|
Глава 19
|
Глvа, џ~і”
|
|
1
|
1
|
|
Коли Ісус скінчив слова ці, то вийшов з Галилеї і прийшов у землі Юдейські, що за Йорданом.
|
И бы'сть е^гда сконча і^с~ словеса` сїя, пре'иде эT галиле'я. и^ прїиде в# предњлы і^ю^де'искїа, ѓ^б онъ полъ і^ѓ^рда'на.
|
|
2
|
2
|
|
За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх там.
|
и^ по немъ и^доша наро'ди мно'ѕи, і^ и^сцњли и^хъ т^ђ”
|
|
3
|
3
|
|
І приступили до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, говорили Йому: чи за всяку провину дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю?
|
И/ пристђпиша к немђ фарисе'е, и^скђша'юще е^го, и^ гл~аша е^мђ. а^ще достои^тъ чл~кђ пђсти'ти женђ свою по вся'кои винњ;
|
|
4
|
4
|
|
Він сказав їм у відповідь: чи не читали ви, що Той, Хто створив на початку, чоловіком і жінкою створив їх?
|
ѓ%нъже эTвњщавъ реq и^мъ. нњ'сте ли чл^и, ја^ко сътвори'выи и^скони, мђжескїи полъ и^ женьскїи сътворилъ я& е^сть;
|
|
5
|
5
|
|
І сказав: заради цього залишить чоловік батька свого й матір і з’єднається з жінкою своєю, і будуть обоє однією плоттю.
|
и^ рече, сего ради ѓ^ставитъ чл~кь эTц~а свое^го и^ матере, и^ прилњпи'тся к# женњ своеи`, и^ бђдета ѓ%ба в# плоть е^ді'нђ.
|
|
6
|
6
|
|
Тож вони вже не двоє, але одна плоть. Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає.
|
ја%коже ктомђ нњ'ста два`, но плоть е^ді'на. е^же оу^бо б~ъ съчета`, чл~кь да не раꙁлђчае^тъ”
|
|
7
|
7
|
|
Вони кажуть Йому: чому ж Мойсей заповідав дати розвідний лист і відпустити її?
|
Гл~аша е^мђ. что` оу^бо мољ=сїи ꙁаповњда дати кни'гђ распђстнђю, и^ эTпђсти'ти ю&;
|
|
8
|
8
|
|
Він говорить їм: Мойсей через жорстокість серця вашого дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так.
|
гл~а и^мъ, ја%ко мољ=сїи по жестосрьдїю ва'шемђ повелњ вамъ пђстити жены ваша. и^ꙁ начала же не бысть ᲄако”
|
|
9
|
9
|
|
Я ж кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю, за винятком вини перелюбу, і візьме шлюб з іншою, той перелюбствує; і хто одружиться з відпущеною, той чинить перелюб.
|
Гл~ю же вамъ, ја%ко и^же а^ще пђститᲆ женђ свою`, раꙁвњ словесе прелюбодњина, и^ ѓ^женится и^ною, прелюбы творить. и^ женяи`ся пђщени'цею, прелюбы дњ'етъ”
|
|
10
|
10
|
|
Ученики Його говорять Йому: якщо така повинність чоловіка перед жінкою, то краще не женитись.
|
Гл~ашя е^мђ оу^ченицы` е^го. а^ще та'ко е^сть вина` чл~кђ съ женою, оу^не е^сть не жени'тися”
|
|
11
|
11
|
|
Він каже їм: не всі сприймають це слово, а кому дано.
|
ѓ^нъ же рече и^мъ. не вси` в#мњща'ютᲆ словесе сего`, но и^мъже дано` е%сть”
|
|
12
|
12
|
|
Бо є скопці, що з утроби матері народилися такими; і є скопці, які оскоплені людьми; і є скопці, котрі самі себе зробили скопцями заради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить.
|
сђть б^о скопцы`, и^же и^ꙁ# чре'ва ма'тер#ня родишяся та'ко. и^ сђ'ть скопцы`, и^же скопи'шася эT чл~къ” И$ сђ'ть скопцы`, и^же и^скаꙁі'ша са'ми себе црsтвїа ради нбsнаго. могїи в#мњ'стити, да в#мњ'ститъ”
|
|
13
|
13
|
|
Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився, ученики ж не дозволяли їм.
|
Тогда` приведо'ша к немђ дњти, да рђцᲇ въꙁложиT на ниX, и^ помо'лится, оу^чн~цы же ꙁапрњти'шя и^мъ.
|
|
14
|
14
|
|
Але Ісус сказав: облиште дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне.
|
і^с~ же рече и^мъ. ѓ^ста'вите дњтїи, и^ не въꙁбраня'ите и^мъ прїити къ мнњ. таковы'хъ б^о е^сть црsтво нбsное.
|
|
15
|
15
|
|
І, поклавши на них руки, пішов звідти.
|
и^ въꙁло'жъ на ниX рђцᲇ, эTи'де эTтђдђ”
|
|
16
|
16
|
|
І ось хтось, підійшовши, сказав Йому: Учителю Благий, що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?
|
И/ с^е е^ді'нъ нњкїи пристђпль, рече емђ. оу^чи'телю б~лгїи, что бл~го сътворю`, да и'маM живо'тъ вњ'чныи;
|
|
17
|
17
|
|
Він же сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, тільки один Бог. Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуйся заповідей.
|
ѓ%нъ же рече е^мђ. что м^я гл~еши бла'га; никто'же бл~гъ, то'кмо е^ді'нъ б~ъ. а^ще ли хо'щеши внити в живоT, съблюd ꙁа'повњди”
|
|
18
|
18
|
|
Говорить Йому: яких? Ісус же сказав: не вбивай; не чини перелюбу; не кради; не лжесвідчи;
|
Гл~а е^мђ, кы'а; і^с~ же рече. е^же не оу^бїеши, не прелюбы сътвори'ши, не оу^кра'деши, не лжесвњдњтельствђеши.
|
|
19
|
19
|
|
шануй батька й матір; і люби ближнього твого, як самого себе.
|
чти` эTц~а и^ мт~ре. и^ въꙁлю'биши и'скреняго свое^го ја%ко самъ себе`”
|
|
20
|
20
|
|
Юнак говорить Йому: все це я зберіг від юности моєї; чого ще не вистачає мені?
|
Гл~а е^мђ ю%ноша, вс^я сїа съхранихъ эT ю'ности моеа`. что` е^смь и^ е^ще не докончал#;
|
|
21
|
21
|
|
Ісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди продай добро твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною.
|
рече е^мђ і^с~. а^ще хо'щеши съврьшенъ быти, и^ди, продаждь и^мњнїе твое`, и^ даждь ни'щымъ, и^ і^мњти и'маши съкро'вище на нб~си, и^ гряди в# слњдъ мене”
|
|
22
|
22
|
|
Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато добра.
|
Слы'шав# же ю'ноша сло'во, эTи'де скорбя`. бᲇ б^о и^мњ'а стяжанїа мно'га.
|
|
23
|
23
|
|
Ісус же сказав ученикам Своїм: істинно кажу вам, що тяжко багатому ввійти у Царство Небесне.
|
і^с~ же рече оу^чн~комъ свои^мъ. а^ми'нь гл~ю вамъ, ја%ко не оу^добъ бога'тыи вни'детъ в# црsтво нбsное”
|
|
24
|
24
|
|
І ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому в Царство Боже ввійти.
|
Пакы же гл~ю вамъ. ја^ко оу^добње е^сть вельбђ'дђ сквоꙁњ и^глњны оу^ши проити, неже бога'тђ в# црsтвїе бж~їе вни'ти”
|
|
25
|
25
|
|
Почувши це, ученики Його дуже здивувались і сказали: так хто ж може спастися?
|
Слы'шавше же оу^чн~цы е^го, дивля'хђся ѕњло, гл~юще. кто` оу^бо можеT сп~сенъ быти;
|
|
26
|
26
|
|
Ісус, поглянувши, сказав їм: людям це неможливо, Богові ж усе можливо.
|
възрњвь же і^с~, рече и^мъ. эT чл~къ с^е невъꙁмо'жно е^сть, эT бг~а же вс^я въꙁмо'жна”
|
|
27
|
27
|
|
Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: ось ми залишили все і пішли слідом за Тобою, що ж нам буде?
|
Тогда` эTвњща'въ петръ, рече` е^мђ. с^е м^ы ѓ^ста'вихомъ вс^я, и^ в# слњ'дъ тебе и^до'хомъ. что` оу^бо бђ'детъ намъ;
|
|
28
|
28
|
|
Ісус же сказав їм: істинно говорю вам, що ви, які пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцяти престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.
|
і^с~ же рече` и^мъ. а^ми'нь гл~ю вамъ. ја%ко вы` шеDшеи` по мнњ, в# па'кы бытїе, е^гда` ся'детъ сн~ь члчsкїи на престо'лњ сла'вы своеа`, ся'дете и^ в^ы на двоюна'десяте престо'лђ, сђдя'ще ѓ^бњмана'десяте колњнома і^ил~евома”
|
|
29
|
29
|
|
І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить у стократ і успадкує життя вічне.
|
И$ вся'къ и^же ѓ^ста'витъ домъ, и^ли бра'тїю, и^ли сестры`, и^ли эTца, и^ли ма'тере, и^ли женђ, и^ли чяда, или се'ла, и%мени мое^го ради, стори'цею прїиметъ, и^ животъ вњ'чныи наслњдитъ”
|
|
30
|
30
|
|
І багато хто з перших будуть останніми, а останні — першими.
|
Мно'ѕи же бђ'дђтᲆ прьви, пслDњнїи. и^ послDњни, прьвїи”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.