|
Глава 15
|
Глvа, е~і”
|
|
1
|
1
|
|
Тоді приступають до Ісуса єрусалимські книжники та фарисеї і говорять:
|
Тогда` пристђпи'шя къ і^с~ови и^же эT і^ерsли'ма кни'жницы и^ фарисе'е, гл~юще.
|
|
2
|
2
|
|
чому ученики Твої порушують передання старців? Бо не миють рук своїх, коли їдять хліб.
|
почто` оу^ченицы` твои` престђпа'юT преда'нїа ста'рець; не оу^мыва'ютъ б^о рђк# своиX е^гда` хлњбъ ја^дяT”
|
|
3
|
3
|
|
Він же сказав їм у відповідь: чому і ви порушуєте заповідь Божу, заради передання вашого?
|
ѓ%нъ же эTвњща'въ рече и^мъ. почто` и^ в^ы престђпа'ете за'повњдь бж~їю ꙁа преданїе ва'ше;
|
|
4
|
4
|
|
Бо Бог заповідав: шануй батька й матір; і хто лихословить на батька чи матір, нехай смертю помре.
|
б~ъ б^о заповњда`, гл~я. чти` эTц~а и^ ма'тере, і^ и^же ꙁлосло'витъ эTц~а и^ли ма'тере, сме'ртїю да оу%мрет.
|
|
5
|
5
|
|
А ви говорите: якщо хто скаже батькові або матері: дар Богові те, чим би ти від мене скористався,
|
вы же гл~ете, и^же а^ще рече'тъ эTц~ђ и^ли ма'тери, даръ. е^же а%ще эT мене польꙁова'лся е^си.
|
|
6
|
6
|
|
той може і не шанувати батька свого або матір свою. Таким чином, і ви порушили заповідь Божу переданням вашим.
|
и^ да не почте'тъ эTц~а свое^го и^л^и мт~ри. и^ раꙁори'сте ꙁа'повᲇдь бж~їю, ꙁа преданїе ваше.
|
|
7
|
7
|
|
Лицеміри! Добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
|
лицемњ'ри, до'брњ пррoчьствова ѓ^ васъ і^са'іа гл~я”
|
|
8
|
8
|
|
наближаються до Мене люди ці устами своїми, й устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене;
|
Приближа'юTся мнњ` людїе сїи оу^сты` свои'ми, и^ оу^стнами чтђтъ м^я, срDце же и^хᲆ дале'че эTстоитъ эT мене.
|
|
9
|
9
|
|
але марно шанують Мене, навчаючи вченням і заповідям людським.
|
всђе же чтђтъ м^я, оу^ча'ще оу^ченїя ꙁа'повњди члчsкы”
|
|
10
|
10
|
|
І, покликавши людей, сказав їм: слухайте і розумійте!
|
И$ приꙁвавъ наро'ды, рече и^мъ. слы'шите, и^ раꙁђмњите”
|
|
11
|
11
|
|
Не те, що входить в уста, оскверняє людину, а те, що виходить з уст, оскверняє людину.
|
Не входя'щее въ оу^ста скверниT чл~ка, но исходя'щее` и^зъ оу^стъ, т^о скверни'тъ чл~ка”
|
|
12
|
12
|
|
Тоді ученики Його, приступивши, сказали Йому: чи знаєш, що фарисеї, почувши це слово, спокусилися?
|
Тогда` пристђпльше оу^чн~цы его, рњшя е^мђ. вњ'си ли, ја^ко фарисе'е слы'ша'вше сло'во, съблаꙁни'шяся;
|
|
13
|
13
|
|
Він же сказав у відповідь: усяка рослина, яку не насадив Отець Мій Небесний, викоріниться.
|
ѓ%н# же эTвњщавъ рече. всякъ садъ е^гоже не насади эTц~ъ мо'и нбsныи, и^скорени'тся”
|
|
14
|
14
|
|
Облиште їх: вони — сліпі вожді сліпців, а коли сліпець веде сліпця, то обидва впадуть в яму.
|
ѓ^ста'вите и^хъ, вожDи сђть слњпи слњпцем#” Слњпець же слњп#ца а^ще во'дитъ, ѓ%ба въ я'мђ в#паде'тася”
|
|
15
|
15
|
|
Петро ж, відповідаючи, сказав Йому: поясни нам притчу цю.
|
эTвњщавь же петръ, рече е^мђ. скажи намъ при'тчђ сїю.
|
|
16
|
16
|
|
Ісус сказав: невже і ви ще не розумієте?
|
і^с~ же рече и^мъ. е^дина'че ли и^ в^ы беꙁ# ра'зђма е^сте;
|
|
17
|
17
|
|
Чи ще не зрозуміли, що все, що входить в уста, проходить у черево і виходить геть?
|
не ё& ли раꙁђмᲇвае^те, ја%ко всяко е^же в#ходитъ въ оу^ста`, въ чрево вмњщается, и^ а^федрономъ и^схо'дитъ;
|
|
18
|
18
|
|
А те, що з уст виходить, від серця виходить; це і оскверняє людину,
|
и^сходя'щая же и^ꙁъ оу^стъ, эT срDца и^схо'дятъ, и^ т^а сквернятъ чл~ка”
|
|
19
|
19
|
|
бо від серця виходять злі помисли, вбивства, перелюбства, любодіяння, злодійство, лжесвідчення, хула.
|
эT срDца б^о и^схо'дятᲆ помышле'нїя ꙁла, оу^бїиства, прелюбодњя'нїя, любодњ'анїя, татбы`, лжесвњдњтельства, хђлы`,
|
|
20
|
20
|
|
Це те, що оскверняє людину, а немитими руками їсти — не оскверняє людину.
|
сїя сђть скверня'щаа чл~ка. а е'же не оу^мывенами рђка'ми ја%сти, не скверниT чл~ка”
|
|
21
|
21
|
|
І, вийшовши звідти, Ісус пішов у землі Тирські і Сидонські.
|
И/ іꙁъшедъ эTтђдђ і^с~, эTи'де вᲆ страны тљ=рскїа и^ сидо'нскїа”
|
|
22
|
22
|
|
І ось жінка-хананеянка, вийшовши з тих місць, закричала Йому: помилуй мене, Господи, Сину Давидів, дочка моя тяжко біснується.
|
И$ с^е жена ханане'иска эT предњлъ тњхᲆ и^ꙁшDеши, въꙁъпи` к# немђ, гл~ющи. поми'лђи м^я г~и, сн~е дввDъ, дщи` моя` ꙁлњ бњсђе^тся.
|
|
23
|
23
|
|
Але Він не відповідав їй ні слова. І підійшли ученики Його і благали Його: відпусти її, бо кричить нам услід.
|
ѓ%н же не эTвњща е'й словесе`. и^ пристђпльше оу^чн~цы` е^го, моля'хђ е^го, гл~юще. эTпђсти ю&, ја%ко въпїеT в# слDњ насъ”
|
|
24
|
24
|
|
Він же сказав у відповідь: Я посланий лише до загиблих овець дому Ізраїлевого.
|
ѓ%н же эTвњщавᲆ, рече`. нњ'смь по'сланъ, то'кмо къ ѓ^вцамъ поги'бшимъ до'мђ і^ил~ева”
|
|
25
|
25
|
|
А вона, підійшовши, вклонилася Йому і каже: Господи, допоможи мені.
|
ѓ^на же пришеDши поклонися е^мђ, гл~ющи. г~и, помоꙁи` м^и”
|
|
26
|
26
|
|
Він же сказав у відповідь: недобре взяти хліб у дітей і кинути псам.
|
ѓ^н же эTвњщав#, рече. нњсть добро эTја%ти хлњба чадомъ, и^ поврещи` ўомъ.
|
|
27
|
27
|
|
Вона сказала: так, Господи! Але і пси їдять крихти, що падають зі столу господарів їхніх.
|
ѓ^на же реq, е'й г~и, и^бо и^ ўи ја^дя'тъ эT крђпи'цъ па'дающихᲆ эT трапе'зы господїи своиX”
|
|
28
|
28
|
|
Тоді Ісус сказав їй у відповідь: о жінко! Велика віра твоя; нехай буде тобі, як ти хочеш. І зцілилася дочка її у ту ж мить.
|
Тогда эTвњща'въ і^с~, рече е'й” ЭO же'но, ве'лїа вњра твоа`, бђди тебњ ја%коже хощеши” і^ и^сцᲇлњ дщи` еа` эT того часа”
|
|
29
|
29
|
|
Ісус пішов звідти і прийшов до моря Галилейського, і, зійшовши на гору, сів там.
|
І$ прешDе эTтђдђ і^с~, прїиде на' море галиле'иское. и^ въꙁ#шеD на' горђ, сњдњ` т^ђ”
|
|
30
|
30
|
|
І приступило до Нього багато народу, маючи з собою кривих, сліпих, німих, калік і багато інших, і клали їх до ніг Ісусових; і Він зцілив їх.
|
И$ пристђпи'шя к немђ народи мно'ѕи, и^мђще с# собою хро'мы, слњпы, нњмы, бњдны, і^ и'ны мно'гы. и^ приверго'шя иX, к# нога'ма і^с~овома, і^ и^сцњли и^хъ,
|
|
31
|
31
|
|
І народ дивувався, бачачи, що німі говорять, каліки стають здоровими, криві ходять і сліпі бачать, і славив Бога Ізраїлевого.
|
ја%коже наро'домъ дивитися, видя'ще нњмыя гл~юща, бDњ'ныя ꙁдра'вы, хро'мыя ходя'ща, и^ слњпыя ви'дяща, и^ сла'вляхђ б~а і^ил~ева”
|
|
32
|
32
|
|
Ісус же, покликавши учеників Своїх, сказав їм: шкода Мені людей, що вже три дні перебувають зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі.
|
І$с~ же приꙁвавъ оу^чн~кы своя`, рече иM. млsрдђю ѓ^ наро'дњ семъ. ја^ко оу^же дн~и тр^и присњдятъ мн^њ, и^ не имђтъ чесо ја%сти. и^ эTпђстити иX не ја%дшя не хощђ`, да не ка'ко ѓ^слабњютᲆ на пђти”
|
|
33
|
33
|
|
Говорять Йому ученики Його: де ж нам у пустелі взяти стільки хліба, щоб нагодувати стільки народу?
|
І$ гл~ашя емђ оу^чн~цы` е^го. эTкђдђ намъ в пђстыни хлњ'би толи'цы ја%ко да насы'тится толикъ наро'дъ;
|
|
34
|
34
|
|
Говорить їм Ісус: скільки у вас хлібів? Вони сказали: сім, і трохи риби.
|
и^ гл~а и^мъ і^с~. коли'ко хлњбъ и'мате; ѓ^ни' же рњша. сеDм#, и^ мало ры'биц#.
|
|
35
|
35
|
|
Тоді звелів народові возлягти на землю.
|
и^ повелњ наро'домъ въꙁлежти на ꙁем#ли`.
|
|
36
|
36
|
|
І, взявши сім хлібів та рибу і віддавши хвалу, переломив і дав ученикам Своїм, а ученики — народові.
|
и^ прїемъ сеDмь хлњ'бы, и^ ры'бы, хвалђ въꙁда'въ преломи`, и^ дасть оу^чн~комъ свои^мъ, оу^чн~цы же наро'доM.
|
|
37
|
37
|
|
І їли всі і наситились; і набрали сім повних кошиків залишків,
|
и^ ја^до'ша вс^и, и^ насытишася. и^ вꙁя'ша и^ꙁбы'ткы оу^крђхъ, сеDмь ко'шницъ и^сполнь.
|
|
38
|
38
|
|
а тих, що їли, було чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
|
ја^дшихъ же бяше, четы'ри тысђща мђжїи, раꙁвњ женъ и^ дњтїи”
|
|
39
|
39
|
|
І, відпустивши народ, Він сів у човен і прибув у межі Магдалинські.
|
И$ эTпђсти'въ наро'ды, влњꙁе в# корабль, и^ прїиде в# предњ'лы магдалын#скы”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.