|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
|
Що ж скажемо? Чи залишатися нам у гріху, щоб примножилася благодать? Зовсім ні.
|
Что2 u5бо речeмъ; пребyдемъ ли во грэсЁ, да блгdть преумн0житсz; Да не бyдетъ.
|
|
2
|
2
|
|
Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому?
|
И%же бо ўмр0хомъ грэхY, кaкw пaки њживeмъ њ нeмъ [кaкw є3щE жи1ти бyдемъ въ нeмъ];
|
|
3
|
3
|
|
Hевже не знаєте, що всі ми, що хрестилися в Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися?
|
(За? §№.) И#ли2 не разумёете, ћкw є3ли1цы во хrтA ї}са крести1хомсz, въ см7рть є3гw2 крести1хомсz;
|
|
4
|
4
|
|
Отже, ми поховані з Hим хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми в оновленому житті ходити почали.
|
Спогреб0хомсz u5бо є3мY кRщeніемъ въ смeрть, да ћкоже востA хrт0съ t мeртвыхъ слaвою џ§ею, тaкw и3 мы2 во њбновлeніи жи1зни ходи1ти нaчнемъ [да х0димъ].
|
|
5
|
5
|
|
Бо якщо ми з’єднані з Hим подобою смерти Його, то повинні бути з’єднані і подобою воскресіння,
|
Ѓще бо соwбрaзни [снасаждeни] бhхомъ под0бію см7рти є3гw2, то2 и3 воскrніz бyдемъ,
|
|
6
|
6
|
|
знаючи те, що давній наш чоловік був розп’ятий з Hим, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха;
|
сіE вёдzще, ћкw вeтхіи нaшъ человёкъ съ ни1мъ распsтсz, да ўпраздни1тсz тёло грэх0вное, ћкw ктомY не раб0тати нaмъ грэхY:
|
|
7
|
7
|
|
бо померлий звільнився від гріха.
|
ўмeрый бо свободи1сz t грэхA.
|
|
8
|
8
|
|
Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Hим,
|
Ѓще же ўмр0хомъ со хrт0мъ, вёруемъ, ћкw и3 жи1ви бyдемъ съ ни1мъ,
|
|
9
|
9
|
|
знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже Hим не володіє.
|
вёдzще, ћкw хrт0съ востA t мeртвыхъ, ктомY ўжE не ўмирaетъ: смeрть и4мъ ктомY не њбладaетъ.
|
|
10
|
10
|
|
Бо що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога.
|
Е$же бо ќмре, грэхY ќмре є3ди1ною: ґ є4же живeтъ, бGови живeтъ.
|
|
11
|
11
|
|
Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога у Христі Ісусі, Господі нашому.
|
(За? §в7.) Тaкожде и3 вы2 помышлsйте себE мeртвыхъ ќбw бhти грэхY, живhхъ же бGови, њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ.
|
|
12
|
12
|
|
Тож нехай не панує гріх у смертному вашому тілі, щоб вам коритися йому в похотях його;
|
Да не цaрствуетъ u5бо грёхъ въ мeртвеннэмъ вaшемъ тёлэ, во є4же послyшати є3гw2 въ п0хотехъ є3гw2:
|
|
13
|
13
|
|
і не віддавайте членів ваших гріхові як знаряддя неправди, але представте себе Богові як таких, що ожили з мертвих, і члени ваші — Богові як знаряддя праведности.
|
нижE представлsйте ќды вaшz nр{жіz непрaвды грэхY: но представлsйте себE бGови ћкw t мeртвыхъ живhхъ, и3 ќды вaшz nр{жіz прaвды бGови.
|
|
14
|
14
|
|
Гріх не повинен над вами панувати, бо ви не під законом, а під благодаттю.
|
Грёхъ бо вaми да не њбладaетъ: нёсте бо под8 зак0номъ, но под8 блгdтію.
|
|
15
|
15
|
|
Що ж? Чи станемо грішити, тому що ми не під законом, а під благодаттю? Зовсім ні.
|
Что2 u5бо; согрэши1мъ ли, занE нёсмы под8 зак0номъ, но под8 блгdтію, да не бyдетъ.
|
|
16
|
16
|
|
Hевже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви і раби, кому підкоряєтесь: чи то раби гріха — на смерть, чи то послуху — на праведність?
|
Не вёсте ли, ћкw є3мyже представлsете себE рабы6 въ послушaніе, раби2 є3стE, є3гHже послyшаете, и3ли2 грэхA въ смeрть, и3ли2 послушaніz въ прaвду;
|
|
17
|
17
|
|
Дякувати Богові, що ви, бувши раніше рабами гріха, від серця стали слухняні тому родові вчення, якому віддали себе.
|
Благодари1мъ u5бо бGа, ћкw бёсте раби2 грэхY, послyшасте же t сeрдца, въ џньже и3 предaстесz w4бразъ ўчeніz.
|
|
18
|
18
|
|
Звільнившись же від гріха, ви стали рабами праведности.
|
(За? §G.) Своб0ждшесz же t грэхA, пораб0тистесz прaвдэ.
|
|
19
|
19
|
|
Кажу за людським міркуванням задля немочі плоті вашої. Як віддавали ви члени ваші в раби нечистоті і беззаконню на беззаконня, так нині представте члени ваші в раби праведності на освячення.
|
Человёческо глаг0лю, за нeмощь пл0ти вaшеz. Ћкоже бо предстaвисте ќды вaшz рабы6 нечистотЁ и3 беззак0нію въ беззак0ніе, тaкw нн7э предстaвите ќды вaшz рабы6 прaвдэ во с™hню.
|
|
20
|
20
|
|
Бо, коли ви були рабами гріха, тоді були вільні від праведности.
|
Е#гдa бо раби2 бёсте грэхA, своб0дни бёсте t прaвды.
|
|
21
|
21
|
|
Які ж плоди ви мали тоді? Такі, яких тепер самі соромитесь, бо кінець їхній — смерть.
|
Кjй u5бо тогдA и3мёсте пл0дъ; Њ ни1хже нн7э стыдитeсz, кончи1на бо џнэхъ, смeрть.
|
|
22
|
22
|
|
А нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне.
|
Нн7э же своб0ждшесz t грэхA, пораб0щшесz же бGови, и4мате пл0дъ вaшъ во с™hню, кончи1ну же жи1знь вёчную.
|
|
23
|
23
|
|
Бо відплата за гріх — смерть, а дар Божий — життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому.
|
Њбр0цы бо грэхA, смeрть: даровaніе же б9іе жив0тъ вёчный њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.