|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Слова́ Неємії, сина Ахалиїнового. У місяці Кислеві, у двадцятому році, я перебував у Сузах, престольному місті. | СловесA неемjи сhна ґхалjина. И# бhсть въ мцcэ хаселevъ, двадесsтагw лёта, и3 ѓзъ бёхъ въ сусaнъ-ґвірЁ. |
|
2
|
2
|
| І прийшов Ханані, один із братів моїх, він і кілька людей з Юдеї. І запитав я їх про уцілілих юдеїв, які залишилися від полону, і про Єрусалим. | И# пріи1де (ко мнЁ) ґнанjа є3ди1нъ t брaтій мои1хъ съ м{жи їyдwвы, и3 вопроси1хъ и5хъ њ спaсшихсz, и5же њстaшасz t плэнeніz, и3 њ їеrли1мэ. |
|
3
|
3
|
| І сказали вони мені: ті, які залишилися від полону, знаходяться там, у країні своїй, у великій біді й у приниженні; і стіна Єрусалима зруйнована, і ворота його спалені вогнем. | И# рек0ша ми2: њстaвшіисz t плэнeніz тaмw во странЁ, во њѕлоблeніи вели1цэ и3 въ поношeніи, и3 стёны їеrли6мскіz разорє1ны, и3 вратA є3гw2 сожжє1на nгнeмъ. |
|
4
|
4
|
| Почувши ці слова, я сів і заплакав, і сумний був кілька днів, і постився і молився перед Богом небесним | И# бhсть є3гдA ўслhшахъ словесA сі‰, сэд0хъ и3 плaкахъ и3 рыдaхъ дни6 (мнHги), и3 бёхъ постsсz и3 молsсz пред8 лицeмъ бGа нбcнагw, |
|
5
|
5
|
| і говорив: Господи Боже небес, Боже великий і страшний, що зберігаєш завіт і милість до тих, хто любить Тебе і дотримується заповідей Твоїх! | и3 рек0хъ: молю2 тS, гDи б9е нбcный, крёпкій, вели1кій и3 стрaшный, хранsй завётъ и3 млcрдіе лю1бzщымъ тS и3 хранsщымъ зaпwвэди тво‰: |
|
6
|
6
|
| Нехай будуть вуха Твої уважні й очі Твої відкриті, щоб почути молитву раба Твого, якою я тепер день і ніч молюся перед Тобою за синів Ізраїлевих, рабів Твоїх, і сповідуюся в гріхах синів Ізраїлевих, якими згрішили ми перед Тобою, згрішили — і я і дім батька мого. | да бyдутъ ќши твои2 внeмлющэ и3 џчи твои2 tвeрстэ, є4же слhшати моли1тву рабA твоегw2, є4юже ѓзъ молю1сz пред8 тоб0ю днeсь, дeнь и3 н0щь, њ сынёхъ ї}левыхъ рабёхъ твои1хъ: и3 и3сповёдаюсz њ грэсёхъ сынHвъ ї}левыхъ, и4миже согрэши1хомъ пред8 тоб0ю, и3 ѓзъ и3 д0мъ nтцA моегw2 согрэши1хомъ: |
|
7
|
7
|
| Ми стали злочинцями перед Тобою і не зберегли заповідей і уставів і постанов, які Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму. | преступлeніемъ преступи1хомъ тебЁ и3 не сохрани1хомъ зaповэдій (твои1хъ) и3 повелёній и3 судeбъ, ±же повелёлъ є3си2 мwmсeю рабY твоемY: |
|
8
|
8
|
| Але пом’яни слово, яке Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму, говорячи: якщо ви станете злочинцями, то Я розсію вас по народах; | помzни2 u5бо сл0во, є4же заповёдалъ є3си2 мwmсeю рабY твоемY гlz: ѓще престyпите вы2, ѓзъ расточY вы2 въ лю1ди, |
|
9
|
9
|
| коли ж навернетеся до Мене і будете зберігати заповіді Мої і виконувати їх, то хоч би ви були вигнані на край неба, і звідти зберу вас і приведу вас на місце, яке обрав Я, щоб поставити там ім’я Моє. | и3 ѓще њбратитeсz ко мнЁ и3 сохранитE зaпwвэди мо‰ и3 сотворитE |, ѓще бyдетъ разсёzніе вaше до концA небесE, tтyду соберY вы2 и3 введY вы2 въ мёсто, є4же и3збрaхъ всели1тисz и4мени моемY тaмw: |
|
10
|
10
|
| Вони ж раби Твої і народ Твій, який Ти відкупив силою Твоєю великою і рукою Твоєю могутньою. | и3 тjи раби2 твои2 и3 лю1діе твои2, и5хже и3скупи1лъ є3си2 си1лою твоeй вели1кою и3 рук0ю твоeю крёпкою: |
|
11
|
11
|
| Молю Тебе, Господи! Нехай буде вухо Твоє уважне до молитви раба Твого і до молитви рабів Твоїх, які люблять благоговіти перед ім’ям Твоїм. І благопоспіши рабові Твоєму тепер, і введи його в милість у людини цієї. Я був виночерпієм у царя. | молю2, гDи, да бyдетъ ќхо твоE внeмлющее на моли1тву рабA твоегw2 и3 на моли1тву рабHвъ твои1хъ хотsщихъ боsтисz и4мене твоегw2: и3 бlгопоспэши2 u5бо рабY твоемY днeсь, и3 дaждь є3го2 въ щедрHты пред8 мyжемъ си1мъ. И# ѓзъ бhхъ віночeрпчій царeвъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
