|
Глава 2
|
Главa в7
|
|
1
|
1
|
| У місяці Нисані, у двадцятий рік царя Артаксеркса, було перед ним вино. І я взяв вино і подав цареві, і, здавалося, не був сумним перед ним. | И# бhсть въ мцcэ нісaнэ лёта двадесsтагw ґртаxeрxа царS, и3 віно2 бЁ предо мн0ю: и3 взsхъ віно2 и3 дaхъ царю2, и3 не бЁ и4нъ пред8 ни1мъ. |
|
2
|
2
|
| Але цар сказав мені: чому обличчя в тебе сумне; ти не хворий, цього нема, а справді сум на серці? Я дуже злякався | И# речe ми цaрь: чесw2 рaди лицE твоE приск0рбно є4сть, ґ нёси болёзнуzй; и3 нёсть сіE, рaзвэ ск0рбь сeрдца. И# ўбоsхсz ѕэлw2 |
|
3
|
3
|
| і сказав цареві: нехай живе цар повіки! Як не бути сумним обличчю моєму, коли місто, дім гробів батьків моїх, у запустінні, і ворота його спалені вогнем! | и3 рек0хъ царю2: царю2, во вёки живи2: кaкw не бhти приск0рбну лицY моемY, понeже грaдъ, д0мъ гробHвъ nтє1цъ мои1хъ њпустЁ, и3 вратA є3гw2 сожжє1на сyть nгнeмъ. |
|
4
|
4
|
| І сказав мені цар: чого ж ти бажаєш? Я помолився Богу небесному | И# речe ми цaрь: почто2 њ сeмъ ты2 вопрошaеши; И# помоли1хсz гDу бGу нбcному |
|
5
|
5
|
| і сказав цареві: якщо царю благоугодно, і якщо у благоволінні раб твій перед лицем твоїм, то пошли мене в Юдею, в місто, де гроби батьків моїх, щоб я відбудував його. | и3 рек0хъ ко царю2: ѓще царю2 ви1дитсz блaго, и3 ѓще ўг0денъ бyдетъ рaбъ тв0й пред8 тоб0ю, да п0слеши менE во їудeю, во грaдъ гробHвъ nтє1цъ мои1хъ, и3 возсози1жду є3го2. |
|
6
|
6
|
| І сказав мені цар і цариця, яка сиділа поруч з ним: скільки часу триватиме путь твоя, і коли повернешся? І благоугодно було цареві послати мене, після того як я призначив час. | Речe же ми2 цaрь, и3 нал0жница сэдsше бли1з8 є3гw2: до к0егw врeмене бyдетъ пyть тв0й, и3 когдA возврати1шисz; И# ўг0дно бhсть пред8 лицeмъ царeвымъ, и3 послa мz, и3 положи1хъ є3мY врeмz. |
|
7
|
7
|
| І сказав я царю: якщо царю благоугодно, то дав би мені листи до зарічних областеначальників, щоб вони давали мені перепустку, доки я не дійду до Юдеї, | И# рек0хъ царю2: ѓще царю2 ви1дитсz блaго, дaждь мнЁ послaніе ко воев0дамъ стрaнъ за рэк0ю, да преведyтъ менE, д0ндеже пріидY во їудeю, |
|
8
|
8
|
| і лист до Асафа, охоронця царських лісів, щоб він дав мені дерев для воріт фортеці, яка при домі Божому, і для міської стіни, і для дому, в якому б мені жити. І дав мені цар, тому що благодійна рука Бога мого була наді мною. | и3 послaніе ко ґсaфу стрaжу дубрaвы царeвы, да дaстъ ми2 древA покрhти вратA столпA д0му, и3 на стёны гр†дныхz, и3 на д0мъ, въ џньже вни1ду. И# дадe ми цaрь, ћкоже рукA б9іz бlгaz (бЁ) со мн0ю. |
|
9
|
9
|
| І прийшов я до зарічних областеначальників і віддав їм царські листи. Послав же зі мною цар військових начальників з вершниками. | И# пріид0хъ ко воев0дамъ стрaнъ за рэк0ю и3 дaхъ и5мъ послaніе царeво: послa же цaрь со мн0ю начaлники си1лы и3 кHнницы. |
|
10
|
10
|
| Коли почув це Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, то їм було дуже прикро, що прийшов чоловік піклуватися про благо синів Ізраїлевих. | И# ўслhша санаваллaтъ ґрwнjтинъ и3 тwвjа рaбъ ґммwнjтинъ, и3 ѕло2 и4ма бhсть, ћкw пріи1де человёкъ взыскaти блaга сыновHмъ ї}лєвымъ. |
|
11
|
11
|
| І прийшов я в Єрусалим. І пробувши там три дні, | И# пріид0хъ во їеrли1мъ и3 бhхъ тY три2 дни6. |
|
12
|
12
|
| устав я вночі з небагатьма людьми, які були зі мною, і нікому не сказав, що́ Бог мій поклав мені на серце зробити для Єрусалима; тварини ж не було зі мною ніякої, крім тієї, на якій я їхав. | И# востaхъ н0щію ѓзъ и3 мyжіе не мн0зи со мн0ю, и3 ни комyже возвэсти1хъ, что2 бGъ даeтъ въ сeрдце моE сотвори1ти со ї}лемъ, и3 скотA не бЁ со мн0ю, т0кмw ск0тъ, на нeмже ѓзъ сэдsхъ. |
|
13
|
13
|
| І проїхав я вночі через ворота Долини перед джерелом Драконовим до воріт Гнойових, і оглянув я стіни Єрусалима зруйновані і його ворота, спалені вогнем. | И# внид0хъ во вратA ю3д0ли н0щію, ко ќстію и3ст0чника смок0вничнагw и3 ко вратHмъ гнHйнымъ, и3 бhхъ размышлsz њ стэнЁ їеrли1мстэй разорeнэй и3 њ вратaхъ є3гw2 поzдeныхъ nгнeмъ. |
|
14
|
14
|
| І під’їхав я до воріт Джерела і до царської водойми, але там не було місця пройти тварині, яка була піді мною, — | И# пріид0хъ ко вратHмъ и3ст0чника и3 ко купёли царeвэ, и3 не бhсть мёста скотY, на нeмже сэдsхъ, да пр0йдетъ. |
|
15
|
15
|
| і я піднявся назад по лощовині вночі й оглядав стіну і, проїхавши знову воротами Долини, повернувся. | И# взыд0хъ на стёну пот0ка н0щію, и3 размышлsхъ њ стэнЁ, и3 бёхъ во вратёхъ ю3д0ли, и3 возврати1хсz. |
|
16
|
16
|
| І начальники не знали, куди я ходив і що я роблю: ні юдеям, ні священикам, ні вельможам, ні начальникам, ні іншим виконавцям робіт я до того нічого не відкривав. | Стрегyщіи же не вёдzху, кaмw ходи1хъ и3 что2 ѓзъ творю2, и3 їудewмъ и3 свzщeнникwмъ, и3 честны6мъ и3 воев0дамъ и3 пр0чымъ творsщымъ дэлA дaже до тогдA не сказaхъ. |
|
17
|
17
|
| І сказав я їм: ви бачите біду, в якій ми знаходимося; Єрусалим спустошений і ворота його спалені вогнем; ходімо, побудуємо стіну Єрусалима, і не будемо надалі в такому приниженні. | И# рек0хъ и5мъ: вы2 ви1дите њѕлоблeніе сіE, въ нeмже є3смы2, кaкw їеrли1мъ њпустошeнъ, и3 вратA є3гw2 прє1дана nгню2: пріиди1те, и3 сози1ждемъ стёны їеrли1ма, и3 не бyдемъ ктомY въ поношeніе. |
|
18
|
18
|
| І я розповів їм про руку Бога мого, що благодіє мені, а також і слова царя, які він говорив мені. І сказали вони: будемо будувати, — й укріпили руки свої на благу справу. | И# сказaхъ и5мъ рyку б9ію, ћже є4сть бlгA со мн0ю, и3 словесA царє1ва, ±же глаг0ла мнЁ, и3 рек0хъ: востaнемъ и3 сози1ждемъ. И# ўкрэпи1шасz рyцы и4хъ во благ0е. |
|
19
|
19
|
| Почувши це, Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, і Гешем аравитянин глузували з нас і з презирством говорили: що це за справа, яку ви робите? чи не думаєте вже повстати проти царя? | И# ўслhша санаваллaтъ ґрwнjтинъ и3 тwвjа рaбъ ґммwнjтинъ и3 гисaмъ ґравjтинъ, и3 посмэsшасz нaмъ, и3 пріид0ша къ нaмъ, и3 ўничижи1ша, и3 рек0ша: что2 дёло сіE, є4же вы2 творитE; є3дA вы2 проти1ву царS tметaетесz; |
|
20
|
20
|
| Я дав їм відповідь і сказав їм: Бог Небесний, Він благопоспішить нам, і ми, раби Його, станемо будувати, а вам немає частки і права і пам’яті в Єрусалимі. | И# воздaхъ и5мъ сл0во и3 рек0хъ къ ни6мъ: бGъ нб7сE, т0й бlгопоспэши1тъ нaмъ, и3 мы2 раби2 є3гw2 чи1стіи, (востaнемъ) и3 сози1ждемъ: вaмъ же нёсть чaсти и3 прaвды и3 пaмzти во їеrли1мэ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
