|
Глава 27
|
Глава́ к҃з
|
|
1
|
1
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ: |
|
2
|
2
|
| оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто дає обітницю присвятити душу Господу за оцінкою твоєю, | глаго́ли сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ и҆ рече́ши къ ни̑мъ, глаго́лѧ: человѣ́къ, и҆́же а҆́ще ѡ҆бѣща́етъ ѡ҆бѣ́тъ, ꙗ҆́кѡ цѣ́нꙋ дꙋшѝ своеѧ̀ гдⷭ҇ꙋ, |
|
3
|
3
|
| то оцінка твоя чоловіку від двадцяти років до шістдесяти повинна бути п’ятдесят сиклів срібних, за сиклем священним; | да бꙋ́детъ цѣна̀ мꙋ́жеска по́лꙋ ѿ два́десѧти лѣ́тъ до шести́десѧти лѣ́тъ, да бꙋ́детъ цѣна̀ є҆гѡ̀ пѧтьдесѧ́тъ дїдра́хмъ сребра̀ вѣ́сомъ ст҃ы́мъ, |
|
4
|
4
|
| якщо ж це жінка, то оцінка твоя повинна бути тридцять сиклів; | же́нска же по́лꙋ да бꙋ́детъ цѣна̀ три́десѧть дїдра́хмъ: |
|
5
|
5
|
| від п’яти років до двадцяти оцінка твоя чоловікові повинна бути двадцять сиклів, а жінці — десять сиклів; | а҆́ще же ѿ пѧтѝ лѣ́тъ до два́десѧти лѣ́тъ, да бꙋ́детъ цѣна̀ мꙋ́жескꙋ по́лꙋ два́десѧть дїдра́хмъ, же́нскꙋ же по́лꙋ де́сѧть дїдра́хмъ: |
|
6
|
6
|
| а від місяця до п’яти років оцінка твоя чоловікові повинна бути п’ять сиклів срібла, а жінці оцінка твоя три сиклі срібла; | ѿ мцⷭ҇а же є҆ди́нагѡ до пѧтѝ лѣ́тъ, да бꙋ́детъ цѣна̀ мꙋ́жеска по́лꙋ пѧ́ть дїдра́хмъ сребра̀, же́нска же по́лꙋ трѝ дїдра̑хмы сребра̀: |
|
7
|
7
|
| від шістдесяти років і вище чоловіку оцінка твоя повинна бути п’ятнадцять сиклів срібла, а жінці — десять сиклів. | а҆́ще же ѿ шести́десѧти лѣ́тъ и҆ вы́шше, а҆́ще оу҆́бѡ мꙋ́жескъ по́лъ бꙋ́детъ, да бꙋ́детъ цѣна̀ є҆гѡ̀ пѧтьна́десѧть дїдра́хмъ сребра̀, а҆́ще же же́нскъ по́лъ, де́сѧть дїдра́хмъ. |
|
8
|
8
|
| Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик. | А҆́ще же оу҆бо́гъ бꙋ́детъ цѣно́ю свое́ю, да ста́нетъ пред̾ жерце́мъ, и҆ да ѡ҆цѣни́тъ є҆го̀ жре́цъ: ꙗ҆́коже мо́жетъ рꙋка̀ ѡ҆бѣща́вшагѡсѧ, та́кѡ ѡ҆цѣни́тъ є҆го̀ жре́цъ. |
|
9
|
9
|
| Якщо ж то буде худоба, яку приносять у жертву Господу, то усе, що дано Господу, повинно бути святим: | А҆́ще же ѿ скотѡ́въ приноси́мыхъ ѿ ни́хъ да́ръ гдⷭ҇ꙋ, и҆́же а҆́ще да́стъ ѿ си́хъ гдⷭ҇ꙋ, бꙋ́детъ ст҃о. |
|
10
|
10
|
| не слід вимінювати його і заміняти добре гіршим, або погане добрим; якщо ж стане хто заміняти худобу на худобу, то і вона і заміна її буде святинею. | Да не премѣни́тъ добра̀ ѕлы́мъ, нижѐ ѕла̀ до́брымъ: а҆́ще же и҆змѣнѧ́ѧ и҆змѣни́тъ ѻ҆́ный ско́тъ ското́мъ, да бꙋ́детъ и҆ то́й и҆ премѣне́нїе ст҃а. |
|
11
|
11
|
| Якщо ж то буде яка-небудь худоба нечиста, яку не приносять у жертву Господу, то слід представити худобу священикові, | А҆́ще же всѧ́къ ско́тъ нечи́стъ, ѿ ни́хже не прино́ситсѧ да́ръ гдⷭ҇ꙋ, да поста́витъ скота̀ пред̾ жерце́мъ, |
|
12
|
12
|
| і священик оцінить її, добра вона чи недобра, і як оцінить священик, так і повинно бути; | и҆ ѡ҆цѣни́тъ є҆го̀ жре́цъ междꙋ̀ до́брымъ и҆ междꙋ̀ ѕлы́мъ: и҆ ꙗ҆́коже ѡ҆цѣни́тъ є҆го̀ жре́цъ, та́кѡ да бꙋ́детъ. |
|
13
|
13
|
| якщо ж хто хоче викупити її, то нехай додасть п’яту частину до оцінки твоєї. | А҆́ще же и҆скꙋпꙋ́ѧ и҆скꙋ́питъ є҆го̀, да приложи́тъ пѧ́тꙋю ча́сть къ цѣнѣ̀ є҆гѡ̀. |
|
14
|
14
|
| Якщо хто освячує будинок свій у святиню Господу, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться; | И҆ человѣ́къ, и҆́же а҆́ще ѡ҆свѧти́тъ до́мъ сво́й ст҃ъ гдⷭ҇ꙋ, и҆ ѡ҆цѣни́тъ є҆го̀ жре́цъ междꙋ̀ до́брымъ и҆ междꙋ̀ ѕлы́мъ: ꙗ҆́коже ѡ҆цѣни́тъ є҆го̀ жре́цъ, та́кѡ да ста́нетъ. |
|
15
|
15
|
| якщо ж той, хто посвятив, захоче викупити будинок свій, то нехай додасть п’яту частину срібла оцінки твоєї, і тоді буде його. | А҆́ще же ѡ҆свѧти́вый є҆го̀ и҆скꙋ́питъ до́мъ сво́й, да приложи́тъ къ семꙋ̀ пѧ́тꙋю ча́сть сребра̀ цѣны̀ є҆гѡ̀, и҆ бꙋ́детъ є҆мꙋ̀. |
|
16
|
16
|
| Якщо поле зі свого володіння посвятить хто Господу, то оцінка твоя повинна бути за мірою посіву: за посів хомера ячменю п’ятдесят сиклів срібла; | А҆́ще же ѿ ни́въ ѡ҆держа́нїѧ своегѡ̀ ѡ҆свѧти́тъ человѣ́къ гдⷭ҇ꙋ, и҆ да бꙋ́детъ цѣна̀ є҆гѡ̀ по сѣ́ѧнїю є҆гѡ̀, за спꙋ́дъ ꙗ҆чме́нѧ пѧтьдесѧ́тъ дїдра́хмъ сребра̀. |
|
17
|
17
|
| якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє, — повинно відбутися за оцінкою твоєю; | А҆́ще же ѿ лѣ́та ѡ҆ставле́нїѧ ѡ҆свѧти́тъ ни́вꙋ свою̀, по цѣнѣ̀ є҆ѧ̀ да ста́нетъ. |
|
18
|
18
|
| якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї; | А҆́ще же напослѣ́докъ по ѡ҆ставле́нїи ѡ҆свѧти́тъ ни́вꙋ свою̀, да причте́тъ є҆мꙋ̀ сребро̀ жре́цъ къ лѣ́тѡмъ ѡ҆ста́вшымсѧ да́же до лѣ́та ѡ҆ставле́нїѧ, и҆ ѿи́метсѧ ѿ цѣны̀ є҆гѡ̀ |
|
19
|
19
|
| якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним; | А҆́ще же и҆скꙋ́питъ ни́вꙋ ѡ҆свѧти́вый ю҆̀, да приложи́тъ пѧ́тꙋю ча́сть сребра̀ къ цѣнѣ̀ є҆ѧ̀, и҆ да бꙋ́детъ є҆мꙋ̀. |
|
20
|
20
|
| якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити: | А҆́ще же не и҆скꙋ́питъ ни́вы, и҆ ѿда́стъ ни́вꙋ человѣ́кꙋ и҆но́мꙋ, не ктомꙋ̀ да и҆скꙋ́питъ ю҆̀: |
|
21
|
21
|
| поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння. | но да бꙋ́детъ ни́ва минꙋ́вшꙋ лѣ́тꙋ ѡ҆ставле́нїѧ, свѧта̀ хва́лна гдⷭ҇ꙋ, ꙗ҆́коже землѧ̀ ѿлꙋче́наѧ: жерцꙋ̀ да бꙋ́детъ во ѡ҆держа́нїе є҆гѡ̀. |
|
22
|
22
|
| А якщо хто посвятить Господу поле куплене, яке не з полів його володіння, | А҆́ще же ѿ ни́вы, ю҆́же стѧжа̀, ꙗ҆́же нѣ́сть ѿ села̀ ѡ҆держа́нїѧ є҆гѡ̀, ѡ҆свѧти́тъ гдⷭ҇ꙋ, |
|
23
|
23
|
| то священик повинен розрахувати йому міру оцінки до ювілейного року, і повинен він віддати за розрахунком у той самий день, як святиню Господню; | да сочте́тъ є҆мꙋ̀ жре́цъ ѡ҆ста́нокъ цѣны̀ ѿ лѣ́та ѡ҆ставле́нїѧ, и҆ да ѿда́стъ цѣ́нꙋ въ то́й де́нь ст҃ꙋ гдⷭ҇ꙋ: |
|
24
|
24
|
| поле ж у ювілейний рік перейде знову до того, у кого куплене, кому належить володіння тієї землі. | и҆ въ лѣ́то ѡ҆ставле́нїѧ да ѿда́стсѧ ни́ва человѣ́кꙋ, ѿ негѡ́же притѧжа̀ ю҆̀, є҆гѡ́же бѣ̀ ѡ҆держа́нїе землѝ. |
|
25
|
25
|
| Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі. | И҆ всѧ́ка цѣна̀ да бꙋ́детъ вѣ́сами свѧты́ми, два́десѧть пѣ́нѧзей бꙋ́детъ дїдра́хма. |
|
26
|
26
|
| Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба, — Господні вони. | И҆ всѧ́къ пе́рвенецъ, и҆́же а҆́ще роди́тсѧ въ скотѣ̀ твое́мъ, да бꙋ́детъ гдⷭ҇ꙋ, и҆ да не ѡ҆свѧти́тъ є҆гѡ̀ никто́же: а҆́ще теле́цъ, а҆́ще ѻ҆вча̀, гдⷭ҇ꙋ є҆́сть. |
|
27
|
27
|
| Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцінкою твоєю. | А҆́ще же ѿ четвероно́жныхъ нечи́стыхъ, да премѣни́тъ по цѣнѣ̀ є҆гѡ̀, и҆ да приложи́тъ пѧ́тꙋю ча́сть є҆гѡ̀ къ семꙋ̀, и҆ да бꙋ́детъ є҆мꙋ̀: а҆́ще же не и҆скꙋ́питсѧ, да прода́стсѧ по цѣнѣ̀ є҆гѡ̀. |
|
28
|
28
|
| Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности, — чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння, — не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господня; | Всѧ́къ же ѡ҆бѣ́тъ, є҆го́же а҆́ще ѡ҆бѣща́етъ человѣ́къ гдⷭ҇ꙋ ѿ всѣ́хъ, є҆ли̑ка є҆мꙋ̀ сꙋ́ть, ѿ человѣ́ка да́же до скота̀, и҆ ѿ ни́въ ѡ҆держа́нїѧ є҆гѡ̀, не прода́стсѧ, нижѐ и҆скꙋ́питсѧ всѧ́кїй ѡ҆бѣ́тъ ст҃ъ ст҃ы́хъ бꙋ́детъ гдⷭ҇ꙋ. |
|
29
|
29
|
| усе закляте, що закляте від людей, не викуповується: воно повинне бути віддане на смерть. | И҆ всѧ́къ ѡ҆бѣ́тъ, и҆́же а҆́ще ѡ҆бѣща́нъ бꙋ́детъ ѿ человѣ̑къ, не и҆скꙋ́питсѧ, но сме́ртїю да оу҆мертви́тсѧ. |
|
30
|
30
|
| І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня; | Всѧ́ка десѧти́на землѝ, ѿ сѣ́мене земна́гѡ и҆ ѿ плода̀ древѧ́нагѡ гдⷭ҇ꙋ є҆́сть, ст҃о гдⷭ҇ꙋ. |
|
31
|
31
|
| якщо ж хто захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її п’яту частину. | А҆́ще же и҆скꙋпꙋ́ѧ и҆скꙋ́питъ человѣ́къ десѧти́нꙋ свою̀, пѧ́тꙋю ча́сть є҆гѡ̀ да приложи́тъ къ немꙋ̀, и҆ да бꙋ́детъ є҆мꙋ̀. |
|
32
|
32
|
| І всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу; | И҆ всѧ́ка десѧти́на волѡ́въ и҆ ѻ҆ве́цъ, и҆ всѧ́ко, є҆́же а҆́ще прїи́детъ въ число̀ под̾ же́злъ десѧ́тое, бꙋ́детъ ст҃о гдⷭ҇ꙋ. |
|
33
|
33
|
| не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене. | Не премѣни́ши до́брагѡ ѕлы́мъ, нижѐ до́брымъ ѕла́гѡ: а҆́ще же премѣнѧ́ѧ премѣни́ши є҆̀, то̀ и҆ премѣне́нїе є҆гѡ̀ бꙋ́детъ ст҃о, да не и҆скꙋ́питсѧ, |
|
34
|
34
|
| Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї. | Сїѧ̑ сꙋ́ть за́пѡвѣди, ꙗ҆̀же заповѣ́да гдⷭ҇ь мѡѷсе́ю къ сынѡ́мъ і҆и҃лєвымъ на горѣ̀ сїна́йстѣй. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.