|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
Коли ті, що були в наметах, почули про те, що сталося, то збентежилися,
|
И єгда́ услы́шаша въ шатрѣ́хъ су́щіи, ужасо́шася о бы́вшемъ,
|
|
2
|
2
|
|
і напав на них страх і тремтіння, і жоден з них не залишився на очах ближнього, але усі вони кинулися тікати по усіх дорогах рівнини і нагірної країни.
|
и нападе́ на ня́ стра́хъ и тре́петъ, и не бѣ́ человѣ́ка пребыва́юща предъ лице́мъ бли́жняго ктому́, но исте́кше єдиноду́шно бѣжа́ху по вся́кому пути́ по́ля и наго́рныя:
|
|
3
|
3
|
|
І ті, що розташувалися табором у нагірній країні біля Ветилуї, також кинулися тікати. Тоді сини Ізраїля, кожен із них войовничий чоловік, погналися за ними.
|
и и́же ополчи́вшіися въ го́рней о́крестъ ветилу́и обрати́шася въ бѣ́гство: и тогда́ сы́нове Ізра́илевы вся́къ му́жъ ра́тникъ от ни́хъ устреми́шася на ни́хъ.
|
|
4
|
4
|
|
Озія послав у Ветомасфем, Виваю, Ховаю і Холу і в усі краї ізраїльські, щоб сповістити про те, що звершилось, і щоб усі погналися за ворогами для знищення їх.
|
И посла́ Озі́а въ ветомасѳе́мъ и виваю́, и ховаю́ и холу́, и во вся́къ предѣ́лъ Ізра́илевъ, вѣ́стники о соверши́вшихся, и да вси́ потеку́тъ вслѣ́дъ враго́въ на погубленіє и́хъ.
|
|
5
|
5
|
|
Як тільки почули про це сини Ізраїля, усі дружно напали на них і вражали їх до Хови; також і ті, що прийшли з Єрусалима і з усієї нагірної країни, тому що їм сповіщено було про те, що́ трапилося у стані ворогів їхніх, і з Галаада і Галилеї, з усіх боків наносили їм велику поразку, доки вони не пройшли за Дамаск і за межі його.
|
Єгда́ же услы́шаша сы́нове Ізра́илевы, вси́ єдиноду́шно нападо́ша на ни́хъ и сѣко́ша и́хъ да́же до ховы́. Та́кожде же и и́же изъ Ієрусали́ма пріидо́ша и изъ всея́ наго́рныя: возвѣсти́ша бо и́мъ бы́вшая ополче́нію враго́въ и́хъ: и и́же въ Галаа́дѣ и въ Галіле́и бодо́ша и́хъ я́звою вели́кою, до́ндеже мину́ша Дама́скъ и предѣ́лы єго́.
|
|
6
|
6
|
|
Інші жителі Ветилуї напали на стан ассирійський, розграбували його і дуже збагатилися.
|
Про́чіи же живу́щіи во ветилу́и, нападо́ша на по́лкъ Ассу́ровъ и плѣни́ша и́хъ и обогати́шася зѣло́.
|
|
7
|
7
|
|
А сини Ізраїля, які повернулися після ураження, оволоділи рештою; і села і селища в нагірній країні і на рівнині одержали велику здобич, тому що її була дуже велика кількість.
|
Сы́нове же Ізра́илевы возврати́вшеся от сѣ́чи, возоблада́ша про́чими, и ве́си и се́ла, я́же въ го́рней и напо́льнѣй, возоблада́ша мно́гими коры́стьми: бѣ́ бо мно́жество мно́го зѣло́.
|
|
8
|
8
|
|
Великий священик Іоаким і старійшини синів Ізраїлевих, які жили у Єрусалимі, прийшли подивитись, яке благо сотворив Господь для Ізраїля, і бачити Юдиф і вітати її.
|
Іоакі́мъ же ієре́й вели́кій и старѣ́йшины сыно́въ Ізра́илевыхъ живу́щіи во Ієрусали́мѣ пріидо́ша є́же зрѣ́ти блага́я, я́же сотвори́ Госпо́дь Ізра́илю, и є́же ви́дѣти Іуді́ѳъ и глаго́лати съ не́ю ми́ръ.
|
|
9
|
9
|
|
Як тільки вони ввійшли до неї, то всі одностайно благословили її і сказали їй: ти велич Ізраїля, ти велика радість Ізраїля, ти велика слава нашого роду.
|
Єгда́ же пріидо́ша къ не́й, благослови́ша ю́ вси́ єдиноду́шно и рѣ́ша къ не́й: ты́ возвыше́ніє Ізра́илево! ты́ ра́дованіє вели́ко Ізра́илево! ты́ сла́ва велія ро́да на́шего!
|
|
10
|
10
|
|
Усе це ти зробила твоєю рукою; ти зробила добро Ізраїлю, і нехай благоволить до нього Бог; будь же благословенна від Господа Вседержителя на вічний час. І увесь народ сказав: нехай буде!
|
сотвори́ла єси́ вся́ сія́ руко́ю твоє́ю, сотвори́ла єси́ блага́я со Ізра́илемъ, и да благоволи́тъ о ни́хъ Бо́гъ: благослове́на бу́ди у Вседержи́теля Го́спода въ вѣ́чноє вре́мя. И рѣ́ша вси́ лю́діє: бу́ди.
|
|
11
|
11
|
|
Народ грабував табір протягом тридцяти днів, і Юдифі віддали намет Олоферна і усі срібні сосуди і постелі і чаші і все начиння його. Вона взяла, поклала на мула свого, запрягла колісниці свої і склала це на них.
|
И плѣня́ху вси́ лю́діє по́лкъ чрезъ дні́й три́десять, и да́ша Іуді́ѳѣ шате́ръ Олофе́рновъ и вся́ сре́бряныя сосу́ды, и одры́ и умыва́лницы, и вся́ устроє́нія єго́. И пріє́мши она́ возложи́ на мска́ своєго́, и впряже́ колесни́цы, и сложи́ я́ на ня́.
|
|
12
|
12
|
|
І збіглися всі жінки ізраїльські бачити її, і благословляли її і склали із себе для неї хор; а вона взяла у свої руки оповиті виноградним листям жезли і дала жінкам, які були з нею,
|
И притече́ вся́кая жена́ Ізра́илска є́же ви́дѣти ю́, и благослови́ша ю́ и сотвори́ша є́й ли́къ от себе́. И взя́ ко́пія цвѣта́ми укра́шенная въ ру́цѣ свои́ и даде́ жена́мъ су́щымъ съ не́ю:
|
|
13
|
13
|
|
і поклали на себе оливкові вінки — вона і ті, що були з нею. Вона йшла попереду всього народу в хорі і вела за собою всіх жінок; за нею йшли всі чоловіки ізраїльські, озброєні, з вінками і з урочистими піснями на своїх устах.
|
и увѣнча́ся ма́слиною сама́ и я́же съ не́ю, и идя́ше предъ всѣ́ми людьми́ въ ли́цѣ, веду́щи всѣ́хъ же́нъ. И послѣ́доваше вся́къ му́жъ Ізра́илевъ вооруже́ни съ вѣнцы́ и пѣ́сньми во уста́хъ свои́хъ.
|
|
14
|
14
|
|
Юдиф почала перед усім Ізраїлем подячну пісню, і увесь народ підспівував цю пісню.
|
И нача́ Іуді́ѳъ исповѣ́даніє сіє́ во все́мъ Ізра́или, и возглаша́ху вси́ лю́діє хвале́ніє сіє́.
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.