Завантаження...
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:
⇄

Глава 4 з 8
1 2 3 4 5 6 7 8
Глава 4
Глvа, д~”
1
1
О, ти прекрасна, люба моя, ти прекрасна! очі твої блакитні під кучерями твоїми; волосся твоє — як стадо кіз, які сходять із гори Галаадської;
Се` е^си добра` бли'жняя моя се` е^си добра`. ѓ%чи твои` голђби'не, ра'ꙁвњ замлъчанаго твое^го. вла'си твои` ја%ко стада кози'цъ, ја%же эTкры'шася эT галаа'да.
2
2
зуби твої — як отара вистрижених овець, які виходять із купальні, у кожної з яких пара ягнят, і неплідної немає між ними;
зђбы твоя ја%ко стада` постры'женыя, и^же и^зыдо'ша эT кђ'пели” и^ всњ двоепло'дны, и^ беZродя'щїя нњсть в ниX.
3
3
як стрічка червона губи твої, і вуста твої люб’язні; як половинки гранатового яблука — щоки твої під кучерями твоїми;
ја%ко врьвь чрьвлена ё^стњ` твои`, и^ бе'сњда ᲄвоа кра'сна. ја%ко ѓ^браще'нїе ши'пка ја%блоко твое, ра'ꙁвњ замлъчанаго твое^го.
4
4
шия твоя — як стовп Давидів, споруджений для зброї, тисяча щитів висить на ньому — усі щити сильних;
ја^ко сто'лпъ дв~двъ шїя твоа, създа'нъ вᲆ џалпиѓ'џᲇ” ты'сяща щи'товъ ви'ситъ на неM, и^ вся стрњлы си'лныхъ.
5
5
два соски твої — як двійні молодої сарни, які пасуться між лілеями.
дв^њ се'сца твоя ја%ко дв^њ мла'ды блиꙁньца` сръны пасо'мїи въ цвњтехъ,
6
6
Доки день дихає прохолодою, і втікають тіні, піду я на гору мирову і на пагорб фіміаму.
дон#деже д#хнеTтъ дн~ь, и^ подви'гнђтся сњни” Поидђ` къ горњ` сми'рнеи и ко хлъмђ лива'ньскђ”
7
7
Уся ти прекрасна, люба моя, і плями немає на тобі!
Вся` добра` бли'жняя моя, и^ поро'ка нњсть в тебњ”
8
8
Зі мною з Ливану, наречена! зі мною йди з Ливану! поспішай з вершини Амани, з вершини Сеніра й Ермона, від лігвищ левових, від гір барсових!
гряди` эT лива'на невњсто гряди` эT лива'на, прїиди` и^ преиди` и^ꙁ нача'ла вњры эT главы` сани'ра и^ е^рмона, эT ѓ^гра'дъ льво'выхъ, и^ эT горъ пардале'ѓ^въ.
9
9
Полонила ти серце моє, сестро моя, наречена! полонила ти серце моє одним поглядом очей твоїх, одним намистом на шиї твоїй.
ё^сръдны насъ сътвори` се'стро на'ша невњсто, ё^сръдны на'съ рътвори'ла е^си въ еді'ноM эT ѓ'чїю твоею, и^ въ е^ді'номъ мони'стњ шїи` твоея.
10
10
О, які любі пестощі твої, сестро моя, наречена! о, наскільки кращі пестощі твої за вино, і пахощі мастей твоїх кращі за всі пахощі!
чт^о ё^добрњста се'сца твоя сесᲄро моя невњсто, чᲄо ё^добрњсᲄа сесца твоя па'че вина`, и^ во'ня ри'зъ твоиX па'че всњхъ а^ромаT”
11
11
Стільниковий мед капає з уст твоїх, наречена; мед і молоко під язиком твоїм, і пахощі одягу твого подібні до пахощів Ливану!
со'тъ и^скапа'ютъ ё^стнњ` твои` не вњсто, меD и^ мле'ко поD ја^зы'комъ твоиM. и^ бл~гово'нїе ри'зъ твоиX ја%ко бл~гоё^ханїе ли'вана.
12
12
Замкнений сад — сестро моя, наречена, закладений колодязь, запечатане джерело:
врьтограD ꙁаключенъ сесᲄро моа невњсто, ѓ^града заключена и^сточникъ запечатлnњ.
13
13
розсадники твої — сад із гранатовими яблуками, з чудовими плодами, кипери з нардами,
посла'нїя твоа са'ди ши'пковъ съ пло'доM. вњтви дђба съзрњнїе со на'рдоM,
14
14
нард і шафран, аїр і кориця з усякими запашними деревами, мира й алое з усякими кращими ароматами;
на'рда и^ кроко'съ. троть и^ кенамоn, эT всњхъ древъ лива'ньскихᲆ. смиrна и^ а^лои съ всњми прьвыми ми'рами.
15
15
садове джерело — колодязь живих вод і потоки з Ливану.
и^сто'чниk ѓ^гра'ды, и^ кла'дязь воды` живы и^ вкореня'ющися эT лива'на”
16
16
Піднімися вітер з півночі і принесися з півдня, повій на сад мій, — і поллються аромати його! — Нехай прийде любий мій у сад свій і споживає солодкі плоди його.
Вᲆсᲄа'ни сњвере, и^ гряди` ю'же, и^ повњ'и въ ѓ^гра'де моеM, и^ да текTђ а^рома'ты твоа” Да сни'детъ бра'тъ мои въ ѓ^гра'дъ свои, и^ да ја%сть эT пло'да верха дђбо'ваго”

Глава 4 з 8
1 2 3 4 5 6 7 8
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.