|
Глава 7
|
Глvа. з~”
|
|
1
|
1
|
|
«Озирнись, озирнись, Суламита! озирнись, озирнись, — і ми подивимося на тебе». Що вам дивитися на Суламиту, як на хоровод манаїмський?
|
Э$брати'ся ѓ^брати'ся сђлами'тино, ѓ^брати'ся и^ ё^ꙁримъ въ тебњ” Кт^о ви'дитъ ё^ сђламиᲄине приходя'щеи ја%ко ли'ки по'лка”
|
|
2
|
2
|
|
О, які прекрасні ноги твої у сандаліях, дочко знана! Округлення стегон твоїх, як намисто, справа рук майстерного художника;
|
Чт^о красишася стопы твоя въ ѓ^бђтїи твое^мъ дще'ря а^минода'вовы. чи'ны бедрђ твою подо'бни ё^серя'ꙁяM дњ'лъ рђ'къ хђдо'жника”
|
|
3
|
3
|
|
живіт твій — кругла чаша, в якій не вичерпується духмяне вино; утроба твоя — ворох пшениці, обставлений лілеями;
|
пђпъ твои ја%ко ча'ша и^сточена, не ᲄребђющїя черпа'нїа” чре'во ᲄвое ја%ко стоh пшени'цы, ꙁатворена въ кри'нахъ.
|
|
4
|
4
|
|
два соски твої — як двоє козенят, двійня сарн;
|
дв^а се'сца твоя, ја%ко дв^њ мла'ды блиꙁни'ца се'рнїи.
|
|
5
|
5
|
|
шия твоя — як стовп зі слонової кості; очі твої — озерця есевонські, що біля воріт Батраббима; ніс твій — вежа ливанська, повернена до Дамаска;
|
шїя твоя ја%ко сто'лпъ слоно'въ. ѓ%чи твои ја%ко е^ꙁеро въ е^сево'нњ, въ вра'таX дще'ри мно'гиX. но'ꙁдри твои ја%ко сто'лпъ лива'нескᲆ, смотря'и лице дама'скђ.
|
|
6
|
6
|
|
голова твоя на тобі, як Кармил, і волосся на голові твоїй, як пурпур; цар захоплений твоїми кучерями.
|
глава` твоя на тебњ ја%ко карми'лъ гора, ꙁаплете'нїе главы` ᲄвое^я ја%ко багряница цр~ьска, свяꙁа'на вᲆ прериста'нїиX”
|
|
7
|
7
|
|
Яка ти прекрасна, як приваблива, люба, твоєю миловидістю!
|
что ё^краси'ся, и^ чт^о ѓ^слади'ся любы въ пи'щахъ твои^хъ”
|
|
8
|
8
|
|
Цей стан твій схожий на пальму, і груди твої на виноградні грона.
|
с^е вели'чество твое ё^подоби'ся фини'кђ, и^ се'сца твоя грезноM е^го”
|
|
9
|
9
|
|
Подумав я: заліз би я на пальму, схопився б за гілки її; і груди твої були б замість грон винограду, і запах від ніздрів твоїх, як від яблук;
|
РекоX вꙁы'идђ на фини'къ, и^ ё^держђ высотђ е^го” И$ бђ'дета се'сца твоя дв^а ја^ко греꙁно'ве виногра'да, и^ во'ня но'зDрїи твоиX ја%ко ја%бло'ка.
|
|
10
|
10
|
|
уста твої — як відмінне вино. Воно тече прямо до друга мого, насолоджує вуста стомлених.
|
и^ горта'нь твои ја%ко вино бл~го” Ходя'и бра'тъ мои ё^ пра'вости, дово'ленъ въ ё^стнђ мое^ю и^ въ ꙁђбњхъ”
|
|
11
|
11
|
|
Я належу другу моєму, і до мене звернене бажання його.
|
А$ꙁъ бра'тђ мое^мђ и^ къ мнњ въꙁвраще'нїе е^го”
|
|
12
|
12
|
|
Прийди, любий мій, вийдемо у поле, побудем у селах;
|
Прїиди бра'те мои, и^ꙁы'идевњ на село, въдвори'вњся въ селе'хъ”
|
|
13
|
13
|
|
зранку підемо у виноградники, подивимося, чи розпустилася виноградна лоза, чи розкрилися бруньки, чи розцвіли гранатові яблука; там я виявлю пестощі мої тобі
|
ё^рани'вњ въ виногра'дњхъ, видњвњ а^ще процвњте виногра'дъ, и^ въꙁрасте л^и преспњя'нїе, въꙁрасто'ша л^и ши'п#ки. та'мо да'мъ тебњ се'сца моя.
|
|
14
|
14
|
|
Мандрагори вже пустили пахощі, й біля дверей наших усякі чудові плоди, нові і старі: це зберегла я для тебе, мій любий!
|
ман#драгоре да'ша во'ню е^го при две'рехъ на'ших#. вс^и пло'дове кра'я но'вая до веTхиX бра'те мои съблюдоX т^и”
|
Категорії
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.