Глава 15
1
Ми, сильні, повинні терпіти немочі безсилих‚ а не собі догоджати.
2
Кожен з нас повинен догоджати ближньому на благо, для повчання.
3
Бо й Христос не Собі догоджав, але, як написано: «Лихослів’я тих, що лихословили Тебе, впали на Мене».
4
А все, що написано було раніше, написано нам на повчання, щоб ми терпінням і втішанням з Писання зберігали надію.
5
Бог же терпіння і втішення нехай дарує вам бути в однодумстві між собою, за вченням Христа Ісуса,
6
щоб ви однодушно, єдиними устами славили Бога і Отця Господа нашого Ісуса Христа.
7
Тому приймайте один одного, як і Христос прийняв вас до слави Божої.
8
Говорю ж, що Ісус Христос став служителем для обрізаних — заради істини Божої, щоб виконати обітниці отцям,
9
а для язичників — з милости, щоб славили Бога, як написано: «За те буду славити Тебе, Господи, між язичниками і буду співати імені Твоєму».
10
І ще сказано: «Звеселіться, язичники, з народом Його».
11
І ще: «Хваліть Господа, всі язичники, і прославляйте Його, усі народи».
12
Ісая також говорить: «Буде корінь Ієсеїв, що постане володіти народами; на Hього язичники надіятися будуть».
13
Hехай же Бог надії наповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви, силою Духа Святого, збагатилися надією.
14
І сам я певний за вас, браття мої, що і ви повні доброти і всякого пізнання і можете настановляти один одного;
15
але писав вам, браття, з деякою сміливістю, почасти ніби для нагадування вам, за даною мені від Бога благодаттю
16
бути служителем Ісуса Христа у язичників і виконувати священнодійство благовістя Божого, щоб ця жертва язичників, освячена Духом Святим, була благоприємна Богові.
17
Отже, я можу похвалитися в Христі Ісусі в тому, що стосується Бога,
18
бо не смію сказати що-небудь таке, чого не створив Христос через мене, в підкоренні язичників вірі, словом і ділом,
19
силою знамень і чудес, силою Духа Божого, так що благовістя Христове розповсюджено мною від Єрусалима до Іллірика.
20
Притому я намагався проповідувати не там, де вже було відоме ім’я Христове, щоб не будувати на чужій основі,
21
але як написано: «Кому не звіщалося про Нього, побачать, і ті, що не чули, дізнаються».
22
Саме це багато разів і перешкоджало мені прийти до вас.
23
Тепер же, не маючи такого місця в цих країнах, але з давніх літ маючи бажання прийти до вас,
24
як тільки вирушу в дорогу до Іспанії, прийду до вас. Бо маю надію, що, проходячи, побачусь із вами і що ви проведете мене туди після того, як я натішусь, хоча б почасти, спілкуванням з вами.
25
А тепер я йду до Єрусалима, щоб послужити святим,
26
бо Македонія і Ахайя стараються зібрати деяке подаяння для бідних між святими в Єрусалимі.
27
Стараються, але й боржники вони перед ними. Бо коли язичники стали учасниками в їхньому духовному, то повинні і їм послужити в тілесному.
28
Виконавши це і вручивши їм цей плід, я вирушу через ваші місця до Іспанії
29
і певний, що коли прийду до вас, то прийду з повним благословенням благовістя Христового.
30
Тим часом благаю вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов’ю Духа, допомагати мені в молитвах за мене до Бога,
31
щоб позбутися мені невіруючих у Юдеї і щоб служіння моє для Єрусалима було приємне святим,
32
щоб мені з радістю прийти до вас з волі Божої і заспокоїтися з вами.
33
Hехай же Бог миру буде з усіма вами. Амінь.
