Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава 4
Глава́ д҃
1
1
І сказав Господь Мойсеєві, кажучи: И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:
2
2
скажи синам Ізраїлевим: якщо яка душа згрішить помилково проти яких-небудь заповідей Господніх і зробить що-небудь, чого не треба робити; рцы̀ къ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ, глаго́лѧ: дꙋша̀ а҆́ще согрѣши́тъ пред̾ гдⷭ҇емъ не хотѧ́щи ѿ всѣ́хъ повелѣ́нїй гдⷭ҇нихъ, и҆́хже не лѣ́ть є҆́сть твори́ти, и҆ сотвори́тъ є҆ди́но что̀ ѿ ни́хъ:
3
3
якщо священик помазаний згрішить і зробить винним народ, — то за гріх свій, яким згрішив, нехай принесе з великої худоби тельця, без вад, Господу в жертву за гріх, а҆́ще оу҆́бѡ а҆рхїере́й пома́занный согрѣши́тъ, во є҆́же лю́демъ согрѣши́ти, и҆ да приведе́тъ ѡ҆ грѣсѣ̀ свое́мъ, и҆́мже согрѣши́лъ, телца̀ ѿ говѧ́дъ непоро́чна гдⷭ҇ви ѡ҆ грѣсѣ̀:
4
4
і приведе тельця до дверей скинії зібрання перед Господом, і покладе руки свої на голову тельця, і заколе тельця перед Господом; и҆ да приведе́тъ телца̀ къ две́ремъ ски́нїи свидѣ́нїѧ пред̾ гдⷭ҇а, и҆ да возложи́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ на главꙋ̀ телца̀ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ да зако́летъ телца̀ пред̾ гдⷭ҇емъ:
5
5
і візьме священик помазаний, [освячений довершеним освяченням,] крови тельця і внесе її в скинію зібрання, и҆ взе́мъ жре́цъ пома́занный соверше́нъ рꙋка́ми ѿ кро́ве телца̀, и҆ да внесе́тъ ю҆̀ въ ски́нїю свидѣ́нїѧ,
6
6
і вмочить священик перст свій у кров і покропить кров’ю сім разів перед Господом перед завісою святилища; и҆ да ѡ҆мо́читъ жре́цъ пе́рстъ въ кро́ви, и҆ да покропи́тъ ѿ кро́ве седми́жды пе́рстомъ пред̾ гдⷭ҇емъ, оу҆ завѣ́сы ст҃ы́ни:
7
7
і покладе священик кров [тельця] перед Господом на роги жертовника запашного кадіння, що у скинії зібрання, а решту крови тельця виллє до підніжжя жертовника всепалень, що біля входу скинії зібрання; и҆ да возложи́тъ жре́цъ ѿ кро́ве те́лчи на ро́ги ѻ҆лтарѧ̀ ѳѷмїа́ма сложе́нїѧ и҆́же пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆́же є҆́сть въ ски́нїи свидѣ́нїѧ, и҆ всю̀ кро́вь те́лчꙋ да и҆злїе́тъ оу҆ стоѧ́ла ѻ҆лтарѧ̀ всесожже́нїй, и҆́же є҆́сть оу҆ две́рїй ски́нїи свидѣ́нїѧ,
8
8
і вийме з тельця за гріх весь жир його, жир, що покриває нутрощі, і весь жир, що на нутрощах, и҆ ве́сь тꙋ́къ телца̀, и҆́же ѡ҆ грѣсѣ̀, да ѿи́метъ ѿ негѡ̀, тꙋ́къ покрыва́ющїй оу҆тро́бꙋ, и҆ ве́сь тꙋ́къ и҆́же на оу҆тро́бѣ,
9
9
і обидві нирки і жир, що на них, що на стегнах, і сальник на печінці; з нирками відокремить він це, и҆ ѻ҆́бѣ пѡ́чки, и҆ тꙋ́къ и҆́же на ни́хъ, и҆́же є҆́сть на сте́гнахъ, и҆ препо́нкꙋ, ꙗ҆́же на пе́чени, съ по́чками ѿи́метъ є҆̀,
10
10
як відокремлюється з тельця жертви мирної; і спалить їх священик на жертовнику всепалення; ꙗ҆́коже ѿе́млетсѧ ѻ҆́ное ѿ телца̀ же́ртвы спасе́нїѧ, и҆ да вознесе́тъ жре́цъ на ѻ҆лта́рь приноше́нїѧ:
11
11
а шкуру тельця і все м’ясо його з головою і з ногами його, і нутрощі його і нечистоту його, и҆ ко́жꙋ те́лчꙋ, и҆ всю̀ є҆гѡ̀ пло́ть со главо́ю, и҆ съ кра́йними частмѝ, и҆ со оу҆тро́бою, и҆ съ мѡты́лы:
12
12
усього тельця нехай винесе поза стан на чисте місце, де висипається попіл, і спалить його вогнем на дровах; де висипається попіл, там нехай спалений буде. и҆ да и҆знесꙋ́тъ всего̀ телца̀ внѣ̀ полка̀ на мѣ́сто чи́сто, и҆дѣ́же и҆зсыпа́ютъ пе́пелъ, и҆ да сожгꙋ́тъ є҆го̀ на дрова́хъ ѻ҆гне́мъ: на мѣ́стѣ и҆зсыпа́нїѧ пе́пела да сожже́нъ бꙋ́детъ.
13
13
Якщо ж уся громада Ізраїлева згрішить помилково і сховане буде діло від очей зібрання, і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і буде винна, А҆́ще же ве́сь со́нмъ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ согрѣши́тъ не хотѧ́щь, и҆ оу҆таи́тсѧ глаго́лъ ѿ лица̀ со́нма, и҆ сотворѧ́тъ є҆ди́нꙋ ѿ всѣ́хъ за́повѣдїй гдⷭ҇нихъ, є҆ѧ́же не лѣ́ть є҆́сть твори́ти, и҆ согрѣша́тъ,
14
14
то, коли викритий буде гріх, яким вони згрішили, нехай від усієї громади принесуть з великої худоби тельця в жертву за гріх і приведуть його перед скинію зібрання; и҆ оу҆вѣ́стсѧ и҆̀мъ грѣ́хъ, и҆́мже согрѣши́ша въ не́мъ: и҆ да приведе́тъ со́нмъ телца̀ ѿ волѡ́въ непоро́чна ѡ҆ грѣсѣ̀, и҆ приведе́тъ и҆̀ пред̾ двє́ри ски́нїи свидѣ́нїѧ:
15
15
і покладуть старійшини громади руки свої на голову тельця перед Господом і заколють тельця перед Господом; и҆ да возложа́тъ ста́рцы со́нма рꙋ́ки своѧ̑ на главꙋ̀ телца̀ пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆ да зако́лютъ телца̀ пред̾ гдⷭ҇емъ,
16
16
І внесе помазаний священик кров тельця в скинію зібрання, и҆ да внесе́тъ жре́цъ пома́занный ѿ кро́ве те́лчи въ ски́нїю свидѣ́нїѧ,
17
17
і вмочить священик перст свій у кров [тельця] і покропить сім разів перед Господом перед завісою [святилища], и҆ да ѡ҆мо́читъ жре́цъ пе́рстъ сво́й въ кро́ви те́лчи, и҆ да покропи́тъ седми́жды пред̾ гдⷭ҇емъ, пред̾ завѣ́сою ст҃ы́ни:
18
18
і покладе кров на роги жертовника [запашного куріння], який перед лицем Господнім у скинії зібрання, а решту крови виллє до підніжжя жертовника всепалення, що при вході скинії зібрання; и҆ ѿ кро́ве да возложи́тъ жре́цъ на ро́ги ѻ҆лтарѧ̀ ѳѷмїа́мѡвъ сложе́нїѧ, и҆́же є҆́сть пред̾ гдⷭ҇емъ, и҆́же є҆́сть въ ски́нїи свидѣ́нїѧ: и҆ всю̀ кро́вь да и҆злїе́тъ оу҆ стоѧ́ла ѻ҆лтарѧ̀ приноше́нїй, и҆́же є҆́сть оу҆ две́рїй ски́нїи свидѣ́нїѧ,
19
19
і весь жир його вийме з нього і спалить на жертовнику; и҆ ве́сь тꙋ́къ є҆гѡ̀ да во́зметъ ѿ негѡ̀, и҆ вознесе́тъ на ѻ҆лта́рь:
20
20
і зробить з тельцем те, що робиться з тельцем за гріх: так повинен зробити з ним, і так очистить їх священик, і прощено буде їм; и҆ сотвори́тъ телцꙋ̀ семꙋ̀, ꙗ҆́коже сотворѝ телцꙋ̀, и҆́же ѡ҆ грѣсѣ̀, та́кѡ сотвори́тсѧ: и҆ да помо́литсѧ ѡ҆ ни́хъ жре́цъ, и҆ ѡ҆ста́витсѧ и҆̀мъ грѣ́хъ:
21
21
і винесе тельця поза стан, і спалить його так, як спалив попереднього тельця. Це жертва за гріх громади. и҆ да и҆знесꙋ́тъ телца̀ всего̀ внѣ̀ полка̀, и҆ да сожгꙋ́тъ телца̀, ꙗ҆́коже сожго́ша телца̀ пе́рвагѡ: грѣ́хъ (бо) со́нма є҆́сть.
22
22
А якщо згрішить начальник, і зробить помилково що-небудь проти заповідей Господа, Бога свого, чого не належало робити, і буде винен, А҆́ще же кнѧ́зь согрѣши́тъ, и҆ сотвори́тъ є҆ди́нꙋ ѿ всѣ́хъ за́повѣдїй гдⷭ҇а бг҃а своегѡ̀, не хотѧ̀, и҆́же не лѣ́ть є҆́сть твори́ти, и҆ согрѣши́тъ, и҆ престꙋ́питъ,
23
23
то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козла без вад, и҆ оу҆вѣ́стсѧ є҆мꙋ̀ грѣ́хъ, и҆́мже согрѣшѝ въ не́мъ: да принесе́тъ да́ръ сво́й козла̀ ѿ ко́зъ мꙋ́жескъ по́лъ непоро́ченъ грѣха̀ ра́ди,
24
24
і покладе руку свою на голову козла, і заколе його на місці, де заколюються всепалення перед Господом: це жертва за гріх; и҆ возложи́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ на главꙋ̀ козла̀: и҆ да зако́лютъ є҆го̀ на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же закала́ютъ всесожжє́нїѧ пред̾ гдⷭ҇емъ: ѡ҆ грѣсѣ́ (бо) є҆́сть:
25
25
і візьме священик перстом своїм крови від жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови його виллє до підніжжя жертовника всепалення; и҆ да возложи́тъ жре́цъ ѿ кро́ве, ꙗ҆́же ѡ҆ грѣсѣ̀, пе́рстомъ на ро́ги ѻ҆лтарѧ̀ всесожже́нїй, и҆ всю̀ кро́вь є҆гѡ̀ да и҆злїе́тъ оу҆ стоѧ́ла ѻ҆лтарѧ̀ всесожже́нїй,
26
26
і весь жир його спалить на жертовнику, подібно як жир жертви мирної, і так очистить його священик від гріха його, і прощено буде йому. и҆ ве́сь тꙋ́къ є҆гѡ̀ вознесе́тъ на ѻ҆лта́рь, ꙗ҆́коже тꙋ́къ же́ртвы спасе́нїѧ: и҆ да помо́литсѧ ѡ҆ не́мъ жре́цъ грѣха̀ ра́ди є҆гѡ̀, и҆ ѡ҆ста́витсѧ є҆мꙋ̀.
27
27
Якщо ж хто з народу землі згрішить помилково і зробить що-небудь проти заповідей Господніх, чого не належало робити, і винен буде, А҆́ще же дꙋша̀ є҆ди́на согрѣши́тъ не хотѧ́щи ѿ люді́й землѝ, внегда̀ сотвори́ти є҆ди́нꙋ ѿ всѣ́хъ за́повѣдїй гдⷭ҇нихъ, є҆́же не лѣ́ть є҆́сть твори́ти, и҆ согрѣши́тъ,
28
28
то, коли пізнаний буде ним гріх, яким він згрішив, нехай приведе він у жертву козу без вад за гріх свій, яким він згрішив, и҆ оу҆вѣ́стсѧ є҆мꙋ̀ грѣ́хъ, и҆́мже согрѣшѝ въ не́мъ, и҆ да принесе́тъ да́ръ сво́й ко́зꙋ ѿ ко́зъ же́нскъ по́лъ непоро́чнꙋ, да принесе́тъ грѣха̀ ра́ди, и҆́мже согрѣшѝ:
29
29
і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколють [козу] у жертву за гріх на місці, [де заколюють] жертву всепалення; и҆ да возложи́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ на главꙋ̀ грѣха̀ своегѡ̀: и҆ зако́лютъ ко́зꙋ, ꙗ҆́же грѣха̀ ра́ди, на мѣ́стѣ, и҆дѣ́же закала́ютъ всесожжє́нїѧ:
30
30
і візьме священик крови її перстом своїм, і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника; и҆ да во́зметъ жре́цъ ѿ кро́ве є҆ѧ̀ пе́рстомъ, и҆ да возложи́тъ на ро́ги ѻ҆лтарѧ̀ всесожже́нїй, и҆ всю̀ кро́вь є҆ѧ̀ и҆злїе́тъ оу҆ стоѧ́ла ѻ҆лтарѧ̀:
31
31
і весь жир її відокремить, подібно як відокремлюється жир із жертви мирної, і спалить його священик на жертовнику в приємні пахощі Господу; і так очистить його священик, і прощено буде йому. и҆ ве́сь тꙋ́къ да ѿи́метъ, ꙗ҆́коже ѿе́млетсѧ тꙋ́къ ѿ же́ртвы спасе́нїѧ, и҆ да вознесе́тъ жре́цъ на ѻ҆лта́рь въ воню̀ благово́нїѧ гдⷭ҇ꙋ: и҆ да помо́литсѧ жре́цъ ѡ҆ не́мъ, и҆ ѡ҆ста́витсѧ є҆мꙋ̀.
32
32
А якщо з отари овець захоче він принести жертву за гріх, нехай принесе жіночої статі, без вад, А҆́ще же ѻ҆́вцꙋ принесе́тъ да́ръ сво́й грѣха̀ ра́ди, же́нскъ по́лъ непоро́ченъ да принесе́тъ ю҆̀:
33
33
і покладе руку свою на голову жертви за гріх, і заколе її в жертву за гріх на тому місці, де заколюють жертву всепалення; и҆ да возложи́тъ рꙋ́кꙋ свою̀ на главꙋ̀ ꙗ҆́же ѡ҆ грѣсѣ̀, и҆ да зако́лютъ ю҆̀ грѣха̀ ра́ди на мѣ́стѣ, на не́мже закала́ютъ всесожже́нїѧ (на мѣ́стѣ ст҃ѣ):
34
34
і візьме священик перстом своїм крови від цієї жертви за гріх і покладе на роги жертовника всепалення, а решту крови її виллє до підніжжя жертовника; и҆ взе́мъ жре́цъ ѿ кро́ве, ꙗ҆́же ѡ҆ грѣсѣ̀, пе́рстомъ свои́мъ, да возложи́тъ на ро́ги ѻ҆лтарѧ̀ всесожже́нїѧ: и҆ всю̀ кро́вь є҆ѧ̀ да и҆злїе́тъ оу҆ стоѧ́ла ѻ҆лтарѧ̀ всесожже́нїѧ,
35
35
і весь жир її відокремить, як відокремлюється жир вівці з жертви мирної, і спалить це священик на жертовнику в жертву Господу; і так очистить його священик від гріха, яким він згрішив, і прощено буде йому. и҆ ве́сь тꙋ́къ є҆ѧ̀ да ѿи́метъ, ꙗ҆́коже ѿе́млетсѧ тꙋ́къ ѻ҆вцы̀ ѿ же́ртвы спасе́нїѧ: и҆ да возложи́тъ є҆го̀ жре́цъ на ѻ҆лта́рь на всесожже́нїе гдⷭ҇не: и҆ да помо́литсѧ за него̀ жре́цъ ѡ҆ грѣсѣ̀, и҆́мже согрѣшѝ, и҆ ѡ҆ста́витсѧ є҆мꙋ̀.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.