи1ши є3щE, фараHне, прельсти1ти, є4же не tпусти1ти людjй пожрeти гDу. |
|
30
|
30
|
| І вийшов Мойсей від фараона і помолився Господу. | И#зhде же мwmсeй t фараHна и3 помоли1сz бGу. |
|
31
|
31
|
| І зробив Господь за словом Мойсея і відігнав песячих мух від фараона, від рабів його і від народу його: не залишилося жодної. | Сотвори1 же гDь, ћкоже речE мwmсeй, и3 tS пє1сіz м{хи t фараHна и3 t рабHвъ є3гw2 и3 t людjй є3гw2, и3 не њстaсz ни є3ди1на. |
|
32
|
32
|
| Але фараон озлобив серце своє і цього разу і не відпустив народ. | И# њтzготи2 фараHнъ сeрдце своE и3 во врeмz сіE, и3 не восхотЁ tпусти1ти людjй. |
