|
Глава 4
|
Главa д7
|
|
1
|
1
|
| Що ж, скажемо, Авраам, отець наш, здобув через плоть? | Что2 u5бо речeмъ ґвраaма nтцA нaшего њбрэсти2 по пл0ти; |
|
2
|
2
|
| Якщо Авраам виправдався ділами, він має похвалу, але не у Бога. | Ѓще бо ґвраaмъ t дёлъ њправдaсz, и4мать похвалY, но не ў бGа. |
|
3
|
3
|
| Бо що говорить Писання? Повірив Авраам Боговi‚ і це зараховано йому в праведність. | Чт0 бо писaніе глаг0летъ; вёрова же ґвраaмъ бGови, и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду. |
|
4
|
4
|
| Hагорода тому, хто робить, дається не з ласки, а за обов’язком. | (За? п7ѕ7.) Дёлающему же мздA не вмэнsетсz по блгdти, но по д0лгу: |
|
5
|
5
|
| А тому, хто не робить, але вірує в Того, Хто виправдовує нечестивого, віра його зараховується в праведність. | ґ не дёлающему, вёрующему же во њправдaющаго нечести1ва, вмэнsетсz вёра є3гw2 въ прaвду. |
|
6
|
6
|
| Так само і Давид називає блаженним чоловіка, якому Бог зараховує праведність незалежно від діл: | Ћкоже и3 дв7дъ глаг0летъ бlжeнство человёка, є3мyже вмэнsетъ бGъ прaвду, без8 дёлъ зак0на: |
|
7
|
7
|
| «Блаженні ті, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи відпущені. | бlжeни, и4хже tпусти1шасz беззакHніz и3 и4хже прикрhшасz грэси2: |
|
8
|
8
|
| Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха». | бlжeнъ мyжъ, є3мyже не вмэни1тъ гDь грэхA. |
|
9
|
9
|
| Блаженство це належить до обрізання чи до необрізання? Ми говоримо, що Авраамові віра зарахована в праведність. | Бlжeнство u5бо сіE на њбрёзаніе ли, и3ли2 на неwбрёзаніе; Глаг0лемъ бо, ћкw вмэни1сz ґвраaму вёра въ прaвду. |
|
10
|
10
|
| Коли зарахована? Після обрізання чи до обрізання? Hе після обрізання, а до обрізання. | Кaкw u5бо вмэни1сz є3мY; во њбрёзаніи ли сyщу, и3ли2 въ неwбрёзаніи; Не во њбрёзаніи, но въ неwбрёзаніи. |
|
11
|
11
|
| І знак обрізання він одержав як печать праведности через віру, яку мав під час необрізання, щоб стати отцем усіх віруючих у необрізанні, щоб і їм була зарахована праведність‚ | И# знaменіе пріsтъ њбрёзаніz, печaть прaвды вёры, ћже въ неwбрёзаніи: ћкw бhти є3мY nтцY всёхъ вёрующихъ въ неwбрёзаніи, во є4же вмэни1тисz и3 тBмъ въ прaвду, |
|
12
|
12
|
| і отцем обрізаних, що не тільки прийняли обрізання‚ але і ходять по слідах віри отця нашого Авраама, яку він мав ще в необрізання. | и3 nтцY њбрёзаніz, не сyщымъ т0чію t њбрёзаніz, но и3 ходsщымъ въ стопaхъ вёры, ћже (бЁ) въ неwбрёзаніи nтцA нaшегw ґвраaма. |
|
13
|
13
|
| Бо не законом була дарована Авраамовi‚ чи нащадкам його‚ обітниця — бути спадкоємцем світу, але праведністю віри. | (За? п7з7.) Не зак0номъ бо њбэтовaніе ґвраaму, и3ли2 сёмени є3гw2, є4же бhти є3мY наслёднику мjрови, но прaвдою вёры. |
|
14
|
14
|
| Коли спадкоємцями є ті, що стверджуються законом, то даремна віра, обітниця недіюча; | Ѓще бо сyщіи t зак0на наслBдницы, и3спраздни1сz вёра, и3 разори1сz њбэтовaніе: |
|
15
|
15
|
| бо закон викликає гнів, тому що, де нема закону, нема і злочину. | зак0нъ бо гнёвъ содёловаетъ: и3дёже бо нёсть зак0на, (тY) ни преступлeніz. |
|
16
|
16
|
| Отже, по вірі, щоб було з ласки, щоб обітниця була непорушна для всіх, не тільки за законом, а й за вірою нащадків Авраама, який є отцем усім нам, | Сегw2 рaди t вёры, да по блгdти, во є4же бhти и3звёстну њбэтовaнію всемY сёмени, не т0чію сyщему t зак0на, но и3 сyщему t вёры ґвраaмовы, и4же є4сть nтeцъ всBмъ нaмъ, |
|
17
|
17
|
| як написано: «Я настановив тебе отцем багатьох народів»– перед Богом, Якому він повірив, Який оживляє мертвих і називає неіснуюче як існуюче. | ћкоже є4сть пи1сано: ћкw nтцA мнHгимъ kзhкwмъ положи1хъ тS, прsмw бGу, є3мyже вёрова, животворsщему мє1ртвыz и3 нарицaющу не с{щаz ћкw с{щаz. |
|
18
|
18
|
| Він, всупереч надії, увірував‚ що стане отцем багатьох народів, за сказаним: «Таке численне буде сíм’я твоє». | И$же пaче ўповaніz во ўповaніе вёрова, во є4же бhти є3мY nтцY мнHгимъ kзhкwмъ, по речeнному: тaкw бyдетъ сёмz твоE. |
|
19
|
19
|
| І не знеміг у вірі, і не вважав свого тіла, майже сторічного, за вже змертвіле, і утроби Сариної за омертвілу; | И# не и3знем0гъ вёрою, ни ўсмотри2 своеS пл0ти ўжE ўмерщвлeнныz, столётенъ нёгдэ сhй, и3 мeртвости ложeснъ сaрриныхъ: |
|
20
|
20
|
| не засумнівався в обітниці Божій невірою, але зміцнився у вірі, віддавши славу Боговi‚ | во њбэтовaніи же б9іи не ўсумнёсz невёрованіемъ, но возм0же вёрою, дaвъ слaву бGови |
|
21
|
21
|
| і був цілком упевнений, що Він має силу і виконати обіцяне. | и3 и3звёстенъ бhвъ, ћкw, є4же њбэщA, си1ленъ є4сть и3 сотвори1ти. |
|
22
|
22
|
| Тому і зараховано йому у праведність. | Тёмже и3 вмэни1сz є3мY въ прaвду. |
|
23
|
23
|
| Та не про нього одного написано, що зараховано йому, | Не пи1сано же бhсть за того2 є3ди1наго т0чію, ћкw вмэни1сz є3мY, |
|
24
|
24
|
| але й стосовно нас; буде зараховано і нам, віруючим у Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса Христа, Господа нашого, | но и3 за ны2, и5мже х0щетъ вмэни1тисz, вёрующымъ въ воскRси1вшаго ї}са хrтA гDа нaшего и3з8 мeртвыхъ, |
|
25
|
25
|
| Який був виданий за гріхи наші і воскрес для виправдання нашого. | и4же прeданъ бhсть за прегрэшє1ніz н†ша и3 востA за њправдaніе нaше. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
