Глава 11
1
Отже, питаю: «Hевже Бог відкинув народ Свій?» Зовсім ні. Бо і я ізраїльтянин із потомства Авраамового, з коліна Веніамінового.
2
Hе відкинув Бог народу Свого, який Він наперед знав. Хіба не знаєте, що говорить Писання про Іллю? Як він скаржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
3
«Господи! Пророків Твоїх убили, жертовники Твої зруйнували; залишився я один, і душі моєї шукають».
4
Що ж говорить йому Божа відповідь? «Я залишив Собі сім тисяч чоловік, які не схилили коліна перед Ваалом».
5
Так і тепер, після обрання благодаті, зберігся останок.
6
Але якщо за благодаттю, то не за діла; інакше благодать не була б уже благодаттю. А якщо за діла, то це вже не благодать; інакше діло вже не є діло.
7
Що ж? Ізраїль, чого шукав, того не одержав; обрані ж одержали, а інші озлобилися,
8
як написано: «Бог дав їм духа нечутливости, очі, якими не бачать, вуха, якими не чують, аж до цього дня».
9
І Давид говорить: «Хай буде трапеза їхньою сіттю, і тенетами, і петлею на відплату їм;
10
нехай потьмаряться очі їхні, щоб не бачили; і хребет їхній нехай назавжди зігнеться».
11
Отже, питаю: «Hевже вони спіткнулися, щоб зовсім упасти?» Зовсім ні. Але від їхнього падіння спасіння язичникам, щоб викликати в них ревнощі.
12
Якщо ж падіння їхнє — багатство світові і занепад їхній — багатство язичникам, то тим більше повнота їхня.
13
Вам кажу, язичникам. Як апостол язичників, я прославляю служіння моє.
14
Чи не збуджу ревнощів у моїх рідних по плоті і чи не спасу декого з них?
15
Бо якщо відторгнення їх є примирення світу, то чим буде прийняття їх, як не життям з мертвих?
16
Якщо початок святий, то й ціле; і коли корінь святий, то й гілля.
17
Коли ж деякі з гілок відломилися, а ти, будучи дикою оливою, прищепився на їхнє місце і став причасником кореня та соку оливи,
18
то не хвалися перед гілками. Якщо ж хвалишся, то згадай, що не ти корінь підтримуєш, а корінь тебе.
19
Скажеш: «Гілки відломилися, щоб мені прищепитися».
20
Добре. Вони відломилися невір’ям, а ти тримаєшся вірою: не величайся, але бійся.
21
Бо якщо Бог не пощадив природних гілок, то, гляди, чи пощадить і тебе.
22
Отже, бачиш і суворість Божу: суворість до тих, що відпали, а благість до тебе, якщо ти перебуватимеш у благості Божій, інакше й ти будеш відсічений.
23
Але і ті, якщо не перебуватимуть у невір’ї, прищепляться, бо Бог має силу знову прищепити їх.
24
Бо коли ти, відсічений від дикої за природою оливи, прищепився до доброї оливи, то тим більше ці, природні, прищепляться до своєї оливи.
25
Бо я не хочу, щоб ви, браття, не знали цієї таємниці, — щоб ви не думали про себе, — що засліплення Ізраїля сталося частково, доки не ввійде повна кількість язичників;
26
таким чином весь Ізраїль спасеться, як написано: «Прийде від Сиону визволитель і відверне нечестя від Якова.
27
Такий їм від Мене заповіт, коли зніму з них гріхи їхнi».
28
Щодо благовістя, то вони вороги заради вас; а щодо обрання — улюбленці Божі заради отців.
29
Бо дари і покликання Божі непорушні.
30
Як і ви колись противилися Богові, а нині помилувані через непокору їхню,
31
так і вони тепер противляться заради вашого помилування, щоб і вони самі були помилувані.
32
Бо всіх Бог тримав у непокорі, щоб усіх помилувати.
33
О, глибино багатства, і премудрости, і розуму Божого! Які незбагненні суди Його і недослідимі путі Його!
34
Бо хто пізнав розум Господній? Або хто був порадником Йому?
35
Або хто дав Йому наперед, щоб Він мав віддати?
36
Бо все від Hього, Hим і для Hього, Йому слава повіки, амінь.
