Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 7

1
Після цього Ісус ходив Галилеєю, бо не хотів ходити по Юдеї, тому що шукали юдеї, як вбити Його.
2
Наближалося свято юдейське — ставлення кущів.
3
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди до Юдеї, щоб і ученики Твої бачили діла, які Ти твориш.
4
Бо ніхто не робить щось таємно, коли сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові.
5
Бо і брати Його не вірували в Нього.
6
На це Ісус сказав їм: Мій час ще не настав, час же вам завжди готовий.
7
Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
8
Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав.
9
Сказавши це їм, залишився в Галилеї.
10
Але коли брати Його прийшли на свято, тоді і Він прийшов, та не явно, а ніби таємно.
11
Юдеї ж шукали Його на святі і говорили: де Він?
12
І багато було розмов про Нього в народі. Одні говорили, що Він добрий, інші казали, що ні, Він зваблює народ.
13
Проте ніхто не говорив про Нього відкрито, бо боялись юдеїв.
14
У переполовення свята Ісус увійшов у храм і навчав.
15
І дивувалися юдеї, кажучи: як Він знає Писання, не вчившись?
16
Ісус сказав їм у відповідь: Моє вчення — не Моє, а Того, Хто послав Мене;
17
хто хоче творити волю Його, той довідається про це вчення, чи воно від Бога, чи Я Сам від Себе кажу.
18
Хто говорить сам від себе, той шукає слави собі, а Хто шукає слави Тому, Хто послав Його, Той є істинний, і неправди немає в Ньому.
19
Чи не дав вам Мойсей закон? І ніхто з вас не виконує закону. Чого ж шукаєте, як вбити Мене?
20
Народ сказав у відповідь: чи не біс у Тобі? Хто хоче Тебе вбити?
21
Ісус далі сказав їм: одне діло зробив Я, і ви всі дивуєтеся.
22
Мойсей дав вам обрізання [хоч воно не від Мойсея, а від отців], і в суботу ви обрізуєте чоловіка.
23
Якщо в суботу приймає чоловік обрізання, щоб не порушити закону Мойсеєвого, — то чому на Мене ремствуєте за те, що Я всього чоловіка зцілив у суботу?
24
Не судіть з вигляду, а судіть судом справедливим.
25
Тут деякі з єрусалимлян говорили: чи не Той це, Якого хочуть убити?
26
Ось Він говорить відкрито, і нічого не кажуть Йому; чи не переконалися начальники, що Він справді Христос?
27
Але ж ми знаємо, звідки Він; Христос же, коли прийде, ніхто не знатиме, звідки Він.
28
Тоді Ісус, навчаючи, голосно заговорив у храмі: і Мене знаєте, і знаєте звідки Я; і Я прийшов не Сам від Себе, але є істинний Той, Хто послав Мене, Якого ви не знаєте.
29
Я ж знаю Його, бо Я від Нього, і Він послав Мене.
30
І хотіли схопити Його, але ніхто не наклав на Нього руки, бо ще не настав час Його.
31
Багато ж з народу увірували в Нього і говорили: коли Христос прийде, невже створить більші чудеса, ніж Цей створив?
32
Фарисеї почули, що таке говорить про Нього народ, і послали фарисеї та первосвященики слуг схопити Його.
33
Ісус же сказав їм: ще недовго бути Мені з вами, і Я піду до Того, Хто Мене послав.
34
Шукатимете Мене, і не знайдете; і де буду Я, туди ви не зможете прийти.
35
При цьому юдеї говорили між собою: куди Він хоче йти, що ми не знайдемо Його? Чи не хоче Він іти в еллінське розсіяння і вчити еллінів?
36
Що означають слова ці, які Він сказав: будете шукати Мене і не знайдете; і де Я буду, туди ви не зможете прийти?
37
В останній же великий день свята стояв Ісус і голосно говорив: хто спраглий, нехай іде до Мене і п’є.
38
Хто вірує в Мене, у того, як сказано в Писанні, з утроби його потечуть ріки води живої.
39
Це сказав Він про Духа, Якого мали прийняти віруючі в ім’я Його; бо ще не було на них Духа Святого, оскільки Ісус ще не був прославлений.
40
Багато ж з народу, почувши ці слова, говорили: Він воістину пророк.
41
Інші говорили: Це Христос. А ще інші казали: хіба з Галилеї Христос прийде?
42
Чи не сказано в Писанні, що Христос прийде з роду Давидового і з Вифлеєма, з того міста, звідки був Давид?
43
Отже, виникла в народі через Нього незгода.
44
Деякі з них хотіли схопити Його; але ніхто не наклав на Нього рук.
45
І слуги повернулися до первосвящеників і фарисеїв; і дорікали їм: чому не привели Його?
46
Слуги відповіли: ніколи не говорила людина так, як Цей Чоловік.
47
Фарисеї ж сказали їм: невже і ви спокусилися?
48
Хіба увірував у Нього хтось з начальників або з фарисеїв?
49
Але цей народ, що не знає закону, проклятий він.
50
Никодим, один з них, який приходив до Нього вночі, говорить їм:
51
хіба закон наш судить людину, якщо раніше не вислухають її і не дізнаються, що вона робить?
52
На це сказали йому: чи й ти не з Галилеї? Роздивись і побачиш, що пророк з Галилеї не приходить.
53
І кожний пішов до свого дому.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.