|
Глава 5
|
Главa є7
|
|
1
|
1
|
| Отже, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, | (За? п7}.) Њправди1вшесz u5бо вёрою, ми1ръ и4мамы къ бGу гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ, |
|
2
|
2
|
| через Якого вірою і одержали доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо і хвалимось надією слави Божої. | и4мже и3 приведeніе њбрэт0хомъ вёрою во блгdть сію2, въ нeйже стои1мъ, и3 хвaлимсz ўповaніемъ слaвы б9іz. |
|
3
|
3
|
| І не цим тільки, але хвалимось і скорботами, знаючи, що від скорботи походить терпіння, | Не т0чію же, но и3 хвaлимсz въ ск0рбехъ, вёдzще, ћкw ск0рбь терпёніе содёловаетъ, |
|
4
|
4
|
| від терпіння — досвідченість, від досвідчености — надія, | терпёніе же и3скyсство, и3скyсство же ўповaніе: |
|
5
|
5
|
| а надія не посоромить, тому що любов Божа влилась у серця наші Духом Святим, даним нам. | ўповaніе же не посрами1тъ, ћкw любы2 б9іz и3зліsсz въ сердцA н†ша д¦омъ с™hмъ дaннымъ нaмъ. |
|
6
|
6
|
| Бо Христос, коли ми ще були немічні, в призначений час помер за нечестивих. | Е#щe бо хrт0съ сyщымъ нaмъ немощны6мъ, по врeмени за нечести1выхъ ќмре. |
|
7
|
7
|
| Бо навряд чи хто помре за праведника; хіба що за добродійника, можливо, хтось і зважиться померти. | Е#двa бо за првdника кто2 ќмретъ: за бlгaго бо нeгли кто2 и3 дeрзнетъ ўмрeти. |
|
8
|
8
|
| Бог же Свою любов до нас доводить тим, що Христос помер за нас, коли ми були ще грішниками. | Составлsетъ же свою2 люб0вь къ нaмъ бGъ, ћкw, є3щE грёшникwмъ сyщымъ нaмъ, хrт0съ за ны2 ќмре. |
|
9
|
9
|
| Тож, тим більше нині, будучи виправдані Його Кров’ю, спасемося Hим від гніву. | Мн0гw u5бо пaче, њправдaни бhвше нн7э кр0вію є3гw2, спасeмсz и4мъ t гнёва. |
|
10
|
10
|
| Бо коли, бувши ворогами, ми примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим більше, примирившись, спасемося життям Його. | (За? п7f7.) Ѓще бо врази2 бhвше примири1хомсz бGу смeртію сн7а є3гw2, множaе пaче примири1вшесz спaсемсz въ животЁ є3гw2: |
|
11
|
11
|
| І не тільки це, але і хвалимось у Бозі через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми одержали нині примирення. | не т0чію же, но и3 хвaлимсz њ бз7э гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ, и4мже нн7э примирeніе пріsхомъ. |
|
12
|
12
|
| Тому, як через одного чоловіка гріх увійшов у світ, і з гріхом — смерть, так і смерть перейшла на всіх людей, бо в ньому всі згрішили. | Сегw2 рaди ћкоже є3ди1нэмъ человёкомъ грёхъ въ мjръ вни1де и3 грэх0мъ смeрть, и3 тaкw смeрть во вс‰ человёки вни1де, въ нeмже вси2 согрэши1ша. |
|
13
|
13
|
| Бо і до закону гріх був у світі: але гріх не зараховується, коли нема закону. | До зак0на бо грёхъ бЁ въ мjрэ: грёхъ же не вмэнsшесz, не сyщу зак0ну. |
|
14
|
14
|
| Однак смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, що не згрішили‚ подібно до злочину Адама, який є образ майбутнього. | Но цaрствова смeрть t ґдaма дaже до мwmсeа и3 над8 несогрэши1вшими по под0бію преступлeніz ґдaмова, и4же є4сть w4бразъ бyдущагw. |
|
15
|
15
|
| Та не так із злочином‚ як з даром благодатi. Бо коли через злочин одного багато зазнали смерти, то тим більше благодать Божа і дар через благодать одного Чоловіка, Ісуса Христа, щедро вилились на багатьох. | Но не ћкоже прегрэшeніе, тaкw и3 дaръ. Ѓще бо прегрэшeніемъ є3ди1нагw мн0зи ўмр0ша, мн0жае пaче блгdть б9іz и3 дaръ блгdтію є3ди1нагw чlвёка ї}са хrтA во мн0гихъ преизли1шествова. |
|
16
|
16
|
| І дар не такий‚ як суд за одного, що згрішив; бо суд за один злочин — на осуд, а дар благодаті — на виправдання від багатьох злочинів. | И# не ћкоже є3ди1нэмъ согрёшшимъ даровaніе: грёхъ бо и3з8 є3ди1нагw во њсуждeніе: дaръ же t мн0гихъ прегрэшeніи во њправдaніе. |
|
17
|
17
|
| Бо коли злочином одного смерть панувала через одного, то тим більше ті, що приймають безмірну благодать і дар праведности, пануватимуть в житті через єдиного Ісуса Христа. | (За? §.) Ѓще бо є3ди1нагw прегрэшeніемъ смeрть цaрствова є3ди1нэмъ, мн0жае пaче и3збhтокъ блгdти и3 дaръ прaвды пріeмлюще, въ жи1зни воцарsтсz є3ди1нэмъ ї}съ хrт0мъ. |
|
18
|
18
|
| Тому як через злочин одного — всім людям осудження, так виправданням одного — всім людям виправдання життя. | Тёмже u5бо, ћкоже є3ди1нагw прегрэшeніемъ во вс‰ человёки вни1де њсуждeніе, тaкожде и3 є3ди1нагw њправдaніемъ во вс‰ человёки вни1де њправдaніе жи1зни. |
|
19
|
19
|
| Бо як через непослух одного чоловіка багато людей стали грішними, так і послухом одного багато стануть праведними. | Ћкоже бо њслушaніемъ є3ди1нагw человёка грёшни бhша мн0зи, си1це и3 послушaніемъ є3ди1нагw првdни бyдутъ мн0зи. |
|
20
|
20
|
| Закон же прийшов‚ щоб збільшилось злочинів. А коли примножився гріх, стало більше благодаті, | Зак0нъ же привни1де, да ўмн0житсz прегрэшeніе. И#дёже бо ўмн0жисz грёхъ, преизбhточествова блгdть: |
|
21
|
21
|
| щоб, як гріх панував до смерти, так і благодать запанувала через праведність до життя вічного Ісусом Христом, Господом нашим. | да ћкоже цaрствова грёхъ во смeрть, тaкожде и3 блгdть воцRи1тсz прaвдою въ жи1знь вёчную, ї}съ хrт0мъ гDемъ нaшимъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
