|
Глава 1
|
Главa №
|
|
1
|
1
|
| Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, обраний для благовістя Божого, | (За? о7f7.) Пavелъ, рaбъ ї}съ хrт0въ, звaнъ ґпcлъ, и3збрaнъ въ бlговёстіе б9іе, |
|
2
|
2
|
| яке Бог раніше обіцяв через пророків Своїх, у Писаннях святих, | є4же прeжде њбэщA прbрHки свои1ми въ писaніихъ с™hхъ, |
|
3
|
3
|
| про Сина Свого, котрий народився від сімені Давидового по плоті | њ сн7э своeмъ, бhвшемъ t сёмене дв7дова по пlти, |
|
4
|
4
|
| і відкрився Сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння з мертвих, — про Ісуса Христа Господа нашого, | наречeннэмъ сн7э б9іи въ си1лэ, по д¦у с™hни, и3з8 воскrніz t мeртвыхъ, ї}са хrтA гDа нaшегw, |
|
5
|
5
|
| через Якого ми одержали благодать і апостольство, щоб в ім’я Його підкоряти вірі всі народи, | и4мже пріsхомъ блгdть и3 ґпcлство въ послушaніе вёры во всёхъ kзhцэхъ, њ и4мени є3гw2, |
|
6
|
6
|
| серед яких знаходитесь і ви, покликані Ісусом Христом, — | въ ни1хже є3стE и3 вы2, звaни ї}су хrтY: |
|
7
|
7
|
| усім, що перебувають у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа. | всBмъ сyщымъ въ ри1мэ возлю1блєннымъ бGу, зв†ннымъ с™ы6мъ: (За?.) блгdть вaмъ и3 ми1ръ t бGа nц7A нaшегw, и3 гDа ї}са хrтA. |
|
8
|
8
|
| Перш за все дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові. | Пeрвое ќбw благодарю2 бGа моего2 ї}сомъ хrт0мъ њ всёхъ вaсъ, ћкw вёра вaша возвэщaетсz во всeмъ мjрэ: |
|
9
|
9
|
| Свідок мені Бог, Якому служу духом моїм у благовістуванні Сина Його, — що безперестанно згадую про вас, | свидётель бо ми2 є4сть бGъ, є3мyже служY дyхомъ мои1мъ во бlговэствовaніи сн7а є3гw2, ћкw безпрестaни пaмzть њ вaсъ творю2, |
|
10
|
10
|
| завжди благаючи в молитвах моїх‚ щоб воля Божа посприяла коли-небудь прийти мені до вас‚ | всегдA въ моли1твахъ мои1хъ молsсz, ѓще ќбw когдA поспёшенъ бyду в0лею б9іею пріити2 къ вaмъ: |
|
11
|
11
|
| бо я дуже бажаю побачити вас, щоб дати вам певний духовний дар для вашого утвердження, | желaю бо ви1дэти вaсъ, да нёкое подaмъ вaмъ даровaніе дух0вное, ко ўтверждeнію вaшему: |
|
12
|
12
|
| тобто втішитися з вами спільною вірою, вашою і моєю. | сіe же є4сть, соутёшитисz въ вaсъ вёрою џбщею, вaшею же и3 моeю. |
|
13
|
13
|
| Hе хочу, браття, від вас таїти, що я багаторазово намагався прийти до вас‚ та досі зустрічав перешкоди, щоб мати який-небудь плід і у вас, як і в інших народів. | Не хощy же не вёдэти вaмъ, брaтіе, ћкw мн0жицею восхотёхъ пріити2 къ вaмъ, и3 возбранeнъ бhхъ досeлэ, да нёкій пл0дъ и3мёю и3 въ вaсъ, ћкоже и3 въ пр0чихъ kзhцэхъ. |
|
14
|
14
|
| Я заборгував еллінам і варварам, мудрецям і неукам. | Е$ллинwмъ же и3 вaрвавwмъ, м{дрымъ же и3 нераз{мнымъ д0лженъ є4смь: |
|
15
|
15
|
| Отже, щодо мене, я готовий благовістити і вам, що знаходитесь у Римі. | тaкw є4сть, є4же по моемY ўсeрдію и3 вaмъ сyщымъ въ ри1мэ благовэсти1ти. |
|
16
|
16
|
| Бо я не соромлюсь благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для спасіння всякому віруючому, спочатку юдею, потім і еллінові. | Не стыжyсz бо бlговэствовaніемъ хrт0вымъ: си1ла бо б9іz є4сть во спcніе всsкому вёрующему, їудeови же прeжде и3 є4ллину. |
|
17
|
17
|
| У ньому відкривається правда Божа з віри у віру, як написано: «Праведний вірою живий буде». | Прaвда бо б9іz въ нeмъ kвлsетсz t вёры въ вёру, ћкоже є4сть пи1сано: првdный же t вёры жи1въ бyдетъ. |
|
18
|
18
|
| Бо відкривається гнів Божий з неба на всяке нечестя і неправду людей, які придушують істину неправдою. | (За? п7.) Tкрывaетсz бо гнёвъ б9ій съ нб7сE на всsкое нечeстіе и3 непрaвду человёкwвъ, содержaщихъ и4стину въ непрaвдэ: |
|
19
|
19
|
| Бо, що можна знати про Бога, явне для них, тому що Бог явив їм. | занE разyмное б9іе [є4же возм0жно разумёти њ бз7э] ћвэ є4сть въ ни1хъ, бGъ бо kви1лъ є4сть и5мъ: |
|
20
|
20
|
| Бо невидиме Його, вічна сила Його і Божество, від створення світу через розглядання творіння видимі, так що нема їм виправдання. | неви6димаz бо є3гw2, t создaніz мjра творeньми помышлsєма, ви6дима сyть, и3 пrносyщнаz си1ла є3гw2 и3 бжcтво2, во є4же бhти и5мъ без8tвBтнымъ. |
|
21
|
21
|
| А оскільки вони, пізнавши Бога, не прославили Його як Бога і не подякували, а заметушилися в своїх мудруваннях, і затьмарилося нерозумне їхнє серце; | Занeже разумёвше бGа, не ћкw бGа прослaвиша и3ли2 благодари1ша, но њсуети1шасz помышлє1ніи св0ими, и3 њмрачи1сz неразyмное и4хъ сeрдце: |
|
22
|
22
|
| називаючи себе мудрими, збожеволіли | глаг0лющесz бhти мyдри, њб8юродёша, |
|
23
|
23
|
| і славу нетлінного Бога змінили на подобу образу тлінної людини, і птахів, і чотириногих, і гадів, — | и3 и3змэни1ша слaву нетлённагw бGа въ под0біе w4браза тлённа человёка и3 пти1цъ и3 четверонHгъ и3 г†дъ: |
|
24
|
24
|
| тому й віддав їх Бог у похотях сердець їхніх у нечистоту, щоб вони самі сквернили свої тіла. | тёмже и3 предадE и5хъ бGъ въ п0хотехъ сердeцъ и4хъ въ нечистотY, во є4же скверни1тисz тэлесє1мъ и4хъ въ себЁ самёхъ: |
|
25
|
25
|
| Вони замінили істину Божу неправдою і поклонялися, і служили тварі замість Творця, Який благословенний повіки, амінь. | и5же премэни1ша и4стину б9ію во лжY, и3 почт0ша и3 послужи1ша твaри пaче творцA, и4же є4сть блгcвeнъ во вёки, ґми1нь. |
|
26
|
26
|
| За це і віддав їх Бог ганебним пристрастям: жінки їхні замінили природне єднання на протиприродне; | Сегw2 рaди предадE и5хъ бGъ въ стр†сти безчeстіz: и3 жєнh бо и4хъ и3змэни1ша є3стeственную под0бу въ през8естeственную: |
|
27
|
27
|
| так само і чоловіки, облишивши природне єднання з жіночою статтю, розпалювалися похіттю своєю один до одного, чоловіки на чоловіках сором чинячи, одержуючи в собі самих належну відплату за свій блуд. | тaкожде и3 мyжіе, њстaвльше є3стeственную под0бу жeнска п0ла, разжег0шасz п0хотію своeю дрyгъ на дрyга, мyжи на мужeхъ стyдъ содэвaюще, и3 возмeздіе, є4же подобaше прeлести и4хъ, въ себЁ воспріeмлюще. |
|
28
|
28
|
| А що вони не вважали за потрібне мати Бога в розумі, то Бог віддав їх перекрученому розумові — чинити неподобства, | (За? п7№.) И# ћкоже не и3скуси1ша и3мёти бGа въ рaзумэ, (сегw2 рaди) предадE и5хъ бGъ въ неискyсенъ ќмъ, твори1ти неподHбнаz, |
|
29
|
29
|
| так що вони сповнені всякої неправди, блуду, лукавства, користолюбства, злоби, сповнені заздрости, вбивства, чвар, лестощів, лихих звичаїв, | и3сп0лненыхъ всsкіz непрaвды, блужeніz, лукaвства, лихоимaніz, ѕл0бы: и3сп0лненыхъ зaвисти, ўбjйства, рвeніz, льсти2, ѕлонрaвіz: |
|
30
|
30
|
| обмовники, наклепники, богоненависники, кривдники, самохвали, гордовиті, винахідливі на зло, непокірні батькам, | шепотники2, клеветники2, богомє1рзки, досади1тєли, велич†вы, гHрды, њбрэтaтєли ѕлhхъ, роди1телємъ непокори6вы, |
|
31
|
31
|
| безрозсудні, непримиренні, нелюбовні, клятвопорушні, немилостиві. | нераз{мны, непримири1тєлны, нелюбHвны, неклzтвохрани1тєлны, неми1лwстивны. |
|
32
|
32
|
| Вони знають праведний суд Божий, що хто чинить так, вартий смерти; однак не тільки самі таке роблять, але й тим, що роблять, сприяють. | Нёцыи же и3 њправдaніе б9іе разумёвше, ћкw такwвaz творsщіи дост0йни смeрти сyть, не т0чію сaми творsтъ, но и3 соизволsютъ творsщымъ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
