|
Глава 14
|
Главa д7i
|
|
1
|
1
|
|
У той час почув Ірод четвертовладник чутку про Ісуса
|
(За? н7з7) Въ то2 врeмz ўслhша и4рwдъ четвертовлaстникъ слyхъ ї}совъ
|
|
2
|
2
|
|
і сказав прислужникам своїм: це Іоан Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діються ним.
|
и3 речE nтрокHмъ свои6мъ: сeй є4сть їwaннъ кrти1тель: т0й воскрeсе t мeртвыхъ, и3 сегw2 рaди си6лы дёютсz њ нeмъ.
|
|
3
|
3
|
|
Бо Ірод узяв Іоана, зв’язав його і посадив у в’язницю через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого,
|
И$рwдъ бо є4мь їwaнна, свzзA є3го2 и3 всади2 въ темни1цу, и3рwдіaды рaди жены2 філjппа брaта своегw2:
|
|
4
|
4
|
|
тому що Іоан говорив йому: не личить тобі мати її.
|
глаг0лаше бо є3мY їwaннъ: не дост0итъ ти2 и3мёти є3S.
|
|
5
|
5
|
|
І хотів убити його, та побоявся народу, бо вважали його пророком.
|
И# хотsщь є3го2 ўби1ти, ўбоsсz нар0да, занE ћкw прbр0ка є3го2 и3мёzху.
|
|
6
|
6
|
|
Коли був день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала посеред зібрання і догодила Іродові,
|
Дню1 же бhвшу рождествA и4рwдова, плzсA дщи2 и3рwдіaдина посредЁ и3 ўгоди2 и4рwдови:
|
|
7
|
7
|
|
тому він поклявся дати їй, чого б вона не попросила.
|
тёмже и3 съ клsтвою и3зречE є4й дaти, є3гHже ѓще воспр0ситъ.
|
|
8
|
8
|
|
Вона ж, з намови матері своєї, сказала: дай мені тут на блюді голову Іоана Хрестителя.
|
Nнa же навaждена мaтерію своeю, дaждь ми2, речE, здЁ на блю1дэ главY їwaнна кrти1телz.
|
|
9
|
9
|
|
І засмутився цар; але, заради клятви і тих, що возлежали з ним, звелів дати їй.
|
И# печaленъ бhсть цaрь: клsтвы же рaди и3 за возлежaщихъ съ ни1мъ, повелЁ дaти (є4й)
|
|
10
|
10
|
|
І послав відсікти голову Іоана у в’язниці.
|
и3 послaвъ ўсёкну їwaнна въ темни1цэ.
|
|
11
|
11
|
|
І принесли голову його на блюді і дали дівчині, а та віднесла матері своїй.
|
И# принес0ша главY є3гw2 на блю1дэ и3 дaша дэви1цэ: и3 tнесE мaтери своeй.
|
|
12
|
12
|
|
Ученики ж його, прийшовши, взяли тіло і поховали його; пішли і сповістили Ісуса.
|
И# пристyпльше ўченицы2 є3гw2 взsша тёло (є3гw2) и3 погреб0ша є5: и3 пришeдше возвэсти1ша ї}сови.
|
|
13
|
13
|
|
І, почувши про те, Ісус відплив звідти на човні у безлюдне місце один; а народ, довідавшись, пішов за Ним з міст пішки.
|
И# слhшавъ ї}съ tи1де tтyду въ корабли2 въ пyсто мёсто є3ди1нъ [њс0бь]: и3 слhшавше нар0ди по нeмъ и3д0ша пёши t градHвъ.
|
|
14
|
14
|
|
І, вийшовши, Ісус побачив багато людей, змилосердився над ними і зцілив недужих їхніх.
|
(За? н7}.) И# и3зшeдъ ї}съ ви1дэ мн0гъ нар0дъ, и3 млcрдова њ ни1хъ, и3 и3сцэли2 нед{жныz и4хъ.
|
|
15
|
15
|
|
Як настав вечір, приступили до Нього ученики Його і кажуть: місце тут пустинне і час уже пізній; відпусти людей, нехай підуть у селища і куплять собі що їсти.
|
П0здэ же бhвшу, приступи1ша къ немY ўчн7цы2 є3гw2, глаг0люще: пyсто є4сть мёсто, и3 чaсъ ўжE минY: tпусти2 нар0ды, да шeдше въ вє1си кyпzтъ бр†шна себЁ.
|
|
16
|
16
|
|
Ісус же сказав їм: не треба їм іти, дайте ви їм їсти.
|
Ї}съ же речE и5мъ: не трeбуютъ tити2: дади1те и5мъ вы2 ћсти.
|
|
17
|
17
|
|
Вони ж кажуть Йому: у нас тут тільки п’ять хлібів і дві рибини.
|
Nни1 же глаг0лаша є3мY: не и4мамы здЁ т0кмw пsть хлBбъ и3 двЁ ры6бэ.
|
|
18
|
18
|
|
Він сказав: принесіть їх Мені сюди.
|
Џнъ же речE: принеси1те ми2 и5хъ сёмw.
|
|
19
|
19
|
|
І звелів народові возлягти на траву і, взявши п’ять хлібів і дві рибини, підняв очі на небо, благословив і, переломивши, дав ученикам хліби, а ученики — народові.
|
И# повелёвъ нар0дwмъ возлещи2 на травЁ, и3 пріeмъ пsть хлBбъ и3 џбэ ры6бэ, воззрёвъ на нeбо, блгcви2 и3 преломи1въ дадE ўчн7кHмъ хлёбы, ўчн7цh же нар0дwмъ.
|
|
20
|
20
|
|
І їли всі і наситились; і набрали залишків дванадцять повних кошиків;
|
И# kд0ша вси2 и3 насhтишасz: и3 взsша и3збhтки ўкр{хъ, дванaдесzть к0шz и3сп0лнь:
|
|
21
|
21
|
|
а тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, крім жінок та дітей.
|
kдyщихъ же бЁ мужeй ћкw пsть тhсzщъ, рaзвэ жeнъ и3 дэтeй.
|
|
22
|
22
|
|
І зараз же звелів Ісус ученикам Своїм сісти в човен і пливти раніше за Нього на той бік, поки Він відпустить людей.
|
(За? н7f7.) И# ѓбіе понyди ї}съ ўчн7ки2 сво‰ влёзти въ корaбль и3 вари1ти є3го2 на џномъ полY [пред8ити2 є3мY на w4нъ п0лъ], д0ндеже tпyститъ нар0ды.
|
|
23
|
23
|
|
І, відпустивши народ, Він зійшов на гору помолитися на самоті; і ввечері залишився там один.
|
И# tпусти1въ нар0ды, взhде на горY є3ди1нъ помоли1тисz: п0здэ же бhвшу, є3ди1нъ бЁ тY.
|
|
24
|
24
|
|
А човен був уже на середині моря, і било його хвилями, бо вітер був супротивний.
|
Корaбль же бЁ посредЁ м0рz влazсz волнaми: бё бо проти1венъ вётръ.
|
|
25
|
25
|
|
У четверту ж сторожу ночі пішов Ісус до них, ідучи по морю.
|
Въ четвeртую же стрaжу н0щи и4де къ ни6мъ ї}съ, ходS по м0рю.
|
|
26
|
26
|
|
І ученики, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид. І зі страху закричали.
|
И# ви1дэвше є3го2 ўчн7цы2 по м0рю ходsща, смути1шасz, глаг0люще, ћкw призрaкъ є4сть: и3 t стрaха возопи1ша.
|
|
27
|
27
|
|
Але Ісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! Це Я, не бійтеся.
|
Ѓбіе же речE и5мъ ї}съ, гlz: дерзaйте: ѓзъ є4смь, не б0йтесz.
|
|
28
|
28
|
|
Петро сказав Йому у відповідь: Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді.
|
Tвэщaвъ же пeтръ речE: гDи, ѓще ты2 є3си2, повели1 ми пріити2 къ тебЁ по водaмъ. Џнъ же речE: пріиди2.
|
|
29
|
29
|
|
Він же сказав: прийди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Ісуса.
|
И# и3злёзъ и3з8 кораблS пeтръ, хождaше по водaмъ, пріити2 ко ї}сови:
|
|
30
|
30
|
|
Побачивши ж сильний вітер, злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!
|
ви1дz же вётръ крёпокъ, ўбоsсz, и3 начeнъ ўтопaти, возопи2, глаг0лz: гDи, сп7си1 мz.
|
|
31
|
31
|
|
Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловіре! Чого ти засумнівався?
|
И# ѓбіе ї}съ простeръ рyку, ћтъ є3го2 и3 гlа є3мY: маловёре, почто2 ўсумнёлсz є3си2;
|
|
32
|
32
|
|
І, як увійшли вони в човен, вітер стих.
|
И# влёзшема и4ма въ корaбль, престA вётръ.
|
|
33
|
33
|
|
Ті, що були в човні, підійшли, вклонилися Йому і сказали: воістину Ти Син Божий.
|
Сyщіи же въ корабли2 пришeдше поклони1шасz є3мY, глаг0люще: вои1стинну б9ій сн7ъ є3си2.
|
|
34
|
34
|
|
Переправившись, вони прибули в землю Генісаретську.
|
И# прешeдше пріид0ша въ зeмлю геннисарefскую.
|
|
35
|
35
|
|
Жителі того міста, впізнавши Його, дали знати по всій тій околиці, і принесли до Нього всіх недужих,
|
(За? ….) И# познaвше є3го2 мyжіе мёста тогw2, послaша во всю2 странY тY, и3 принес0ша къ немY вс‰ болsщыz:
|
|
36
|
36
|
|
і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю одежі Його; і ті, що доторкалися, зцілялися.
|
и3 молsху є3го2, да т0кмw прик0снутсz вскри1лію ри1зы є3гw2: и3 є3ли1цы прикоснyшасz, сп7сeни бhша.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.