Глава 17
1
Сказав також Ісус ученикам: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять.
2
Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
3
Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, докори йому; і коли покається, прости йому;
4
і коли сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться і скаже: каюсь, — прости йому.
5
І сказали апостоли Господу: додай нам віри.
6
Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
7
Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
8
Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
9
Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
10
Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити.
11
Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю.
12
І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік.
13
І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас.
14
Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися.
15
Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
16
і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин.
17
Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять?
18
Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей?
19
І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
20
А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? — відповів їм: не прийде Царство Боже помітно,
21
і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є.
22
Сказав також ученикам: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите.
23
І скажуть вам: ось тут, або: он там, — не ходіть і не ганяйтеся,
24
бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
25
Але насамперед належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
26
І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
27
їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх.
28
Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували;
29
а в той день, в який Лот вийшов з Содома, линули сірка палаюча й вогонь з небес і погубили усіх;
30
так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
31
У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не злазить їх узяти; і хто буде на полі, також нехай не повертається назад.
32
Згадайте жінку Лотову.
33
Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
34
Кажу вам: у ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться.
35
Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться.
36
Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
37
На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.
