Глава 14
1
У той час почув Ірод четвертовладник чутку про Ісуса
2
і сказав прислужникам своїм: це Іоан Хреститель; він воскрес із мертвих, і тому чудеса діються ним.
3
Бо Ірод узяв Іоана, зв’язав його і посадив у в’язницю через Іродіаду, жінку Филипа, брата свого,
4
тому що Іоан говорив йому: не личить тобі мати її.
5
І хотів убити його, та побоявся народу, бо вважали його пророком.
6
Коли був день народження Ірода, дочка Іродіади танцювала посеред зібрання і догодила Іродові,
7
тому він поклявся дати їй, чого б вона не попросила.
8
Вона ж, з намови матері своєї, сказала: дай мені тут на блюді голову Іоана Хрестителя.
9
І засмутився цар; але, заради клятви і тих, що возлежали з ним, звелів дати їй.
10
І послав відсікти голову Іоана у в’язниці.
11
І принесли голову його на блюді і дали дівчині, а та віднесла матері своїй.
12
Ученики ж його, прийшовши, взяли тіло і поховали його; пішли і сповістили Ісуса.
13
І, почувши про те, Ісус відплив звідти на човні у безлюдне місце один; а народ, довідавшись, пішов за Ним з міст пішки.
14
І, вийшовши, Ісус побачив багато людей, змилосердився над ними і зцілив недужих їхніх.
15
Як настав вечір, приступили до Нього ученики Його і кажуть: місце тут пустинне і час уже пізній; відпусти людей, нехай підуть у селища і куплять собі що їсти.
16
Ісус же сказав їм: не треба їм іти, дайте ви їм їсти.
17
Вони ж кажуть Йому: у нас тут тільки п’ять хлібів і дві рибини.
18
Він сказав: принесіть їх Мені сюди.
19
І звелів народові возлягти на траву і, взявши п’ять хлібів і дві рибини, підняв очі на небо, благословив і, переломивши, дав ученикам хліби, а ученики — народові.
20
І їли всі і наситились; і набрали залишків дванадцять повних кошиків;
21
а тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, крім жінок та дітей.
22
І зараз же звелів Ісус ученикам Своїм сісти в човен і пливти раніше за Нього на той бік, поки Він відпустить людей.
23
І, відпустивши народ, Він зійшов на гору помолитися на самоті; і ввечері залишився там один.
24
А човен був уже на середині моря, і било його хвилями, бо вітер був супротивний.
25
У четверту ж сторожу ночі пішов Ісус до них, ідучи по морю.
26
І ученики, побачивши, що Він іде по морю, стривожились і говорили: це привид. І зі страху закричали.
27
Але Ісус зараз же заговорив до них і сказав: заспокойтесь! Це Я, не бійтеся.
28
Петро сказав Йому у відповідь: Господи! Якщо це Ти, звели мені прийти до Тебе по воді.
29
Він же сказав: прийди. І, вийшовши з човна, Петро пішов по воді, щоб підійти до Ісуса.
30
Побачивши ж сильний вітер, злякався і, коли почав тонути, закричав: Господи, спаси мене!
31
Ісус зараз же простяг руку, підтримав його і говорить йому: маловіре! Чого ти засумнівався?
32
І, як увійшли вони в човен, вітер стих.
33
Ті, що були в човні, підійшли, вклонилися Йому і сказали: воістину Ти Син Божий.
34
Переправившись, вони прибули в землю Генісаретську.
35
Жителі того міста, впізнавши Його, дали знати по всій тій околиці, і принесли до Нього всіх недужих,
36
і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю одежі Його; і ті, що доторкалися, зцілялися.
