|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
Олоферн сказав їй: підбадьорся, жінко; не бійся серцем твоїм, тому що я не зробив зла нікому, хто добровільно зважився служити Навуходоносору, царю всієї землі.
|
И рече́ къ не́й Олофе́рнъ: дерза́й, же́но, да не устраша́єшися се́рдцемъ твои́мъ, зане́ а́зъ не озло́бихъ человѣ́ка, и́же изво́ли служи́ти царю́ Навуходоно́сору всея́ земли́:
|
|
2
|
2
|
|
І тепер, якби народ твій, який живе у нагірній країні, не зневажив мене, я не підняв би на них списа мого; але вони самі це зробили для себе.
|
и ны́нѣ лю́діє твои́ живу́щіи въ го́рней, а́ще бы не уничто́жили мя́, не воздви́глъ бы́хъ копія́ моєго́ на ни́хъ, но они́ са́ми себѣ́ сотвори́ша сія́:
|
|
3
|
3
|
|
Скажи ж мені: чому ти втекла від них і прийшла до нас? Ти знайдеш собі тут порятунок; не бійся: ти будеш жива у цю ніч і після,
|
и ны́нѣ глаго́ли ми́, чесо́ ра́ди отшла́ єси́ от ни́хъ и пришла́ єси́ къ на́мъ? прихо́диши бо ко спасе́нію: дерза́й, въ но́щь сію́ жива́ бу́деши, и въ про́чеє:
|
|
4
|
4
|
|
тому що тебе ніхто не скривдить, навпаки, всякий буде благодіяти тобі, як буває з рабами господаря мого, царя Навуходоносора.
|
нѣ́сть бо, и́же оби́дитъ тя́, но бла́го тебѣ́ сотвори́тъ, я́коже быва́єтъ рабо́мъ господи́на моєго́ царя́ Навуходоно́сора.
|
|
5
|
5
|
|
Юдиф сказала йому: вислухай слова раби твоєї; нехай раба говорить перед лицем твоїм: я не скажу неправди господареві моєму у цю ніч.
|
И рече́ къ нему́ Іуді́ѳъ: пріими́ глаго́лы рабы́ твоєя́, и да проглаго́летъ рабы́ня твоя́ предъ лице́мъ твои́мъ, и не возвѣщу́ лжи́ госиоди́ну моєму́ въ но́щь сію́:
|
|
6
|
6
|
|
І якщо ти зробиш за словами раби твоєї, то Бог через тебе зробить діло, і господар мій не помилиться у своїх намірах.
|
и а́ще и́маши послѣ́довати словесе́мъ рабы́ни твоєя́, соверше́нно дѣ́ло сотвори́тъ съ тобо́ю Бо́гъ, и не отпаде́тъ господи́нъ мо́й от начина́ній свои́хъ:
|
|
7
|
7
|
|
Нехай живе Навуходоносор, цар усієї землі, і нехай живе держава його, який послав тебе для очищення всякої душі, тому що не тільки люди через тебе будуть служити йому, але і звірі польові, і худоба, і птахи небесні через твою силу будуть жити під владою Навуходоносора і всього дому його.
|
жіве́тъ бо ца́рь Навуходоно́соръ всея́ земли́, и живе́тъ держа́ва єго́, и́же посла́ тя во исправле́ніє вся́кія души́, я́ко не то́кмо человѣ́цы тебе́ ра́ди послу́жатъ єму́, но и звѣ́ріє по́льніи и ско́ти и пти́цы небе́сныя крѣ́постію твоє́ю жи́ви бу́дутъ о Навуходоно́сорѣ и все́мъ до́мѣ єго́:
|
|
8
|
8
|
|
Бо ми чули про твою мудрість і хитрість розуму твого, і всій землі відомо, що ти один добрий у всьому царстві, сильний у знанні і чудовий у військових подвигах.
|
слы́шахомъ бо прему́дрость твою́ и хи́трости души́ твоєя́, и возвѣсти́ся все́й земли́, я́ко ты́ єди́нъ бла́гъ во все́мъ ца́рствѣ и си́ленъ въ ра́зумѣ и чу́денъ во ополче́ніихъ бра́ни:
|
|
9
|
9
|
|
А що говорив Ахиор у зібранні твоєму, ми чули слова його, тому що чоловіки Ветилуї залишили його в живих, і він розповів їм усе, про що говорив тобі.
|
и ны́нѣ́ сло́во, є́же изрече́ Ахіо́ръ въ засѣда́ніи твоє́мъ, слышахомъ глаго́лы єго́, я́ко снабдѣ́ша єго́ му́жіє гра́да ветилу́и, и возвѣсти́ и́мъ вся́, єли́ка изглаго́ла о́нъ у тебе́:
|
|
10
|
10
|
|
Тому, владико-господарю, не залишай без уваги сло́ва його, але збережи його в серці твоєму, тому що воно істинне: рід наш не карається, меч не має сили над нами, якщо вони не грішать перед Богом своїм.
|
сего́ ра́ди, влады́ко господи́не, да не преступа́єши словесе́ єго́, но положи́ єго́ въ твоє́мъ се́рдцы, я́ко и́стинно є́сть: не бо́ отмща́єтся ро́дъ на́шъ, не превозмога́єтъ ме́чь на ни́хъ, а́ще не согрѣша́тъ къ Бо́гу своєму́:
|
|
11
|
11
|
|
Отже, щоб господар мій не був відбитим і безуспішним, і щоб до них прийшла смерть, — оволодів ними гріх, яким вони прогнівляють Бога свого, роблячи те, чого не слід;
|
и ны́нѣ да не бу́детъ господи́нъ мо́й отве́рженъ и недѣйстви́теленъ, и нападе́тъ сме́рть на лице́ и́хъ, и пости́гнетъ и́хъ согрѣше́ніє, и́мже раздража́тъ Бо́га своєго́, когда́ либо а́ще сотворя́тъ безмѣ́стіє:
|
|
12
|
12
|
|
тому що в них виявилася нестача їжі, й уся вода вичерпалась, — і ось, вони зважилися кинутися на худобу свою і думають годуватися всім, що Бог суворо заборонив у законі Своєму вживати в їжу.
|
поне́же бо оскудѣ́ша и́мъ бра́шна, и ума́лися вся́ вода́, восхотѣ́ша устреми́тися на скоты́ своя́, и вся́, єли́ка опредѣли́ и́мъ Бо́гъ въ зако́нѣхъ свои́хъ не я́сти, умысли́ша употребля́ти:
|
|
13
|
13
|
|
Навіть початки пшениці і десятини вина й олії, що, після освячення, зберігаються для священиків, які стоять перед лицем Бога нашого у Єрусалимі, вони зважилися вжити, тоді як і руками доторкатися до них не слід було нікому з народу.
|
и нача́тки пшени́цы, и десяти́ны віна́ и єле́а, я́же соблюда́ху освяти́вше ієрео́мъ предстоя́щымъ во Ієрусали́мѣ предъ лице́мъ Бо́га на́шего, суди́ша иждива́ти, и́мже ниже́ рука́ми подоба́ше прикаса́тися кому́ от люді́й:
|
|
14
|
14
|
|
Вони послали у Єрусалим, оскільки і тамтешні жителі робили це, принести на те дозвіл від зборів старійшин.
|
и посла́ша во Ієрусали́мъ, я́ко и та́мо живу́щіи сотвори́ша сія́, да принесу́тъ и́мъ разрѣше́ніє от старѣ́йшинъ:
|
|
15
|
15
|
|
І як тільки дана буде їм звістка, і вони зроблять це, то в той же день будуть віддані тобі на поразку.
|
и бу́детъ, єгда́ возвѣсти́тся и́мъ, и сотворя́тъ, даду́тся тебѣ́ въ погубле́ніє въ де́нь то́й:
|
|
16
|
16
|
|
Ось чому я, раба твоя, дізнавшись про усе це, втекла від них, і Бог послав мене зробити разом з тобою такі справи, якими здивується вся земля, де тільки почують про них,
|
тѣ́мже а́зъ раба́ твоя́, позна́вши сія́ вся́, отбѣго́хъ от лица́ и́хъ: и посла́ мя́ Бо́гъ твори́ти съ тобо́ю дѣла́, о ни́хже ужа́снется вся́ земля́, єли́цы а́ще услы́шатъ сія́,
|
|
17
|
17
|
|
бо раба твоя побожна і день і ніч служить Богу Небесному. Тепер, господарю мій, я залишуся в тебе; тільки нехай раба твоя ночами виходить на долину молитися Богу, — і Він відкриє мені, коли вони зроблять свій злочин.
|
зане́ раба́ твоя́ благочести́ва є́сть и служа́щи но́щію и дне́мъ Бо́гу небесе́: и ны́нѣ пребу́ду у тебе́, господи́не мо́й, и да исхо́дитъ раба́ твоя́ въ нощи́ въ де́брь и мо́лится къ Бо́гу: и возвѣсти́тъ ми́, єгда́ сотворя́тъ согрѣше́нія своя́:
|
|
18
|
18
|
|
Я прийду й оголошу тобі, і ти виходь тоді з усім твоїм військом, — і ніхто з них не протистане тобі.
|
и прише́дши возвѣщу́ тебѣ́, и изы́деши со все́ю си́лою твоє́ю, и нѣ́сть, и́же воспроти́вится тебѣ́ от ни́хъ:
|
|
19
|
19
|
|
Я поведу тебе через Юдею, доки не дійдемо до Єрусалима; поставлю посеред нього сідалище твоє, і ти поженеш їх, як овець, що не мають пастуха, — і пес не поворухне проти тебе язиком своїм. Це сказано мені в одкровенні й оголошено мені, і я послана сповістити тебе.
|
и поведу́ тя сквозѣ́ Іудею, до́ндеже пріити́ пря́мо Ієрусали́ма, и положу́ сѣда́лище твоє́ посредѣ́ єго́, и пожене́ши и́хъ а́ки о́вцы, и́мже нѣ́сть па́стыря, и не возско́млетъ пе́съ язы́комъ свои́мъ проти́ву тебе́: зане́ мнѣ́ сія́ рече́на су́ть по предвѣ́дѣнію моєму́ и возвѣще́на ми́, и послана́ є́смь возвѣсти́ти тебѣ́.
|
|
20
|
20
|
|
Сподобалися слова її Олоферну і всім слугам його. Вони дивувалися мудрості її і говорили:
|
И уго́дна бы́ша словеса́ єя́ предъ Олофе́рномъ и предъ всѣ́ми слуги́ єго́, и диви́шася о прему́дрости єя́ и рѣ́ша:
|
|
21
|
21
|
|
від краю до краю землі немає такої жінки за красою обличчя і за розумними словами.
|
нѣ́сть таковы́я жены́ от конца́ да́же до конца́ земли́ въ красотѣ́ лица́ и въ ра́зумѣ слове́съ.
|
|
22
|
22
|
|
Олоферн сказав їй: добре Бог зробив, що попереду цього народу послав тебе, щоб у руках наших була сила, а серед тих, хто знехтував господаря мого, — загибель.
|
И рече́ къ не́й Олофе́рнъ: бла́го сотвори́ Бо́гъ посла́вый тя́ предъ людьми́, є́же бы́ти въ рука́хъ на́шихъ держа́вѣ, на уничижи́вшихъ же господи́на моєго́ поги́бели:
|
|
23
|
23
|
|
Прекрасна ти лицем і добрі слова твої. Якщо ти зробиш, як сказала, то твій Бог буде моїм Богом; ти будеш жити у домі царя Навуходоносора і будеш іменита в усій землі.
|
и ны́нѣ́ красна́ єси́ ты́ взо́ромъ твои́мъ и блага́ во словесѣ́хъ твои́хъ: зане́ а́ще сотвори́ши, я́коже глаго́лала єси́, Бо́гъ тво́й бу́детъ мо́й Бо́гъ, и ты́ въ дому́ царя́ Навуходоно́сора ся́деши и бу́деши имени́та по все́й земли́.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.