|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
|
Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, здобув через плоть?
|
Что2 u5бо речeмъ ґвраaма nтцA нaшего њбрэсти2 по пл0ти;
|
|
2
|
2
|
|
Якщо Авраам виправдався ділами, він має похвалу, але не у Бога.
|
Ѓще бо ґвраaмъ t дёлъ њправдaсz, и4мать похвалY, но не ў бGа.
|
|
3
|
3
|
|
Бо що говорить Писання? Повірив Авраам Боговi‚ і це зараховано йому в праведність.
|
Чт0 бо писaніе глаг0летъ; вёрова же ґвраaмъ бGови, и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду.
|
|
4
|
4
|
|
Hагорода тому, хто робить, дається не з ласки, а за обов’язком.
|
(За? п7ѕ7.) Дёлающему же мздA не вмэнsетсz по блгdти, но по д0лгу:
|
|
5
|
5
|
|
А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його зараховується в праведність.
|
ґ не дёлающему, вёрующему же во њправдaющаго нечести1ва, вмэнsетсz вёра є3гw2 въ прaвду.
|
|
6
|
6
|
|
Так само і Давид називає блаженним чоловіка, якому Бог зараховує праведність незалежно від діл:
|
Ћкоже и3 дв7дъ глаг0летъ бlжeнство человёка, є3мyже вмэнsетъ бGъ прaвду, без8 дёлъ зак0на:
|
|
7
|
7
|
|
«Блаженні ті, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи відпущені.
|
бlжeни, и4хже tпусти1шасz беззакHніz и3 и4хже прикрhшасz грэси2:
|
|
8
|
8
|
|
Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха».
|
бlжeнъ мyжъ, є3мyже не вмэни1тъ гDь грэхA.
|
|
9
|
9
|
|
Блаженство це належить до обрізання чи до необрізання? Ми говоримо, що Авраамові віра зарахована в праведність.
|
Бlжeнство u5бо сіE на њбрёзаніе ли, и3ли2 на неwбрёзаніе; Глаг0лемъ бо, ћкw вмэни1сz ґвраaму вёра въ прaвду.
|
|
10
|
10
|
|
Коли зарахована? Після обрізання чи до обрізання? Hе після обрізання, а до обрізання.
|
Кaкw u5бо вмэни1сz є3мY; во њбрёзаніи ли сyщу, и3ли2 въ неwбрёзаніи; Не во њбрёзаніи, но въ неwбрёзаніи.
|
|
11
|
11
|
|
І знак обрізання він одержав як печать праведности через віру, яку мав під час необрізання, щоб стати отцем усіх віруючих у необрізанні, щоб і їм була зарахована праведність‚
|
И# знaменіе пріsтъ њбрёзаніz, печaть прaвды вёры, ћже въ неwбрёзаніи: ћкw бhти є3мY nтцY всёхъ вёрующихъ въ неwбрёзаніи, во є4же вмэни1тисz и3 тBмъ въ прaвду,
|
|
12
|
12
|
|
і отцем обрізаних, що не тільки прийняли обрізання‚ але і ходять по слідах віри отця нашого Авраама, яку він мав ще в необрізання.
|
и3 nтцY њбрёзаніz, не сyщымъ т0чію t њбрёзаніz, но и3 ходsщымъ въ стопaхъ вёры, ћже (бЁ) въ неwбрёзаніи nтцA нaшегw ґвраaма.
|
|
13
|
13
|
|
Бо не законом була дарована Авраамовi‚ чи нащадкам його‚ обітниця — бути спадкоємцем світу, але праведністю віри.
|
(За? п7з7.) Не зак0номъ бо њбэтовaніе ґвраaму, и3ли2 сёмени є3гw2, є4же бhти є3мY наслёднику мjрови, но прaвдою вёры.
|
|
14
|
14
|
|
Коли спадкоємцями є ті, що стверджуються законом, то даремна віра, обітниця недіюча;
|
Ѓще бо сyщіи t зак0на наслBдницы, и3спраздни1сz вёра, и3 разори1сz њбэтовaніе:
|
|
15
|
15
|
|
бо закон викликає гнів, тому що, де нема закону, нема і злочину.
|
зак0нъ бо гнёвъ содёловаетъ: и3дёже бо нёсть зак0на, (тY) ни преступлeніz.
|
|
16
|
16
|
|
Отже, по вірі, щоб було з ласки, щоб обітниця була непорушна для всіх, не тільки за законом, а й за вірою нащадків Авраама, який є отцем усім нам,
|
Сегw2 рaди t вёры, да по блгdти, во є4же бhти и3звёстну њбэтовaнію всемY сёмени, не т0чію сyщему t зак0на, но и3 сyщему t вёры ґвраaмовы, и4же є4сть nтeцъ всBмъ нaмъ,
|
|
17
|
17
|
|
як написано: «Я настановив тебе отцем багатьох народів»– перед Богом, Якому він повірив, Який оживляє мертвих і називає неіснуюче як існуюче.
|
ћкоже є4сть пи1сано: ћкw nтцA мнHгимъ kзhкwмъ положи1хъ тS, прsмw бGу, є3мyже вёрова, животворsщему мє1ртвыz и3 нарицaющу не с{щаz ћкw с{щаz.
|
|
18
|
18
|
|
Він, всупереч надії, увірував‚ що стане отцем багатьох народів, за сказаним: «Таке численне буде сíм’я твоє».
|
И$же пaче ўповaніz во ўповaніе вёрова, во є4же бhти є3мY nтцY мнHгимъ kзhкwмъ, по речeнному: тaкw бyдетъ сёмz твоE.
|
|
19
|
19
|
|
І не знеміг у вірі, і не вважав свого тіла, майже сторічного, за вже змертвіле, і утроби Сариної за омертвілу;
|
И# не и3знем0гъ вёрою, ни ўсмотри2 своеS пл0ти ўжE ўмерщвлeнныz, столётенъ нёгдэ сhй, и3 мeртвости ложeснъ сaрриныхъ:
|
|
20
|
20
|
|
не засумнівався в обітниці Божій невірою, але зміцнився у вірі, віддавши славу Боговi‚
|
во њбэтовaніи же б9іи не ўсумнёсz невёрованіемъ, но возм0же вёрою, дaвъ слaву бGови
|
|
21
|
21
|
|
і був цілком упевнений, що Він має силу і виконати обіцяне.
|
и3 и3звёстенъ бhвъ, ћкw, є4же њбэщA, си1ленъ є4сть и3 сотвори1ти.
|
|
22
|
22
|
|
Тому і зараховано йому у праведність.
|
Тёмже и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду.
|
|
23
|
23
|
|
Та не про нього одного написано, що зараховано йому,
|
Не пи1сано же бhсть за того2 є3ди1наго т0чію, ћкw вмэни1сz є3мY,
|
|
24
|
24
|
|
але й стосовно нас; буде зараховано і нам, віруючим у Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса Христа, Господа нашого,
|
но и3 за ны2, и5мже х0щетъ вмэни1тисz, вёрующымъ въ воскRси1вшаго ї}са хrтA гDа нaшего и3з8 мeртвыхъ,
|
|
25
|
25
|
|
Який був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого.
|
и4же прeданъ бhсть за прегрэшє1ніz н†ша и3 востA за њправдaніе нaше.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.