Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 5
Главa є7
1
1
І зробилося велике ремство в людях і у дружин їхніх на братів своїх юдеїв. И# бhсть в0пль людjй и3 жeнъ и4хъ вели1къ на брaтію свою2 їудє1и.
2
2
Були такі, які говорили: нас, синів наших і дочок наших багато; і ми бажали б діставати хліб і годуватися і жити. И# бhша нёцыи глаг0люще: сhнове нaши и3 дщє1ри нaшz мн0зи сyть нaмъ, и3 да в0змемъ (за цёну) пшени1цу и3 kди1мъ и3 жи1ви бyдемъ.
3
3
Були і такі, які говорили: поля свої, і виноградники свої, і доми свої ми закладаємо, щоб дістати хліба від голоду. И# бhша нёцыи глаг0люще: сeла н†ша и3 віногрaды нaшz и3 д0мы нaшz мы2 да дади1мъ въ зал0гъ, и3 в0змемъ пшени1цу, и3 ћсти бyдемъ.
4
4
Були і такі, які говорили: ми позичаємо срібло на подать царю під заставу полів наших і виноградників наших; И# бhша нёцыи глаг0люще: взаи1мъ взsхомъ сребро2 на д†ни царє1вы, дади1мъ сeла н†ша и3 віногрaды нaшz и3 д0мы нaшz:
5
5
у нас такі самі тіла, як тіла у братів наших, і сини наші такі самі, як їхні сини; а ось, ми повинні віддавати синів наших і дочок наших у раби, і деякі з дочок наших уже знаходяться в поневоленні. Немає ніяких засобів для викупу в руках наших; і поля наші і виноградники наші в інших. и3 нн7э ћкоже пл0ть брaтій нaшихъ, пл0ть нaша, ћкоже сhнове и4хъ, сhнове нaши: и3 сE, мы2 порабощaемъ сhны нaшz и3 дщє1ри нaшz въ рабы6, и3 сyть t дщeрей нaшихъ порабощє1ны, и3 нёсть си1лы въ рукaхъ нaшихъ (tкупи1ти) и3 сeла н†ша и3 віногрaды нaшz ў вельм0жъ.
6
6
Коли я почув ремство їх і такі слова, я дуже розсердився. И# њскорбёхъ ѕэлw2, є3гдA ўслhшахъ в0пль и4хъ и3 словесA сі‰.
7
7
Серце моє обурилося, і я суворо дорікнув найзнатнішим і начальникам і сказав їм: ви берете лихву з братів своїх. І скликав я проти них велике зібрання И# ўсовётова сeрдце моE во мнЁ, и3 воспрети1хъ держ†внымъ и3 нач†лнымъ и3 рек0хъ и5мъ: ли1хвы ли кjйждо t брaта своегw2 и3стsжетъ, ю4же вы2 и3стzзyете; и3 собрaхъ проти1ву и5мъ собрaніе вели1ко
8
8
і сказали їм: ми викуповували братів своїх, юдеїв, проданих народам, скільки було сил у нас, а ви продаєте братів своїх, і вони продаються нам? Вони мовчали і не знаходили відповіді. и3 рек0хъ и5мъ: мы2 и3скупи1хомъ брaтію нaшу їудеHвъ, пр0даныхъ kзhкwмъ, по си1лэ нaшей: вh же продaсте брaтію вaшу, и3 tдадyтсz нaмъ; И# ўмолчaша, и3 не њбрэт0ша что2 tвэщaти.
9
9
І сказав я: недобре ви робите. Чи не в страху Бога нашого повинні ходити ви, щоб уникнути ганьблення від народів, ворогів наших? И# рек0хъ: не добро2 дёло, є4же вы2 творитE: тaкw не во стрaсэ бGа нaшегw (ходsще) ўбэжитe ли t поношeніz kзhкwвъ врагHвъ нaшихъ;
10
10
І я також, брати мої і ті, що служили при мені, давали їм у борг і срібло і хліб: залишимо їм борг цей. и3 ѓзъ и3 брaтіz мо‰ и3 знaеміи мои2 взаи1мъ дaхомъ и5мъ пBнzзи и3 пшени1цу: њстaвимъ u5бо лихои1мство сіE:
11
11
Поверніть їм нині ж поля їхні, виноградні й оливні сади їхні, і доми їхні, і ріст, за який зі срібла і хліба, і вина й олії, за який ви позичили їм. возврати1те же и5мъ днeсь сeла и4хъ и3 віногрaды и4хъ и3 м†слины и4хъ и3 д0мы и4хъ, и3 t сребрA пшени1цу и3 віно2 и3 є3лeй tдади1те и5мъ.
12
12
І сказали вони: повернемо і не будемо з них вимагати; зробимо так, як ти говориш. І покликав я священиків і звелів їм дати клятву, що вони так зроблять. И# рек0ша: tдади1мъ и3 t ни1хъ не взhщемъ, тaкw сотвори1мъ, ћкоже ты2 глаг0леши. И# призвaхъ свzщeнникwвъ и3 заклsхъ и5хъ сотвори1ти по словеси2 семY.
13
13
І витрусив я одяг мій і сказав: так нехай витрусить Бог усяку людину, що не стримає слова цього, з дому його і з маєтку його, і так нехай буде в нього витрясено і порожньо! І сказало все зібрання: амінь. І прославили Бога; і народ виконав слово це. И# њтрzс0хъ nдeжду мою2 и3 рек0хъ: тaкw да и3стрzсeтъ бGъ всsкаго мyжа, и4же не и3сп0лнитъ сл0ва сегw2, t д0му є3гw2 и3 t трудHвъ є3гw2, и3 да бyдетъ тaкw tтрzсeнъ и3 т0щь. И# речE всE мн0жество: ґми1нь. И# восхвали1ша бGа. И# сотвори1ша лю1діе по глаг0лу семY.
14
14
Ще: з того дня, як визначений я був областеначальником їхнім у землі Юдейській, від двадцятого року до тридцять другого року царя Артаксеркса, протягом дванадцяти років я і брати мої не їли хліба областеначальників. T днE тогw2, въ џньже повелЁ (цaрь) мнЁ бhти вождeмъ и4хъ въ земли2 їyдинэ, t лёта двадесsтагw и3 дaже до лёта три1десzть вторaгw ґртаxeрxа царS, лётъ дванaдесzть, ѓзъ и3 брaтіz мо‰ њбр0ку и4хъ не kд0хомъ.
15
15
А попередні областеначальники, що були до мене, обтяжували народ і брали з нього хліб і вино, крім сорока сиклів срібла; навіть і слуги їхні панували над народом. Я ж не робив так зі страху Божого. И# њбр0кwвъ пeрвыхъ, и4миже прeжде менє2 њтzгчи1ша и5хъ, и3 пріsша t ни1хъ въ хлёбэ и3 въ вінЁ, по си1хъ сребрA (на всsкъ дeнь) дідрaхмъ четhредесzть: и3 служє1бницы и4хъ њбладaша людьми2. Ѓзъ же не сотвори1хъ тaкw рaди стрaха б9іz.
16
16
При цьому роботи на стіні цій я підтримував; і полів ми не закуповували, й усі слуги мої збиралися туди на роботу. И# въ дёлэ стёны сі‰ созидaхъ: и3 селA не стzжaхъ, и3 вси2 џтроцы мои2 с0брани бsху тaмw на дёло.
17
17
Юдеїв і начальників по сто п’ятдесят людей бувало за столом у мене, крім тих, хто приходив до нас з навколишніх народів. Їудє1й же и3 начaлникwвъ сто2 пzтьдесsтъ мужeй, и3 приходsщіи къ нaмъ t kзы6къ, и5же w4крестъ нaсъ, при трапeзэ моeй.
18
18
І ось що бувало приготоване на один день: один бик, шість добірних овець і птахи готувалися у мене; і за десять днів витрачалося безліч усякого вина. І, попри все те, хліба областеначальничого я не вимагав, тому що важка служба лежала на народі цьому. И# бЁ ўгот0вано мнЁ на всsкъ дeнь: телeцъ є3ди1нъ и3 nвeцъ шeсть и3збрaнныхъ и3 козeлъ бhша мнЁ (и3 пти6цы), и3 междY десzти2 днjй всBмъ вінA мн0гw: и3 съ си1ми хлёба госп0дству моемY не взыскaхъ, занE тzжкA раб0та на лю1дехъ си1хъ.
19
19
Пом’яни, Боже мій, на благо мені усе, що я зробив для народу цього! Помzни1 мz, б9е м0й, во блaго по всBмъ, є3ли6ка сотвори1хъ лю1демъ си6мъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.